"Я не згоден з тим, що провідні політичні гравці не реагують: на бік Азербайджану стали однозначно Туреччина, Пакистан та Афганістан, на бік Вірменії – Франція, Греція й Кіпр.
В Сполучених Штатах частина демократів й республіканців вже заявили про те, що можуть представити законопроєкт щодо засудження Туреччини та Азербайджану. Думаю, тут спрацювало вірменське лобі. Але зараз є проблеми з коронавірусом, захворіло багато сенаторів-конгресменів і це впливає на багато їхніх рішень. Плюс в них менше, ніж за місяць, вибори", – розповів Ілія Куса.
ЄС та Росія, за словами експерта, поки що виступають за припинення вогню і мирні переговори: "РФ фактично стала на бік Вірменії, хоча не дозволяє собі однозначних заяв на кшталт Ердогана і не може дозволити, оскільки є співголовою групи ОБСЄ. Фактично вона випутає за те, щоб зберегти статус-кво, тобто протистоїть військовій ескалації з боку Азербайджану і Туреччини".
"Це війна, яка почалася ще в 1987,1992 році і не завершилася досі. Конфлікт не був врегульований й перебував в напівзамороженому стані протягом багатьох років. Бойові дії є повномасштабними, з використанням практично всього арсеналу озброєння, що є у сторін: авіації, бронетехніки, важкого озброєння. Єдине, що поки що бої відбувалися на території Нагірного Карабаху, географія конфлікту остаточно не розширилася. Проте часто під обстріли потрапляють території Вірменії і Азербайджану", – пояснив Куса.
Також експерт наголосив, що свої причини має й доволі пасивна позиція Сполучених Штатів щодо війни між Вірменією та Азербайджаном: "Південний Кавказ не був в пріоритеті інтересів США за адміністарції Трампа. Тому їхня позиція ніяка. Плюс фактор виборів: вони не хочуть робити різних кроків, які можуть погіршити чи покращити ситуацію, оскільки бояться, що якісь кроки можуть бути негативними для іміджу одного з кандидатів. Плюс вся політика Дональда Трампа останні роки полягала в тому, щоб забиратися з конфліктних регіонів і не витрачати на це ніяких ресурсів. Тому логічно, що позиція США просто обмежена політичним деклараціями".
"Сторони можуть сісти за стіл переговорів за умов, що або одна зі сторін переможе військово, що малоймовірно, або якщо вони витратять свої сили і війна перейде у фазу довготривалого конфлікту малої інтенсивності, коли у сторін не буде ресурсів і сили продовжувати ладі бойові дії. Третій варіант – якщо буде воля і тиск з боку міжнародної спільноти", – зауважив Ілія Куса.
Насамкінець експерт висловив своє припущення, що війна між Азербайджаном та Вірменією не може тривати довго: "Я думаю, що від кількох тижнів до кількох місяців, оскільки така інтенсивність бойових дій в принципі не може тривати довго. Плюс економіка і Вірменії, і Азербайджану зараз не в найкращому стані через коронавірусну пандемію та ціни на нафту. Хоча ще не зрозуміло наскільки зацікавленою в затягуванні конфлікту є Туреччина чи Росія, вони можуть допомогти".
ФОТО: Європейська правда
