Мобільний додаток

Головне управління розвідки про основні загрози та виклики національної безпеки

9.12.2020 р., 00:21

Ще у жовтні набув чинності новий закон про розвідку, який експерти майже одностайно розцінили як дуже сучасний та прогресивний. Цим законом, зокрема, було створено розвідувальне співтовариство – коло суб’єктів, діяльність яких безпосередньо або опосередковано стосується захисту державних інтересів України від зовнішніх загроз, законно розмежовує повноваження і сфери відповідальності розвідувальних органів і при цьому зосереджує їхні зусилля на пріоритетних напрямах гарантування нацбезпеки. Детальніше про цей закон в ефірі Українського радіо розповідає представник головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький.

Експерт зауважує: "Для України це [розвідспільнота] нове поняття, тому що є три розвідувальних органи України. Ми дуже активно працювали і до початку війни, а коли розпочалася російська агресія, наша робота стала ще більш тісною. Воєнна розвідка України відповідає за всю воєнну сферу, відповідно, багато інформації, яку ми отримуємо, ми отримуємо від наших колег – це прикордонники, це служба зовнішньої розвідки України. Зараз цим законом вже створене співтовариство. Є комітет, при чому президент визначає цей комітет як координуючий орган. Він дозволяє уникнути великих дублювань, більш тісно працювати співтовариству та чітко визначити ті пріоритети, які стосуються як розвідспівтовариства, так і кожного органу". 

9 грудня завершується термін, який президент Зеленський відводив на завершення війни на Донбасі. Українська сторона вже заявляла, що готує план Б. Чого ж чекати від Росії, каже Вадим Скібіцький: "Загалом ситуація залишається дуже складною. Коли ми говоримо про загрози, саме цей напрям, який стосується, перш за все, можливості дестабілізації ситуації на окупованих територіях з боку Російської Федерації, нарощування військового потенціалу, проведення інших заходів саме на провокування дій у відповідь, або навіть на дискредитацію збройних сил України, нашої держави. Через це наша задача – спостерігати постійно за тими діями, планами та намірами, які є в Російської Федерації стосовно не тільки окупованих територій, а взагалі стосовно України".

Експерт додає, що чисельність збройних сил Російської Федерації, які розгорнуті на окупованих територіях, – це, по суті, російське окупаційне угрупування, яке включає не тільки перший та другий армійські корпуси, а й ті з’єднані частини, які розгорнуті на території РФ, насамперед, в Ростовській області. За останні п’ять років Росія наростила потужний наступальний потенціал на кордоні з Україною. І ця загроза є досі актуальною. 

Щодо того, як коронавірус вплинув на діяльність розвідки, експерт каже таке: "В таких умовах складно працювати. По-перше, тому що почали застосовуватися інші засоби комунікації – це закритий зв’язок, закриті відеоконференції, зменшилася можливість прямого спілкування, але це дає можливість розвивати нові напрями, сили засобів розвідки для того, щоб добувати розвідувальну інформацію. Це позитив, тому що на сьогоднішній день в цифровому світі ми не повинні стояти на місці. Ми повинні розвивати наші засоби розвідки". 

Експерт додає, що для боротьби з тими засобами Російської Федерації, які ми бачимо на полі бою, – тактичні радіостанції із кодуванням, закриті супутникові лінії зв’язку – українська розвідка повинна бути оснащена новітніми, сучасними засобами розвідки.

"Питання фінансування дуже актуальне. За останні три роки фінансування дійсно збільшилося. Ми на сьогоднішній день маємо потужні засоби розвідки як закордонного виробництва, так і наші вітчизняні – це і безпілотні літальні апарати, інші засоби перехвату інформації. Це все для того, щоб своєчасно і повно володіти інформацією, яка необхідна для нашої національної безпеки", – каже Вадим.

"Для нас загроза – це нарощування наступального угруповання російських військ біля наших кордонів, мілітаризація окупованих територій, в тому числі Криму. Наступне питання – це відслідковування всіх заходів оперативної бойової підготовки, які проводить Російська Федерація в нашому регіоні, тому що під приводом або на фоні таких заходів може бути скрита підготовка до більш широкомасштабних дій", – додає експерт. 

"Ми розуміємо, що тільки військовими методами повернути ці території буде важко, тому що, як показав 2014 рік, саме введення на нашу територію російських військ спричинив окупацію наших територій. По-друге, досвід, який є на теренах колишнього Радянського Союзу показує, що заморожений конфлікт – це надовго. Це Придністров’я, це Нагірний Карабах, це інші гарячі точки, які є на території колишнього Радянського Союзу. Через це тут необхідна політика дипломатична, економічні зусилля, допомога міжнародної спільноти. Без спільних комплексних заходів просто так врегулювати та вирішити цю ситуацію неможливо. Тим паче необхідний потужний вплив на Росію як на агресора. Для цього необхідно застосовувати всі методи – дипломатичні, економічні, політичні – для того, щоб змусити Росію виконати ті вимоги, які будуть висувати і Україна, і міжнародні спільноти", – підсумовує Вадим Скібіцький.

Фото: УНІАН

Головне управління розвідки про основні загрози та виклики національної безпеки

Новини по темі