Дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради № 3528-ХІІ від 19 жовтня 1993 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла закон "Про Збройні Сили України", "Про оборону України", а 13-го грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.
Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за понад 20 років незалежності українська армія була майже знищена.
Впродовж десятиліть відбувалися масові скорочення кадрових військовослужбовців, дехто з військових сам у відчаї кидав службу, не бачачи в армії жодної перспективи.
Крім внутрішніх чинників додалися й зовнішні: увесь цей час Україні доводилося долати шалений тиск Москви, яка всіляко противилися створенню в нашій країні дієздатних Збройних сил.
Усі ці роки Москва діяла по-різному, в залежності від внутрішньополітичної ситуації як в Україні, так і в Росії. Спочатку це були дипломатичні засоби (часом зовсім неприйнятні), а потім дійшло і до відкритої збройної агресії. Після Революції Гідності та початку воєнних дій на сході нашої країни, розпочалась нова сторінка літопису українських Збройних сил.
Попри тотальну руїну в армії, корупцію, зради, втрати і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність батьківщини, захистити власний народ від агресора, а також відновити обороноздатність Збройних сил. Саме вони – українські воїни, віддані до останнього присязі, є обличчям нової української армії з її незнищенним духом мужності, пам’яттю про героїчне минуле та орієнтацією на майбутнє.
