Парламент вирішив перенести на два тижні розгляд проєкту закону про повернення до законодавства скасованих Конституційним Судом антикорупційних норм, що призвело до часткового паралічу системи декларування посадових осіб. Президент Зеленський раніше закликав до радикального варіанту – звільнити усіх суддів КС та скасувати їхнє рішення. Проте цей законопроєкт не знайшов підтримки в Раді, навіть серед членів президентської фракції "Слуга народу". Після консультацій із західними партнерами у Верховній Раді вирішили піти на більш м’який сценарій – тимчасово повернути до антикорупційного законодавства скасовані норми.
Наскільки довго наші міжнародні партнери ЄС та МВФ готові чекати, поки в Києві знайдуть варіант вирішення і не будуть вдаватися до санкцій щодо України коментує Анна Калинчук: "Рішення КС завело Україну не лише в конституційну кризу, але також ще й в певний міжнародно-правовий конфлікт. Ми абсолютно не зрозумілі нашим західним партнерам у наших бажаннях перетворюватися і здійснювати боротьбу з корупцією. Скільки вони готові чекати складно прогнозувати. Проте загальний досвід показує, що ЄС і усім іншим європейським партнерам достатньо насправді якоїсь реакції. На сьогодні той факт, що здійснюється кримінальне провадження ДБР, можливо якесь невидиме провадження СБУ, що було б набагато логічніше, також те, що внесено 3 законопроєкти стосовно КСУ показує певний прогрес в цій темі. Тому ЄС однозначно візьме паузу з приводу питань. Тим паче вони усвідомлюють, що в їхніх країнах такі питання вирішуються набагато довше, ніж в Україні".
Президент Володимир Зеленський подав свій законопроєкт, щодо розпуску КСУ, спікер Дмитро Разумков, який є представником президентської партії має своє рішення, Олександр Дубінський зареєстрував власний законопроєкт. Чи не зайшла Україна у кризу експертка пояснює: "Якщо вдивлятися в юридичний зміст норм законопроєкту Президента, то вони насправді неконституційні. Хто запропонував Президенту таку ідею невідомо. Насправді спікер в цій частині зіграв однозначно на боці Президента, тому що він запропонував альтернативний законопроєкт, який наче б то вирівнює ситуацію або заводить її хоча б у площину законності. Президентський законопроєкт не може бути ухвалений в парламенті, тому що він напряму суперечить Конституції. Разом з тим я би не сказала, що законопроєкт Разумкова є панацеєю. Він виглядає справді розумнішим і раціональнішим. Проте законопроєкт Разумкова пропонує просто взяти і відновити норми, скасовані рішенням КСУ. Якщо дивитися на правову систему, положення Конституції та положення про КСУ юридично це неможливо і такий інструмент не може бути застосований. Рішення КСУ не можуть бути скасовані, призупинені, відмотані чи в якийсь інший спосіб нівельовані. В Україні є лише один прецедент скасування рішення КСУ. Це рішення, яким було здійснено конституційну реформу та надані необмежені повноваження екс-президенту Януковичу. Це єдиний випадок в Україні, коли сам КСУ скасував своє ж рішення. Тому тут немає простого рішення в сенсі відновити дію закону. З таким самим успіхом буде подане таке ж саме конституційне подання і ці норми будуть знову визнані неконституційними, просто у новому законі. Це призведе до того, що повага до інституції КСУ буде абсолютно нівельована. Функція КСУ – не приставати на політичні забаганки Офісу президента, парламенту, СБУ, НАБУ тощо. Його функція єдина – слідкувати за тим, аби усі підзаконні акти відповідали нормам Конституції. Тому рішення парламенту не може скасувати рішення КСУ. Єдиним логічним варіантом вирішення цієї ситуації було би прийняття нового закону з урахуванням тих зауважень і пропозицій, які були висловлені в рішенні КСУ, яке на сьогодні вже не скасувати. Тому на мою думку ані президентський законопроєкт, ані законопроєкт Разумкова не може бути прийнятий. Потрібно ухвалювати нові норми, які доповнять закон про запобігання корупції, повертаючи функції за змістом, які були, але виписувати ці норми в іншому порядку і врахувати зауваження КСУ щодо здійснення моніторингу перевірки суддів. По суті найбільше зауваження полягало в тому, що виконавча влада не може здійснювати вплив на судову владу, що є певний дисбаланс у цій частині".
Щодо люстрація суддів КСУ Анна Калинчук зазначає: "Судді КСУ вирішили не тільки, що до них не може бути здійснена перевірка електронних декларацій, на них не може вчинятися тиск з боку виконавчої влади, до них також не може застосовуватися люстраційна перевірка. Судді КСУ вважають, що вони не є професійними суддями, а саме таке положення містилося в законі про очищення влади на момент перевірки всіх державних органів. Коли закон про люстрацію влади змінили так, аби він подобався суддям КСУ і змінили це поняття на просто суддю, то конституційні судді сказали, що вони не просто судді, а судді КСУ. Це штучний спосіб відходу від проходження перевірки і можливого застосування люстраційних заборон в тому числі і до суддів КСУ. Саме КСУ досі здійснює розгляд закону про очищення влади на предмет його конституційності і не ухвалює відповідне рішення, залишаючи це питання в абсолютно підвішеному стані".
Фото: Анна Калинчук BBC
