Марія Бурмака готує концерт із Симфонічним оркестром Українського радіо

Данилишин: після валютної лібералізації ми очікуємо збільшення інвестицій у 5-10 разів

16.01.2019 р., 20:05
Наскільки реформування валютного ринку вплине на розвиток економіки, чи полегшать ці новації ведення бізнесу в Україні та що буде з гривнею у рік виборів. Про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" розповів голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
 
Ведуча: Світлана Мялик
 
Пане Богдане, нова система валютного регулювання, яка її кінцева мета і чи дійсно зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталів полегшить ведення бізнесу і привабить інвесторів? 
 
— До цього ми готувалися досить давно. З подачі президента України, як  президентська ініціатива, було прийнято закон України про валюту і валютні операції. Він знаходив досить жваве обговорення як в депутатському, так і в експертному середовищі. Наприкінці минулого року парламент його прийняв і він вступає в дію з 7 лютого 2019 року.
 
Це дійсно вагома новація в системі валютного регулювання, тому що все, що дозволено — то не забороняється, чи все що не забороняється — дозволено. На нього давно чекали наші підприємці, наші експортери, які займаються валютними операціями і всі, кого цікавить це середовище. Тобто свобода проведення валютних операцій. Закон відкриває можливість зменшити багато ризиків, які були в Україні, але разом з тим відкриває багато дверей для тих, хто бажає виходити на зовнішні ринки, впроваджувати свою систему взаємозв'язків із зовнішнім середовищем, тому Національний банк до цього підійшов досить системно і досить корисно.  Починаючи з 7 лютого, знімається низка обмежень, які до цього часу існували в системі валютного регулювання.
 
Основні, якщо можна.
 
— Скасовуються майже 56 актів, які до цього часу існували в системі валютного регулювання. Національний банк уже підготував 8 постанов, які відкривають широкі можливості для формування цього процесу. В першу чергу, вони стосуються як заходів захисту, які є на валютному ринку, щодо визначення порядку здійснення окремих операцій, так і порядок здійснення уповноваженими установами аналізу операцій, які будуть існувати в Україні в 2019-му і в подальших роках. Відповідно до цих постанов, будуть скасовані низка обмежень, які існували до цього часу. 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень. 
 
В принципі всі з ними можуть ознайомитися на сайті Національного банку.
 
— Так, зараз кожен день Національний банк у себе на сайті публікує свої роз'яснення. Будуть розроблені спеціальні методичні рекомендації, як вести ті чи інші операції і я думаю, що таким чином ми дамо змогу сформувати європейського типу валютне як регулювання, так і законодавство.  
 
Банкіри говорять про те, що одним з результатів послаблень на валютному ринку має стати залучення інвестицій. Чи є якісь підрахунки, наскільки це може збільшитись і коли?
 
— Ми вже можемо говорити про те, що на відміну від того, що всі критики говорять, що в нас всі інвестиції припинилися, що в умовах війни інвестицій взагалі не може бути, навіть за 2018 рік,  за офіційними Державного комітету статистики, у нас капітальні інвестиції зростають 12 кварталів підряд. За 9 місяців 2018 року в річному вимірі індекс капітальних інвестицій склав майже 120 відсотків, а за січень-жовтень чистий приплив прямих інвестицій — 1,7 млрд дол. США. Ми очікуємо значного збільшення інвестицій, приблизно у 5-10 разів більше, ніж ми мали на кінець 2018 року.
 
Деякі експерти кажуть, що нова система має і підводні камені. Один з них полягає в тому, що НБУ залишив за собою право встановлювати тимчасові обмеження при виникненні кризових ситуацій. 
 
— Звичайно, національний банк не може стояти осторонь від того, що буде відбуватись на валютному ринку, як регулятор першої інстанції. Такі обмеження і форми нагляду існують в усіх центральних банках в усіх країнах. Ми сподіваємось на доброчесність і добропорядність учасників ринку, але звичайно існують різні форс-мажорні обставини.
 
Ми перебуваємо в досить відкритому середовищі, яке пов'язане з різними факторами як внутрішнього, так і внутрішнього характеру, тому правління НБУ звичайно відслідковує ситуацію, але є ще й Рада НБУ і Рада фінансової стабільності, які приймають рішення. Чи існують відповідні обставини, чи не існують. Тому ми звичайно розкриваємо вікно можливостей, але разом з тим тримаємо за собою той інструмент, який дозволяє перевіряти доброчесність учасників нашого ринку.
 
В законі не згадується ринок криптовалют. Чому так?
 
Ринок криптовалют — це зовсім інший вид діяльності. До цього часу він є дискусійним моментом в діяльності центральних банків. Як його визнавати, оцінювати і за яким чинним законодавством його сприймати — в НБУ існують свої підходи і тут буде окреме нормативне забезпечення, яке стосується даного виду діяльності. Ми чекаємо з цього приводу рішення і світових фінансових організацій, тому що найперше має бути визначеність як сприймати криптовалюти на тому чи іншому рівні. Ми не можемо виходити з поля фінансових можливостей і фінансових умов, які закріплюються в світі і вигадувати щось власне українське, яке виб'є нас з загального середовища. 
 
Попри те, що ми почали отримувати кошти від МВФ, ми бачили, що гривня зміцнилася, але в останні дні вона втрачає свої позиції. Чому?
 
Гривня не втрачає свої позиції. Сьогодні гривня вже починає зміцнюватися. В Україну все ж таки надходить валютна виручка, тому що в нас буди значні експортно-імпортні операції, в першу чергу в сфері агро-промислового виробництва. Тому ці коливання є тимчасовими, це так би мовити, відкладений попит, який пов'язаний з великою кількістю вихідних днів в кінці 2018 - на початку 2019 року. Жодних пересторог щодо серйозної волатильності національної валюти немає. 
 
Я б хотів, щоб ми дивилися досить заспокійливо на ситуацію, яка складається, не впадали в крайнощі, які бувають інколи з боку деяких експертів і політичних діячів. Все відбувається так, як диктують ринкові умови і я думаю, що ми здатні забезпечити стабільність національність національної грошової одиниці.
 
Навіть у рік виборів і популізму?
 
Для Національного банку немає значення, чи це рік виборів. Ми є незалежною установою, яка в першу чергу дбає про стабільність національної грошової одиниці. Хотів би закликати деяких політичних експертів і діячів: чубтеся, робіть собі що хочете в стінах парламенту, кидайтеся політичними гаслами, але не чіпайте гривню і інфляцію через індекс споживчих цін, тому що легко розкрутити, але потім дуже важко гасити. 
 
Як ви прогнозуєте, чи вдасться дотриматись тих цифр, які закладені в бюджет — 7,5% інфляції?
 
В середньостроковій перспективі ми маємо досягти інфляції через індекс споживчих цін на рівні 5 плюс-мінус 1 відсоток. В 2018 році, як ви бачите, ми досягнули певного прогресу, закінчивши рік з однозначним показником — на рівні 9,8%, значно зменшився показник інфляції, яка пов'язана з власне монетарними факторами, але є пересторога щодо індексу цін виробників, який, на мій погляд, є завеликим, не зважаючи на ті заходи, які вживаються урядом і національним банком.
 
У 2019 році я думаю, що навіть не зважаючи на те, що заплановано підвищення цін на газ для населення і ряду інших показників, які пов'язані з тарифами і послугами, двічі перегляд програми з МВФ у травні і листопаді, в прогнозних показниках НБУ ці фактори враховані. Я сподіваюся, що 2019 рік нам вдасться закінчити з показником за індексом споживчих цін десь на рівні 7%.
 
Що стосується співпраці з МВФ, то точиться дуже багато дискусій щодо того, чи варто взагалі ці кредити нам брати. На ваш погляд, зараз це для України страхова подушка чи питання виживання?
 
Фактично, програма співробітництва з Міжнародним валютним фондом, як би до неї хто не ставився, є програмою сприйняття України на ринку світових фінансових послуг. МВФ — це не тільки організація, яка дає необхідні ресурси для підтримки макрофінансової стабільності, а й організація, яка дозволяє сприймати Україну через призму можливостей іншим світовим фінансовим структурам.
 
Тобто затверджена програма співробітництва з МВФ, відкрила дорогу Світовому банку і Європейському союзу для надання відповідної макрофінансової допомоги нашій державі. ЄС вже виділив 500 млн євро, виділені відповідні кошти Світового банку і вже з'явилася низка намірів щодо інвестиційних можливостей. Вже і європейські і американські структури говорять, що будуть будувати в 2019 році на території України ряд заводів. Тому говорити про те, що співробітництво з Міжнародним валютним фондом не потрібно, можуть тільки ті, хто не розуміє, в якому світі ми зараз живемо. 
 
Слухати повну версію.
Данилишин: після валютної лібералізації ми очікуємо збільшення інвестицій у 5-10 разів

Новини по темі