"Одіссея", Гомер
Ця книжка про те, що закінчується Троянська війна і один з грецьких царів повертається додому. Повертається він важко і читач постійно сумнівається, чи повернеться він. Втім, йому це вдається. Вдома його чекає дружина Пенелопа, попри те, що за нею впадало багато залицяльників, які хотіли отримати острів Ітаку. Одіссей перемагає цих залицяльників – хепі енд.
У пам’яті читачів на цьому закінчується історія, але це не так. Після того, як Одіссей доводить дружині, що це справді він, Одіссей повертається в потойбічний світ, де бореться з душами, які хочуть йому помститися, але, зрештою з волі богів – з наказу богині Афіни – він укладає з ними мирний договір, адже уся ця історія має закінчитися примиренням. Не пробаченням, а саме примиренням. Цей мир є справжнім хепі ендом "Одіссеї".
"Новий Заповіт"
"Новий Заповіт" – це чотири книжки зі щасливими фіналоми, в яких одна історія переказана чотирма різними голосами. Разом з тим, це книжка про страждання, про Страсті Христові. Це книжка про те, що все закінчиться добре, але це буде абсолютно інший хепі енд, ніж в уявленні тогочасного панівного класу Римської імперії.
"Новий Заповіт" – книжка про те, що життя – це найцінніше, що може бути. Якщо вірити у заповіді, дотримуватися запропонованої ідеології, то тобі буде дароване вічне життя, навіть якщо в цьому світі тобі не пощастило. Це історія про те, що хепі енд відбудеться, навіть якщо тобі зараз відрубають голову чи розіпнуть на хресті, незалежно від того, ким ти є зараз.
"Ніч перед Різдвом", Микола Гоголь
Вакула закохався в Оксану, якій він спочатку не сподобався. Дівчина вирішила пожартувати над Вакулою та замовила йому черевички. Він їх дістав, і от у них любов, фінал щасливий, все добре. До того ж, це різдвяна історія з еталонним хепі ендом.
"Ніч перед Різдвом" має фінал казки. Всі одружилися і жили довго та щасливо. Гоголь розповідає, що далі красуня Оксана з дитиною, а Вакула домальовує маленького потворного чорта, якого всі бояться на стінах церкви. До "Кайдашевої сім’ї" ще далеко.
Ми знаємо, що це 1775 рік – час царювання Катерини II, коли вона приймає рішення про ліквідацію Запорозької Січі. Тоді й починається кріпатство. Вакула створює свій приватний щасливий фінал, залишаючи без нього Запорозьку Січ. Фактично, це робить чорт, але заради приватного хепі енду Вакула також жертвує державницькими інтересами. Втім, насправді, Вакула мало що знає про те, що відбувається і його це мало цікавить.
"Московіада", Юрій Андрухович
Це історія про студента літературного інституту в Москві, якого звати Отто фон Ф. Дія відбувається у пізні 80-ті роки, наприкінці Радянського Союзу. Отто проходить всі свої дантові пекла з побутом Москви закату імперії та усіма фобіями, які можуть бути в української людини в цей час, в цьому місці.
Хепі енд цієї історії в тому, що усе це нарешті закінчується. Імперія розпадається, а Отто фон Ф відпускають додому в Україну до вишневих садків. Це те, чого не зробили з Шевченком, Гоголем та Довженком. Отто отримує свободу і це те, чого він хотів.
Для Андруховича та його головного героя – це хепі енд. Ми знаємо, що буде після цієї крапки. Скоріш за все, Отто фон Ф спився у 90-ті або став спічрайтером для народного депутата. Але в будь-якому разі, герой нарешті зміг видихнути.
"Музей покинутих секретів", Оксана Забужко
Історія про ранні 2000-ті та про все на світі. Попри те, що одну з героїнь вбивають, тут є зіпсутий Палац Україна, закатовані психіатричним ув’язненням люди, зіжмакана українська свобода слова, – це, однаково, історія з хепі ендом, тому що вкінці залишається надія.
Головна героїня однієї із сюжетних ліній, ймовірно, протагоністка та альтер-его авторки, вагітна від того, від кого хотіла. Залишаються діти від друзів, які загинули, – є кому продовжити цю історію. Боротьба за певні цінності, українську ідею продовжується. Цього разу, в ранніх 2000-х, ми розуміємо, що цю битву ми ще не програли. Авторка ставить крапку на 2008 році, році виходу роману, але за цією крапкою будуть ще історії.
"Інтернат", Сергій Жадан
Це дуже одісеївський і дуже дантівський текст про те, як героєві потрібно зайти в пекло, забрати свого і повернутися додому переродженим. Лузер вчитель-бюджетник Паша день за днем робив свою роботу і пасивно плив за течією життя і лише, пройшовши певні випробування життя, він, на кшталт античного героя, повертається додому іншою людиною, тому що у нього з’являється внутрішній стержень, сенс життя і формуються внутрішні цінності та ідентичність. Він потрапляє в Дебельцеве та виводить звідти свого племінника, який живе в інтернаті. Коли людина розуміє, за що вона готова вмерти, в нинішніх обставинах може вважатися хепі ендом.
"Доця", Тамара Горіха Зерня
Цей текст суголосний із "Інтернатом" Жадана. У цьому романі люди живуть в окупованому Донецьку – хтось займається контрабандою, хтось малює вітражі – вони живуть простим життям обивателів. Коли на їх землю заходить ворог, вони стають партизанами і починають вести боротьбу таємно-явно. Більшість з них до кінця книжки гине, залишається лише головна героїня, переможна діва-войовниця. Чи є хепі ендом, коли ті, хто зрозуміли, за що може вмерти, загинули? Попри те, що найвища цінність – це життя, хепі ендом може бути та точка, коли ти зберіг свою гідність чи реалізувався в чомусь іншому. Цей хепі енд переносить тебе в вічність.
"Брати Лев’яче Серце", Астрід Ліндгрен
Бонусна книжка, яку кожен має прочитати. Це історія про дитину, яка помирає. Але, одночасно, це історія не надто сумна про те, що ми ніколи не помремо. Це казкова історія, яку потрібно перечитувати тоді, коли ти дуже сильно боїшся смерті. Бо щоразу, коли закінчується твій життєвий шлях, ти переходиш в інший світ, який зовсім не схожий на попередній. Це прекрасна історія для того, щоб нею втішатися. Вона показує, що хепі енд може бути серійним.
Фото: Depositphotos
