З 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270 гривень. Натомість Мінсоцполітики оцінює фактичний прожитковий мінімум в 4100 гривень на місяць. Людмила Черенько пояснює, за яким принципом розраховується прожитковий мінімум: "Сам норматив, кошик прожиткового мінімуму був затверджений ще у 2000 році. Там понад 200 позицій. Окрім продуктів харчування, одягу та взуття, предметів особистої гігієни до нього входять товари сімейного плану: меблі, утримання житла, культурні послуги тощо. Проте цей перелік вкрай застарілий. Його розробляли в часи, коли шлейф радянської ідентичності був настільки сильний, що нові товари, послуги та нове бачення стандартів життя ще навіть не увійшло в наше сьогодення. Ми тоді були в стані глибокої кризи і лише в 2000 році почали потрохи зростати реальні доходи населення. Це кошик минулого життя. По суті його відтоді не переглядали. До нього не входять медичні послуги, оренда чи купівля житла тощо. Коли приймали цей норматив на державному рівні вважалося, що медичні послуги є безоплатними. Кошти на оренду житла мають бути передбачені в прожитковому мінімумі, оскільки житло – це базова потреба людини".
На питання, чому між фактичним і номінальним прожитковим мінімумом така разюча різниця експертка зазначає: "Мінсоцполітики рахує прожитковий мінімум по тому ж кошику, але в реальних цінах ринку. Щомісяця Держстат надає Мінсоцполітики ціни у розрізі цих 200 позицій. Мінсоцполітики розраховує кожного місяця фактичну вартість цього кошика прожиткового мінімуму. 2200 – це та сума, яка закладена в бюджет. В 2009 році прожитковий мінімум був заморожений і не коригувався довгий час. Потім це відбулося в 2014 році. Лише з 2016 року його почали підвищувати. Таким чином відбувся цей колосальний відрив. В останні роки намагалися підвищувати його трохи вищими темпами. ніж росла інфляція, щоб хоч трішки наблизитися до фактичного його розміру. Але вони все одно ще дуже далекі один від одного. Якщо їх зблизити, насправді нічого не відбудеться, окрім одного – суттєво зросте мінімальна пенсія. Законодавство жорстко закріпило за прожитковим мінімумом мінімальну пенсію. Дуже великий сегмент пенсіонерів отримують пенсію на рівні мінімальної. Якщо підняти офіційно встановлений прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність до його фактичного рівня, то це звісно буде колосальне додаткове навантаження на Пенсійний фонд, який і так сьогодні перебуває на межі банкрутства. Він чи не половину своїх коштів бере дотаційно з бюджету".
Людмила Черенько розповідає, що ще прив’язано до прожиткового мінімуму окрім мінімальної пенсії: "Це ще деякі види допомоги. Наприклад допомога малозабезпеченим сім’ям, одиноким батькам, на дитину, яку виховує один з батьків тощо. Кожна категорія населення отримує пороговий розмір доплат у певних відсотках від прожиткового мінімуму. Наприклад, дітям і пенсіонерам – це 100%, а працездатним особам це лише 21%. Але ця допомога мало поширена. Вона охоплює менше 2% сімей. Тому найбільшої потреби в коштах у випадку різкого зростання прожиткового мінімуму вимагатиме звичайно мінімальна пенсія. До прожиткового мінімуму було прив’язано дуже багато законів. Поступово їх відв’язують, але все одно там залишається дуже великий перелік. Частіше це як орієнтир, адже існує багато нормативів, які мають від чогось відштовхуватися".
На питання, чому мінімальна пенсія нижча за прожитковий мінімум, експертка відповідає: "Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність є меншим. 2273 грн – це середній показник на одну особу. Ми маємо чотири соціально-демографічні групи. Це діти до шести років, діти від 6 до 18 (мають найдорожчий прожитковий мінімум), працездатні особи (розмір прожиткового мінімуму нижчий, ніж у підлітків, проте високий) і особи, які втратили працездатність (мають найнижчий розмір прожиткового мінімуму). Саме тому мінімальна пенсія менша, ніж 2273, оскільки прожитковий мінімум для таких осіб нижчий".
Фото: Людмила Черенько, Українське радіо
