Мобільний додаток

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про "законність" карантинних обмежень

11.04.2020 р., 12:00

Чи законні карантинні обмеження, які запровадив уряд та чи готові українці поступитися своїми правами і свободами заради власної ж безпеки в ефірі Радіо Культура пояснюють правозахисниця Олександра Матвійчук та директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

Від шостого квітня Кабмін посилив карантинні обмеження для населення. На думку багатьох правозахисників такі обмеження безпідставні і неконституційні, адже серйозно порушують  права людини. "Із понеділка українська вдала поставила нас усіх і себе в першу чергу у доволі незручний правовий шпагат. На одному боці цього шпагату те, що більшість, але не всі, запроваджені заходи доцільні, щоб дати відсіч  загрозі поширення епідемії коронавірусу. А з іншого боку цього шпагату - розуміння того, що вони оформлені в неналежний правовий спосіб. Грубо кажучи, обмеження прав і свобод людини навіть ті, які доцільні під час епідемії за Конституцією можуть бути введені лише за умови запровадження надзвичайного стану, а його не запроваджували. Надзвичайна ситуація не передбачає жодних обмежень прав і свобод людини. Обмеження на свободу і особисту недоторканість, обмеження свободи пересування, обмеження свободи мирних зібрань – це все неможливо за надзвичайної ситуації. Проте в Україні це відбувається не вперше. Ми не вперше запроваджуємо якісь речі, не називаючи їх своїми іменами, до прикладу оголошення режиму Антитерористичної операції у 2014 році", - зазначає Олександра Матвійчук.

За даними МВС поліція склала вже 4000 тисячі адміністративних протоколів на злісних порушників карантину. Кого можуть визнати  злісним порушником пояснює Олександра Матвійчук: "Це буде визначати суд, адже на місці від порушника ніхто не має права вимагати штраф. Якщо з вас вимагають сплатити його відразу після складання адміністративного протоколу, то це очевидно не представники Національної поліції, а шахраї перевдягнені у форму. Штраф або інший вид адміністративного покарання може визначити тільки суд. Якщо взяти 402 постанови суду, які було ухвалено станом на 6 квітня, 212 з них було відправлено на доопрацювання. На жаль, наші поліцейські часто не вміють грамотно складати адміністративні протоколи, і тому суд повертає їх назад для виправлення помилок. Показово, що 33 адміністративні протоколи закрили за малозначністю, але жодного не закрили на підставі статті 64 Конституції України, (а в нас Конституція – це норма прямої дії), де йдеться що існує лише два виключні випадки обмеження прав і свобод людини на такому рівні – це надзвичайний і воєнний стан. Жоден суддя, коли закривав такі адміністративні  протоколи на Конституцію не посилався".

Натомість Артем Шевченко зазначає, що поліція не зацікавлена в стягненні штрафів, а працює виключно з профілактичною метою, складаючи протоколи виключно на злісних порушників.  "Це особи, які не реагують на профілактичні бесіди поліцейських. Головна місія поліції – профілактувати, а не карати чи штрафувати. Якщо людина припиняє правопорушення, то немає сенсу складати протокол. Особи, які здійснюють правопорушення демонстративно і не припиняють це правопорушення після зауваження поліцейського мають понести адміністративну відповідальність. Ніяких планів зі збирання штрафів немає, особливо в умовах скрутної фінансової ситуації".

На питання, яка позиція МВС щодо того, що урядова постанова порушує Конституцію Артем Шевченко зазначає: "Це полеміка для юристів та адвокатів. Можна оскаржувати будь-яку постанову уряду чи поліції. У демократичній країні все можна оскаржувати. Ніхто цього не забороняє. Сама ініціатива обмежувальних заходів належить Міністерству охорони здоров’я". А Олександра Матвійчук додає: "Українські суди, на жаль, не використовують Конституцію, як норму прямої дії, тому у більшості випадків вони дивитимуться, чи відповідала ця дія підзаконному нормативно-правовому акту – а саме постанові Кабміну".

За даними Державного управління статистики  середня зарплата в Україні за лютий складала 10 847 гривень. При цьому штраф за порушення карантинних обмежень становить 17 000 гривень. Чим керувалися посадовці під час розрахунку суми штрафу і чи є таке покарання дієвим, пояснює Олександра Матвійчук: "По-перше, у нас є багато суворих законів, які не виконуються і тоді розмір штрафу немає жодного значення, якщо немає невідворотності покарання. По-друге, щодо суми штрафу, то суд має дуже прицільно розглядати це питання і використовувати альтернативні види стягнень, наприклад попередження. Ця сума штрафу виходить із того, що Кабмін розуміє слабкість державних інституцій і намагається залякати населення цими величезними сумами".

Суди не використовують Конституцію, як норму прямої дії – Олександра Матвійчук про "законність" карантинних обмежень

Новини по темі