Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш бере участь у церемонії зустрічі в аеропорту, куди він прибув для участі в саміті БРІКС в Казані, Росія, 23 жовтня 2024 року. REUTERS/Alexey Filippov/BRICS-RUSSIA2024.RU Host Photo Agency
"Китай абсолютно не зацікавлений в активізації ядерного питання"
Поговорімо про країни, які прямо чи опосередковано підтримують Росію, КНДР та Іран в тому, щоб створити альтернативну систему безпеки. Про успіхи на цьому шляху можна говорити в рамках підсумкової декларації саміту БРІКС, який пройшов в російській Казані. Разом з тим, Путіну не вдалося мобілізувати всі країни, які є членами БРІКС. Як ви розцінюєте результати цього саміту, зокрема в контексті виборів в США? Чи не було це знаком майбутньому президента Сполучених Штатів, що вони нічого з Росією не зроблять?
І так, і ні, тому що якщо б не було війни проти України, то ми, напевно, й уваги не звернули б увагу на цей саміт. При всій повазі до цього обʼєднання — а там вже 4+ нових членів та багато спостерігачів, це обʼєднання країн, які мають майже половину населення Землі, і до 30 % економічного потенціалу — намагання Путіна зробити його альтернативою НАТО, ООН не матимуть успіху. При всій підтримці, яку Росії надає той же Китай, інші країни займають доволі обережну позицію. Та й Китай каже відверто, що він завжди підтримував і підтримує територіальну цілісність і суверенітет нашої держави. Інша справа — що там є певні постачання тих же дронів, продовжується економічна співпраця, але це, скоріше, відносини старшого і молодшого, ніж рівноправне співробітництво. Крім цього всього, Китай дуже незадоволений бряцанням ядерною зброєю Путіним, Мєдвєдєвим та іншими російськими керівниками, тому що для Китаю це табу. Китай абсолютно не зацікавлений в активізації ядерного питання, тому що оточений країнами, одні з яких вже мають ядерну зброю, як Японія, а інші — від Південної Кореї, Малайзії, Індонезії — сплять і бачать себе ядерними країнами. В них є потенціал і Китаю це абсолютно не потрібно, тому що він знаходиться в такому собі недружелюбному оточенні. А будь-яке застосування ядерної зброї проти України чи десь в європейському регіоні відкриє скриньку Пандори і зробить світ набагато більш непередбачуваним, ніж це є зараз.
Тому намагання створити щось на зразок "антиНАТО" не пройде ще й тому, що всі інші країни абсолютно не зацікавлені у псуванні своїх відносин із колективних Заходом. Китай дуже залежний від торгівлі, в першу чергу, з ЄС та, звісно, США. Бразилія також традиційно тяжіє до США, хто б там не був зараз при владі. ПАР також аж ніяк не є країною інтернаціоналу.
"Не думаю, що Росія отримає потужне угруповання, яке буде в змозі протистояти всьому іншому світу й допомагати знищувати Україну"
Тож в підсумковій декларації Саміту могло бути хоч 400 сторінок, це нічого не міняє. Ми прекрасно знаємо ціну всім деклараціям. Де спільна валюта БРІКС, про яку ми вже стільки чуємо, інші речі, про які мріє Путін? Коли БРІКС створювалася, задумка Росії була в тому, щоб створити щось і це щось очолити. В БРІКС є країни - в першу чергу Індія і Китай, які ніяким чином не зацікавлені в тому, щоб віддавати Росії лідерство в своєму регіоні, не кажучи вже про весь світ. Це не є обʼєднання рівноправних країн. Побачимо, що з ним буде далі, але я не думаю, що план Путіна буде реалізований і вони дійсно отримають потужне угруповання, яке буде в змозі протистояти всьому іншому світу й допомагати Росії знищувати Україну.
"Щоб реформувати ООН, потрібна Третя світова війна"
Саміт БРІКС, який відбувся цього тижня, мав ще одну скандальну складову, — участь у саміті Генерального секретаря ООН Гутерреша, який перед цим відхилив запрошення України на участь в Першому глобальному саміті миру. Кому тоді потрібна така нереформована Організація обʼєднаних націй?
Мене ця ситуація не дивує. Багато років тому я почав казали, що ООН як організація якщо не мертва, то напів мертва точно. Всі розмови про реформи цієї організації порожні. Кожен Генсек ООН, коли обирається, створює величезний план реформ, який потім затверджується Генасамблеєю ООН. Починаються розмови, які тягнуться кілька місяців, потім вщухають і всі про це забувають. В першу чергу йдеться про реформу Ради безпеки ООН — право вето, збільшення кількісного складу. Коли мені було років 30, я почав працювати в представництві України при ООН. Була створена робоча група з реформи Ради безпеки ООН, мені доручили ходити на засідання цієї групи, я там виступав, робив пропозиції від імені України. Все те, що я чув, — а це були 1989-1992 роки, коли це все починалося, я здивовано чую й місяць тому з трибуни Генасамблеї ООН як щось нове.
Минуло тридцять років…
Так. Й нічого не змінилося, все порожні слова. Жодної реформи Ради безпеки ООН не буде, все те, що створено в 1945 році, абсолютно спаплюжено Росією. Інші постійні члени Ради безпеки, які мають право вето, не зацікавлені цього права позбутися, вони також не зацікавлені в тому, щоб таке право дати ще іншим, наприклад, Японії, Німеччині, Індії, Бразилії. Тому нічого з цього не вийде. Для того, щоб реформувати ООН, потрібна Третя світова війна. Це не мої слова, а мого шановного вчителя Геннадія Удовенка, який тоді був міністром закордонних справ і моїм керівником у Нью-Йорку як постійного представника. Це його фраза і, на жаль, вона залишається правдою. Мирним шляхом цю організацію не реформуєш.
Ліга націй була створена після Першої світової війни, ООН — після Другої світової. ООН 2.0 може бути створена лише після Третьої світової війни. А до цього ми будемо чути порожні слова, які не призводять до жодних результатів.
"В історії ООН не було слабшого Генерального секретаря, ніж Гутерреш"
Повертаючись до візиту пана Гутерреша до Казані, я скажу одне: в історії ООН не було слабшого Генерального секретаря, ніж він. Це було зрозуміло від початку його першої каденції, на жаль, на це не звертали уваги. А для України, мені здається, він робить суцільне зло, тому що, з одного боку, він показує свою неповагу до нашої держави, а з іншого боку — він підтримує той імідж, який хотіла б мати Росія. Йдеться про хоч щось позитивне, тож він їде до них у гості, виступає, бере активну участь. А з третього боку — і це, мабуть, для нас є головним — він абсолютно нічого не робить зі своїх статутних обовʼязків з першого дня початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну для того, щоб якщо не зупинити цю війну, то хоч призупинити її. Для цього в нього є всі повноваження.