В Україні майже 15% підлітків курять: доповідь ВООЗ

В Україні майже 15% підлітків курять: доповідь ВООЗ

9 грудня відбулася презентація доповіді ВООЗ про глобальну епідемію тютюну. За інформацією, 22,3% світового населення вживають тютюн, але глобально кількість курців у світі знижується. В Україні за останні кілька років кількість курців також зменшується. Про тютюнові тенденції в Україні та світі розповів в ефірі Українського радіо експерт із громадського здоров’я Андрій Скіпальський.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про доповідь ВООЗ

Вживання тютюну — фактор №1 ризику виникнення неінфекційних захворювань, що становлять фактично понад 90% у структурі передчасної смертності в Україні.

Читайте також: В Україні заборонили продаж електронних сигарет неповнолітнім

Вживання тютюну на глобальному рівні є значним фактором ризику і ВООЗ спільно з партнерами проводить моніторинг цієї проблеми та що два роки інформує міжнародну громадськість про стан справ у сфері контролю над тютюном шляхом створення і публікації "Доповіді ВООЗ щодо глобальної епідемії вживання тютюну". Її представили влітку 2021 року, а звіт щодо трендів і порівняльний аналіз країн був представлений пізніше. Кілька днів тому доповідь представили в Україні, що дало можливість порівняти глобальні тенденції з європейськими та українськими.

Про світові тренди

Кількість курців у світі знижується, натомість за рахунок постійного зростання населення ця цифра зменшується не так, як хотілося б. Дані свідчать, що курців у світі стало менше на 200 млн. Йдеться не лише про сигарети, а й про жувальний, нюхальний тютюн, тютюн для самокруток у різних формах. 36,7% чоловічого населення і 8% жінок вживають тютюн у світі. В Україні приблизно 23-24% дорослого населення є споживачами тютюну.

Про електронні сигарети

У звіті ВООЗ 2021 року вперше загострюється проблема вживання електронних сигарет, звертається увага на інші нікотинові новітні вироби, що вже присутні на ринку і вживання яких збільшується. Звіт на глобальному рівні має три основні висновки щодо електронних сигарет:

  1. електронні засоби вживання нікотину або так звані електронні сигарети мають бути жорстко врегульовані задля максимального захисту здоров’я населення у всіх країнах, які є підписантами рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну;
  2. діти і підлітки, які є найбільш вразливою групою населення щодо початку куріння (бо саме в цьому віці відбуваються перші спроби куріння) під час вживання електронних сигарет подвоюють ризик того, що у майбутньому вони почнуть вживати традиційні сигарети;
  3. електронні засоби для доставки нікотину викликають залежність та не є безпечними.

Читайте також: "Якість пристроїв ніхто не контролює" – експерт про збільшення штрафів за продаж електронних сигарет дітям

Ці три висновки мають взяти за основу країни під час розроблення політики щодо регулювання електронних систем доставки нікотину або ж електронних сигарет.

Про куріння в Україні

У звіті повідомляється, що Україна досягла певних успіхів щодо подолання тютюнової епідемії завдяки впровадженню заходів MPOWER. Це комплекс заходів, заснований на Рамковій конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну.

Читайте також: "Найголовніше, що потрібно тютюновикам – візуалізувати дитині думку, що сигарети – це звичайний нормальним продукт", – активіст Дмитро Купира

Комплекс заходів ВООЗ MPOWER свідчить, що боротьба з тютюном і здоров’я населення є міжсекторальним завданням не лише системи охорони здоров’я. Абревіатура MPOWER розшифровується так:

  • М (Monitoring tobacco use) — мають регулярно моніторити проблему і проводити різні заходи щодо оцінки теперішнього стану вживання тютюну і інших видів продуктів.
  • P (Protecting people from tobacco smoke) — заборона або захист населення від всіх форм тютюну, зокрема у приміщеннях.
  • О (Quitting tobacco) — допомога курцям у припиненні курінні за допомогою розроблених ВООЗ рекомендацій.
  • W (Warning about the dangers of tobacco) — тютюн має бути маркований у такий спосіб, щоб люди розуміли, що це отрута. Кольорові попередження мають бути великими і чітко говорити, що всередині. Інформаційні кампанії, які повідомляють і інформують населення про всі ризики. У рекламі непряме спонукання до вживання тютюну має бути заборонене.
  • E (Enforcing tobacco advertising, promotion & sponsorship bans) — заборона на рекламу тютюну.
  • R (Raising taxes on tobacco) — підвищення акцизів, що вважається найефективнішою стратегією боротьби з поширеністю куріння. Сигарети мають бути недоступними в ціновій категорії і акцизи на ці вироби мають підвищуватися постійно і бути вище рівня інфляції.

Доповідь 2021 року оцінює дані, отримані в 2019 році.

Україна отримала найвищий бал щодо інформування населення про небезпеку тютюнопаління. Робота у цій сфері була помічена ВООЗ. Також Україна має високий бал щодо моніторингу цієї проблеми. У нас регулярно проводять дослідження, Україна чітко знає щодо всіх категорій, скільки, хто і як вживає тютюн та інші тютюнові продукти. Інші пункти були оцінені у чотири і три бали. Трохи зменшився пункт доступності цигарок порівняно з 2019 роком. ВООЗ вважає, що в Україні досі сигарети доволі доступні щодо ціни.

Читайте також: Люди, які використовують вейпи, насамперед повинні бути позбавлені можливості самозамісу — лікарка

У доповіді є пункт щодо вживання тютюну неповнолітніми. Йдеться про те, що в Україні щоденне вживання тютюну серед підлітків віком 13-15 років оцінюється на рівні 14,9%, що є вище майже на 2%, аніж у Європі, та на понад 4% вище у світовому вимірі. Майже 15% українських підлітків курять і це є загрозливою тенденцією. Вона може повністю мінімізувати всі раніше здійснені заходи. Ці підлітки потенційні курці, із них 17,8% — це хлопці, 12,1% — дівчата. Корінь цієї проблеми в тому, що реклама сигарет має місце в Україні. Зокрема через викладку у магазинах. Такі вироби, як тютюн для нагрівання, повністю доступний всім дітям і продається скрізь, рекламується на кожному кроці. З цим держава досі не може впоратися в контексті регулювання тютюну.

Досвід інших країн

У Новій Зеландії заборонять продаж тютюну поколінням, які народилися після 2008 року, щоб повністю відмовитися від куріння. Ці люди упродовж всього життя не зможуть придбати цигарки. Це одна з кращих практик, бо вона відповідає, якої мети ми хочемо досягнути. Основна ціль контролю над тютюном — повністю вивести тютюн із легального обігу шляхом зменшення поширеності куріння приблизно до 5% і далі виведення його видачу по рецептах залежним людям. Таку стратегію взяли на озброєння чимало країн, зокрема Скандинавських. Така стратегія є і в Австралії. Країни, що досягли значних успіхів, ставлять за мету повне вилучення тютюну як поширеного продукту серед населення.

Тютюнопаління є фактором ризику №1, який водночас дуже легко прибирається. Є фактори ризику, які не можна так легко прибрати, наприклад, забрудненість повітря. Курити можна кинути за будь-яких обставин і будь-коли. Єдиною перешкодою для цього є маркетинг тютюнових корпорацій і прийнятність правил гри. Ще 100 років тому куріння не було нормою і не було розповсюджено у таких великих масштабах, значної загрози для здоров’я не існувало. Завдання кожного уряду здійснити всі можливі інструменти у цьому напрямку. 

Фото: who.int