Що дасть ця інвентаризація
"Це не перша спроба провести інвентаризацію. Рік тому пан Геращенко також ініціював питання, щоб МВС перевірило довгобуди чи незаконні будівництва і кудись їх занесло. Але рік пройшов, знову йде робоча група і вже вийшли на якийсь текст постанови. Тож давайте дочекаємося тексту постанови, побачимо, що там буде прописано і як саме буде проводитися інвентаризація. Одна справа, що МВС візьме на облік ці недобудови, а інша — хто відповість, чому це будівництво є недобудовою або довгобудом. Тобто причина у тому, що немає фінансової спроможності добудувати чи там взагалі заборонено будівництво. Навіть в Києві є такі недобудови, які будуться на заборонених місцях, і це пов'язано з ризиком для життя. Тому це комплексна програма, і без великого комплексу це неможливо зробити.
Крім того, якщо зробити реєстр недобудов, внести їх туди забути — це не про що. Питання у тому, хто буде вирішувати щодо технічного стану цих недобудов, чи можна добудувати і головне — за чий рахунок буде робитися експертиза цієї недобудови з приводу того, чи можна її розконсервувати, чи немає технічних можливостей її добудувати, чи потрібно робити фінансову модель тощо.
Але перші кроки треба робити. Можливо, створення цього реєстру і присвоєння якогось статусу недобудови і було б цим першим першим кроком. На жаль, без глобальних змін до законодавства це буде дуже важко. Бо у нас є певні гілки влади, які не дуже хочуть, щоб з цими недобудовами щось робилось, бо цей крок може заборонити в майбутньому якісь нові шахрайства у сфері дозвільної документації на будівництво", — зазначив Анатолій Топал.
Як ситуацію з недобудовами можна вирішити на законодавчому рівні
"Щоб хоча б трішки вирішити ситуацію треба зробити два важливих кроки. Має бути реформа Державної архітектурно-будівельна інспекції України. Треба один раз і назавжди поставити крапку в цій недореформі. Можливо, пристати на пропозицію про приватні ДАБІ чи розділити раз і назавжди законопроєктом №3336 повноваження місцевих органів і державних саме в регулюванні містобудівної діяльності. Крім того, треба дати дієві механізми захисту для приватного інвестора, зокрема законопроєкт №5091", — додав Топал.
Що робити з незаконними будівлями: знести чи не знести
"У нас законодавства, законних і підзаконних нормативних актів на тему контролю будівництва достатньо. Якщо би в нас запрацювала ще єдина державна електронна система, було б взагалі ідеально. Але у нас свідомість громадян працює на високому рівні. Коли забудовник починає щось будувати ще до того, як він отримав всі дозволили, вже громадськість нас активно контролює і вона вже знає все, що буде будуватися і як. Тобто контроль за будівництвом відбувається на процесі всього будівництва. У нас питання доходить до суду через те, що воно контролюється на всьому етапі. Я розумію, що в нас є добросовісні і недобросовісні забудовники. Я розумію, що в нас реально отримують дозволи і наче на цьому етапі в нас все ідеально: і дозволи, і земельна ділянка, і все з дотриманням. Але раптом деяким забудовникам на якомусь етапі хочеться щось змінити, щось добудувати, внести зміни в проєкт. Іноді це реально незаконно. Коли вони вносять зміни згідно вимог і там все правильно, там немає проблем. Але трапляється такі випадки, що є рішення суду і його треба виконувати. В деяких областях такі рішення виконуються, зокрема у Львівській області такий об'єкт нерухомості було знесено.
Але, можливо, якщо будують з порушенням норм, можна внести відповідні і не завжди це знесення. Потрібно вивчати приведення об'єкта до того стану, коли його можна використовувати, коли його можна експлуатувати без шкоди для інших членів суспільства, самих мешканців. Тобто, з одного бокуу, ми можемо виконати рішення суду і знести, але, з іншого боку, коли приймається це рішення, потрібно враховувати всі моменти. Тому що там йдуть інвестори, люди, які вклали туди гроші. І знесення — це не завжди найкращий варіант. Ніколи не задумуються, що буде з поверненням цих коштів. Я хочу, щоб у нас максимально працювала схема, коли забудовник і органи державного сідають за стіл переговорів і домовляються, спілкуються і вирішують проблеми спільно. Не може бути нашому суспільстві і в наш час забудовник відірваний від держави. Йому дали дозвіл і все. На кожному етапі і кожного місяця мають бути наради, де контролюють, спілкуються і і забудовник міста активно живе життям, а місто теж активно живе життям, тому що на території міста будується якийсь об'єкт, який впливає на все. Тому має бути більше комінації і сприяння один одному", — пояснила Людмила Боровик.
Фото: Pixabay
