"Появу кібервійськ варто було очікувати, оскільки у світі змінюються цінності, за які люди воюють. Якщо під час Першої та Другої світових воєн люди воювали за території, ресурси та матеріальні цінності, то зараз дуже великої цінності набула інформація. Відповідно, ми стикаємося з тим, що виникають війська, які намагаються завоювати ці цінності, а з іншого боку – захиститись, відбивши атаки", – розповів Дмитро Снопченко.
Він зауважив, що хоча рейтингу кібервійськ у світі ще не було складено, ми були б в ньому точно не на останніх місцях: "За останні п’ять років кіберполіція та кібервійська в Україні дуже виросли і продовжують рости. Є тісний контакт з аналогами, іноземними кібервійськами, зокрема, в НАТО. Люди постійно обмінюються знаннями, досвідом, фахівцями, технологіями і це все робиться онлайн. Не треба їздити на полігон, аби там навчати солдатів, як в звичайних арміях. Тому кібервійська дуже стрімко розвиваються. Я б сказав, що ми в першій десятці по світу".
"Якщо казати про центр кібервійськ, то він має бути дуже добре захищений не лише від інтернет-атак, але й атак фізичних. Адже найбільша цінність кібервійськ – це мізки, кадри, люди, які знають, як це робити. А жити і працювати вони (фахівці кібервійськ – прим. ред.) можуть в будь-якій точці світу. Щоправда, поки що є обмеження, якщо говорити про державні кібервійська. Зокрема, це мають бути громадяни України й, оскільки вони мають доступ до державної таємниці, то мають знаходитись в Україні та користуватися виключно захищеними каналами зв'язку", – пояснив експерт.
Разом з тим, Дмитро Снопченко наголосив, що перед нинішньою владою, яка планує сформувати сильні кібервійська в Україні, стоїть низка викликів, зокрема, й щодо фінансування: "Кібервійська коштують грошей, тому має виділятися певний бюджет. Питання в тому, в яку статтю бюджету це буде закладено і який фінансовий орган буде це сплачувати. Я думаю, що зараз кібервійська будуть створені на базі якогось підрозділу, а потім – за результатами його ефективності – він може виділитися в окрему бюджетну статтю, підрозділ або орган".
"Зараз масштаби впливу кібератак на, наприклад, комерційні компанії, дуже великі. Також можна згадати вибори в Сполучених Штатах та атаки на їхні сервери або й наші вибори. Проте якщо робити все дуже швидко (створити кібервійська – прим.ред.), то можна наламати дров. Адже створення кібервійськ стосується не тільки закупівлі комп'ютерів та побудови захищеного data-центру. Йдеться, по-перше, про людей і питання, де їх брати і як їх навчати. Якщо ми кажемо про фахівців дуже високого рангу, то вони коштують дуже великих грошей. Якщо йдеться про фахівців середнього чи більш низького класу, то треба час, щоб їх навчити. Плюс, якщо взяти необізнаних фахівців і одразу кинути їх у віртуальні танки, то ми осоромимось на весь світ", – наголосив Снопченко.
Окремо експерт звернув увагу, що у випадку загрози для державних структур, загроза в більшості йде з Росії, а якщо говорити про комерційні структури, то географічних меж немає взагалі: "Гроші є всюди і люди з усього світу намагаються їх заробити чесним або нечесним шляхом".
"Але я все ж таки розмежував би державні та комерційні атаки, адже кібервійська спонсоруються державою. І якщо держава буде атакувати комерційну структуру іншої держави з вимогою грошей, це буде виглядати не дуже. Кібервійська будь-якої країни мають бути направлені на захист державних підприємств, а не грабувати, припустімо, США для того, щоб розгортати на ці гроші власні сервери у своїй країні", – наголосив Дмитро Снопченко.
Наостанок експерт з кібербезпеки пояснив, що розвиток українських кібервійськ, скоріш за все, почнеться виділенням із вже існуючої структури в окремий підрозділ: "Спочатку через бюджет це буде щось маленьке, але в наступному бюджетному році будуть виділені кошти на відокремлення підрозділу у свою власну структуру".
Фото: pixabay
