У Мистецькому Арсеналі вчора відбулося відкриття виставки "Дивовижні історії Криму". У виїздній студії UA:Радіо Культура про цю події в ексклюзивному ефірі говорили програмний директор Кримського дому Алім Алієв та режисер, директор Кримського дому Ахтем Сеітаблаєв.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Який найважливіший міф руйнує ця виставка?
Алім Алієв: на виставці ми маємо говорити про те, що міфи і пропаганда, яка масово надходить з боку Росії і стосується Криму, кримських татар, поєднання півострова і материкової України, нашаровувалися не тільки протягом історії незалежної України, а й в радянські часи. Ми маємо говорити про міфи, що Крим завжди був в російській історіографії, про те, що він є частиною російської історії, що Крим має дуже штучне відношення до України і так далі. На противагу таким міфам я впевнений, що ми маємо говорити словом правди та фактів. Тому на виставці в Мистецькому Арсеналі ми демонструємо сотні експонатів та реліквій, які, починаючи з дописемної історії Криму та давніх часів, наводять протилежне, а саме те, що Крим завжди був органічною частиною України.
Правда, що виставка побудована рухом по етносам, яким колись належала кримська земля та які тепер на ній живуть?
Алім Алієв: так, це правда. На виставці ми розповідаємо про готів, таврів, скіфів, кіммерійців, турків, караїмів, кримських татарів, тобто ті народи, які жили в Криму і про тих, хто увібрав в себе їх риси.
На жаль, українці почали пізнавати кримських татар лише 5 років тому. Чи була болісною історія бути непізнаними, постійно шукати можливості того, як себе проявити?
Ахтем Сеітблаєв: це дійсно дуже боляче, коли твій народ, так би мовити, не включений до порядку денного того, що відбувається в Україні. Ще 5 років тому кримські татари були майже невідомими для середньостатистичного українця. За радянських часів, такої національності як кримські татари взагалі не існувало в офіційному просторі і навіть моє покоління відчувало або несприйняття, або упереджене ставлення. В інформаційному просторі ми були таким народом, який постійно мріє про те, щоб відокремитися від України і все робив для того, щоб отримати цю повну незалежність. Але це не є правдою і весь наш народ за всю історію і, тим більше, за останні роки тільки підкреслив, що більшість кримських татар вважають себе громадянами України, відчувають зв'язок з Україною.
Є необхідність розповідати про те, хто ми є, які в нас традиції. Кіно, наприклад, є інструментарієм, щоб заповнити всі ці прогалини незнання культури один одного. Якщо ми нічого один про одного не знаємо, відсутня єдина культурна стратегія в тому, щоб єднати людей і створювати єдину українську політичну націю, замість цього накопичувався страх, який штучно робився для того, щоб ми не говорили про питання культури і традицій. Коли існує страх, немає місця для діалогу.
Які українські музеї стали джерелами експонатів для цієї виставки?
Алім Алієв: це 15 музеїв, 4 приватних колекції. Ми маємо говорити про те, що ціла команда протягом пів року збрала ці експонати. Нам допомагали і Львівський, і Харківський музеї, та взагалі, музеї з різних регіонів. До речі, цікава річ, що коли ми говоримо про те, наскільки півострів був пов'язаний з материковою Україною, то тільки частина реліквій, які ми маємо сьогодні, з Криму, які опинилися в музеях континентальної України поза Кримом, бо ми очевидно не могли привести артефакти з півострова. Тобто надавалися артефакти, які походили з Криму, але були віднайдені на метериковій Україні. Ми самі для себе багато чого відкрили на цій виставці.
На скільки ця виставка дозволить зрозуміти кожному відвідувачу дуже тонкі та приватні речі?
Ахтем Сеітаблаєв: мені здається, що кожен відвідувач виставки знайде для себе щось своє, особливе для того, щоб не скільки зрозуміти, скільки відчути Крим, щоб зародилася емпатія до цієї землі, адже для нас вона є спільною і все це - Україна. Кожна людина здатна знайти на виставці якусь дрібну деталь або нагадування про своє коріння. До глядача розуміння всього найкраще доходить через емпатію та почуття.
Чи маєте ви плани провести ніч кримського кіно в Києві?
Алім Алієв: сподіваюся, що цього року ми спробуємо провести ніч кримського кіно в Кримському домі. Вже є достатньо режисерів та акторів, які або мають коріння з Криму, або є кримськотатарського походження. Ті фільми ми спробуємо показати не просто продемонструвавши їх, а й з розмовами про кіно та ту ситуацію, яка зараз є в Криму.
Чи насправді культурні проекти можуть рухати нас до якоїсь важливої мети?
Ахтем Сеітаблаєв: на мою думку, культура є, можливо, єдиним інструментарієм, який без крові та трагедій може єднати країну та кожну окрему людину, є інструментом, щоб ми більше цікавилися та поважали одне одного.
Нагадаємо, що виставка "Дивовижні історії Криму" триватиме з 26 лютого до 5 травня.
Прослухати детальніше можете за посиланням
