Вже п’ятий рік триває реформа децентралізації, яку часто називають найуспішнішою в Україні і цьому є підтвердження – підтримка населенням реформи самоврядування та територіальної організації влади. Невдовзі має з’явитися постанова про ліквідацію районів. Якими вони будуть і для чого потрібні ці зміни, чи були при цьому враховані інтереси населення, зокрема і національних спільнот пояснює В’ячеслав Негода: "Основна мета реформи – це створення спроможних громад та спроможного місцевого самоврядування на базовому рівні, тобто рівні громад. Уряд затвердив адміністративні центри та території громад, яких передбачається у нас 1470. Саме цей рівень є фактично головний. Основна сутність децентралізації – це передача повноважень спроможним громадам. І ці повноваження будуть надаватися саме там, а не в районах, як ми звикли. За останні роки ми пересвідчилися, що в тих районах, де утворилися об’єднані громади фактично функції районних органів влади в окремих випадках не тільки зменшилися, а в деяких взагалі зникли. Коли на території району утворилися одна або кілька громад, повноваження, ресурси і все інше перейшло фактично в громади. Тому виникла необхідність упорядкувати і оптимізувати нову систему територіального устрою і на субрегіональному рівні. На сьогодні ми маємо 490 районів. Вони різні. Деякі з них утворювали ще 1918 року під зовсім іншу політичну систему з гаслами: "Землю селянам, а заводи робітникам". Сьогодні ці райони не відповідають тим потребам, які висуває розвиток територій. У нас є райони на 6-10 тисяч жителів і на 180-200 тисяч. Зараз наша концепція полягає в тому, якщо під час децентралізації усі повноваження переходять в громади, то районний рівень створюється для системи організації виконавчої влади. Тому скорочення кількості районів дасть можливість оптимізувати чисельність чиновників, які працюють у системі виконавчої влади".
На питання, як вплине зміна районів на поліетнічність заступник міністра зазначає: "Будуть райони чи не будуть етнічний склад не зміниться, тому що люди проживають в громадах. Поліетнічні громади мають утворюватися відповідно до тих принципів, які ратифікувала Україна відповідно до Європейської хартії, де повинні враховуватися ці особливості. Якщо брати по Закарпаттю, то фактично усі громади, які бажали утворитися з урахуванням національних, етнічних, культурних та інших особливостей це зробили. Це дуже ефективно відбулося, наприклад, у Чернівецькій, Одеській та Запорізькій областях. Щодо Берегівського району на Закарпатті, довкола якого було багато суперечок, то на сьогодні він є. Його чисельність складає близько 50 тисяч населення. 70% – це жителі угорського походження, менша частина – українці. І решта – інші національності. По параметрам в 50 тисяч жителів цей район не проходить під рекомендації для формування районів. Потрібно 150 тисяч жителів. У гірський місцевості цей показник менший. Відтак вирішили об’єднати Берегівський і Виноградівский район в один. Там буде створена єдина система виконавчої влади".
За якими принципи формувалися громади і яка роль національного складу населення громад при створенні перспективних планів В’ячеслав Негода пояснює: "Основним критерієм під час об’єднання в громади була спроможність, тобто здатність громад розвиватися. Окрім громадських обговорень потрібні два рішення сесій місцевих депутатів. Це абсолютно легітимне рішення. Перспективні плани формувалися під добровільне об’єднання. З грудня минулого року об’єднання, навіть добровільне, має відбуватися лише за перспективними планами. З 12 червня у нас затверджені не просто перспективні плани, а адміністративні центри і території майбутніх громад. Усі ці рішення оприлюднені і всі мали можливість з ними ознайомитися. Це реформа, в якій не може бути 100% задоволених, але в цілому по Україні ці рішення сприйняли позитивно".
На фото: В'ячеслав Негода, Уніан
