Ілюстративне фото УНІАН
"Детінізація дала плюс 2,5 млрд доларів або понад 100 млрд грн"
З якими економічними показниками ми входимо у 2025 рік? Які ключові виклики матимемо?
У 2024 році ми продовжили демонструвати свій потенціал адаптивності до викликів війни, зберегли макроекономічну стабільність, перевели на більш стабільну основу залучення міжнародної підтримки і сьогодні досить упевнено дивимось у 2025 рік. Причому своїм внутрішнім ресурсом ми забезпечили фінансування наших військових видатків, а коштами партнерів ― соціальні видатки. Другий рік ми завершили без емісійного фінансування бюджету, а також нам вдалося провести досить успішну операцію з реструктуризації державного боргу. За підсумками 11 місяців, маємо зростання ВВП на рівні 3,5-4%. Дуже непогану динаміку демонструє оборонно-промисловий комплекс. Наш прогноз на 2025 рік є стримано оптимістичним. За прогнозом Кабміну, очікується зростання ВВП на 2,7% та повернення інфляції до однозначного рівня, адже під кінець року вона розігналася до 12%. Очікуємо у 2025 році до 10%. Плануємо також зростання експорту товарів на 7% та збільшення реальних зарплат на 8,1%. Маємо абсолютну впевненість у фінансуванні потреб державного бюджету не лише в частині податків. До речі, у 2024 році у нас дуже непогані показники у сфері оподаткування щодо детінізації ― це плюс 2,5 млрд доларів або понад 100 млрд грн. Вважаємо, що наступний рік повинен нам принести ще більше перевиконання бюджету саме за рахунок детінізації. Таким чином, попри інфляцію, яка має уповільнитися, ми досить впевнено себе почуваємо на фінансовому напрямі розвитку нашої держави.
"Ми вивели гральний бізнес із тіні, відтак армія отримує від нього гроші"
За рахунок чого продовжиться процес детінізації у 2025 році?
Якщо говорити про забезпечення надходжень до державного бюджету, то ми маємо два великих джерела. Це гроші від партнерів ― 38,3 млрд заплановано в бюджеті на наступний рік, і ми повністю покриваємо ці доходи за рахунок, з одного боку, Ukraine Facility, а з іншого ― 50-мільярдного кредиту, який ми маємо отримати цьогоріч від наших європейських партнерів та частково від США. Ми впевнено дивимося на цю допомогу і розуміємо, що ця частина бюджету буде профінансована. Якщо говорити про податки, то всі наші податки ідуть на фінансування армії, безпеки та оборони, і саме в цій частині нам дуже потрібна детінізація. Тут у нас є переконлива перемога у 2023 та 2024 роках. У 23-му ми отримали 1,5 млрд доларів, а в 24-му ― вже 2,5 млрд доларів. У 2025 році отримаємо ще більше. Отже, у 2024 році, попри падіння економіки, наявних 7 млн біженців та інші виклики війни, ми зібрали плюс 422 млрд грн ― на 68,7% більше, ніж у 2021 році. За рахунок чого? Податкова ефективність ПДВ зросла на 14%. Це 112,6 млрд грн або 72,3%. Якщо говорити конкретно по галузях, то у 2021 році гральний бізнес дав 204 млн грн, а в 2024-му ― 17 млрд грн. Це колосальна різниця. Тобто, ми вивели гральний бізнес із тіні, відтак армія отримує від нього гроші. Якщо говорити про горілку, то, порівнюючи виторги січня і грудня 2024 року, маємо плюс 25% білих виторгів ― 2 млрд до бюджету. Це говорить про те, що ринок детінізується. Щодо тютюну, маємо зменшення на понад 10% тіньового ринку, що дало плюс 16 млрд або 34% до бюджету. Якщо говорити загалом про торгівлю, то за рахунок обов’язкової фіскалізації ми отримали з січня до грудня цього року збільшення виторгів на 42,1%, або на 130,7 млрд грн. Усе це свідчить про достатньо серйозну детінізацію торгівлі та часткову перемогу над корупцію. Тим більше, що всі ці гроші ідуть на армію.
"Нацбанк поверне інфляцію до однозначного показника у другій половині 2025 року"
Але водночас люди кажуть про те, що споживчі ціни зростають ― продукти, комуналка тощо.
Названі вище цифри з детінізації значно перевищують відсоток перевиконання бюджету та інфляцію, якщо порівнювати рік до року, навіть не беручи до уваги падіння економіки у 2022 році на 30%. Інфляція є, вона помірна. Згадайте 2014 рік, коли гривня втратила дві третини. Сьогодні показник інфляції 12%, це абсолютно нормальна контрольована інфляція, яка більша на 1,5-2% за заплановану Нацбанком, але спричинена вона меншим урожаєм, збільшенням вартості енергоносіїв, підвищенням реальних зарплат на 16% упродовж 9 місяців цього року. Тобто, є певні об’єктивні причини та є чітке розуміння і план, яким чином Нацбанк поверне інфляцію до однозначного показника у другій половині 2025 року.
.jpg)
Данило Гетманцев. Фото: ФБ-сторінка Данила Гетманцева
"Безробіття і повернення людей ― проблема номер один за своєю складністю"
По деяких галузях є дефіцит робочої сили, а також безробіття. Але ж фізично ми не зможемо завезти мігрантів для роботи. Що з цим робити?
Я би взагалі не дуже розраховував на мігрантів. Адже мігранти ― це не лише робочі руки, а й відповідна культурна адаптація, мова, багато інших проблем. Безробіття у нас удвічі зросло порівняно з мирним часом ― 18,2%. Але проблема в тому, що наше безробіття є структурним. У нас сьогодні недостатньо висококваліфікованих працівників, бо багато з них виїхали за кордон. Таких працівників не вистачає зараз бізнесу, щоб розвиватися. Тобто, з одного боку, ми маємо безробіття, а з другого ― дефіцит висококваліфікованих працівників. І ця проблема не вирішується в один клік, на жаль. Тут ідеться про стимулювання розвитку економіки, про ті програми, які ми обмежено все ж таки вмикаємо, приміром, "5-7-9", "єРобота" тощо. Ці програми продукують робочі місця ― від інвест-нянь до індустріальних парків. Але основним фактором, який перешкоджає динамічному вирішенню цієї проблеми, є війна. Це той фактор, який перешкоджає поверненню людей до України. Безробіття і повернення людей ― це проблема номер один за своєї складністю.
"Крипту легалізуємо й оподатковувати її будемо за прикладом моделі, яка є для цінних паперів"
Ви згадували, що у 2024 році бюджет України отримав від податку на Google понад 11 млрд грн. Наскільки це значний показник?
Якщо ми говоримо, що отримуємо цього року 1 трлн 70 млрд грн від податків, то 11 млрд ― це не так багато. Але з кожного мільярда складається перевиконання державного бюджету. Щодо податку на Google, ми дуже задоволені цим результатом. Відповідний закон дав можливість нашим нерезидентам ― Facebook, Google тощо ― сплачувати ПДВ на послуги, що вони надають. І якщо в період ухвалення цього закону ми розраховували на 3 млрд, то зараз маємо більше 11 млрд. Цей результат показує, як усуненням прогалин у податковому законодавстві можна достатньо швидко наповнити державний бюджет.
Які перспективи легалізації криптовалюти у 2025 році?
Зараз робоча група завершує роботу над відповідним законопроєктом. Думаю, що в першому кварталі ми ухвалимо його в першому читанні, а далі ― в цілому. Крипту легалізуємо й оподатковувати її будемо за прикладом моделі, яка існує для цінних паперів, тобто оподатковуватимемо прибуток від операцій із криптою та при обміні криптовалюти на грошові кошти. Не будемо оподатковувати приріст капіталу, коли на гаманці просто щось змінюється у зв’язку зі змінами курсу. Я б не розраховував на великий фіскальний ефект від крипторинку. Існує ілюзія, що операції на крипторинку не оподатковуються, але це не так. Вони оподатковуються за загальною ставкою ― виходячи не з прибутку, а із загального доходу. Тобто коли зараз людина продає криптовалюту й отримує гроші, то вона повинна сплатити із загальної суми, яку отримує, незалежно від того, скільки вона витратила. Справді є така норма, яка діє щодо будь-якого доходу, який отримує фізична особа, але одним із винятків тут є інвестиційний прибуток, до якого ми хочемо прирівняти й операції з криптоактивами.
