Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Поки немає єдиної моделі економічного бронювання, яка забезпечила б баланс інтересів"
Яка модель економічного бронювання чекає на українців і коли вона запрацює?
Ситуація з економічним бронюванням на зараз залишається невизначеною. У Верховній Раді зареєстровані декілька законопроєктів, які розглядаються. Пропонуються різні моделі економічного бронювання. У засобах масової інформації дуже багато спекуляцій на цю тему, які ще й підживлюються різними блогерами або політиками, які за результатами зустрічей озвучують або коментують рішення, які так чи інакше пов’язані з економічним бронюванням, але не стосуються безпосередньо. Поки що немає остаточного рішення, в якому вигляді буде економічне бронювання і коли воно запрацює. Називають різні дати: до кінця року, на початку наступного року, але чіткої дати немає. Є певні питання, потрібно шукати баланс інтересів. Президент і його команда поки що такого балансу в цих моделях не бачать.
Аудит не стосується процедури видачі поточних бронювань
До 15 листопада буде проведено перевірку підприємств, які отримали статус критичних через стрімке зростання кількості заброньованих. Чим зумовлене різке збільшення заброньованих?
Рішення стосувалося проведення аудиту на предмет визначення критично важливих підприємств. Це нормальна практика. Якщо виявили якесь порушення, уряд може проводити аудит. Але питання в тому, що аудит жодним чином не має стосуватися процедури видачі поточних бронювань. Навіть у рішенні не було сказано про призупинення видачі бронювань. Аудит мали зробити по областях і він не повинен був стосуватися міністерств. Але зараз стосується. На жаль, мусимо констатувати, що система не ідеальна і багато в чому потребує вдосконалення. Від цього не має страждати економіка і бізнес, який в легальний спосіб отримували ці бронювання. Бізнес не може працювати в режимі постійної невизначеності. Війна – це і так постійна невизначеність. Нам не потрібно створювати ще одно зону невизначеності.
Бізнес вчиться працювати з невизначеністю, але межу адаптивності краще не шукати
Де межа адаптивності бізнесу?
Це все дуже індивідуально. Бізнес змушений адаптуватися. Одна справа вести бізнес у комфортному середовищі в європейській країні зі здоровим регуляторним та інвестиційним кліматом. Ми ж говоримо не лише про проблему війни, а й про ті чинники, які були до війни і лишилися у спадок таким багажем. Бізнес вчиться працювати із цією невизначеністю. Краще цю межу адаптивності не шукати, адже тоді її просто більше не буде і ми перейдемо в таку турбулентність, від якої ніхто не виграє.
Шукати розумний баланс між потребами економіки і потребами оборони
Економічне бронювання передбачає визначення певного ліміту заброньованих людей чи підприємств і робочих місць, які необхідні для функціонування економіки?
Потрібно шукати розумний баланс між потребами економіки і потребами оборони. У нас не такий демографічний ресурс, як у нашого ворога. Замість людей мають воювати технології. Дефіцит людей ми можемо мінімізувати винятково за рахунок технологій. Іншого виходу немає. Якщо ми не будемо дотримуватися цього балансу, тоді питання: хто буде працювати? Деяким галузям не вистачає працівників навіть для виконання оборонних замовлень.
"Резерв для бронювання ще є"
1,5 млн громадян мають бронювання. Наскільки ця цифра велика в масштабах держави?
Без розуміння чіткої демографії і мобілізаційного ресурсу складно говорити про те, чи велика ця цифра, чи ні. Є дані, що економіці бракує 4,5 млн працівників. Хто буде відновлювати країну після війни? Часткове відновлення відбувається вже зараз. Ми не можемо чекати, коли закінчиться війна. Люди не можуть жити без осель та інфраструктури. Будівельники вже говорять про те, що бракує людей на виконання оборонних контрактів, не кажучи вже про цивільні потреби. Тому 1,5 млн заброньованих – це не така велика цифра, як здається. Потрібно дивитися, скільки відсотків заброньованих по галузях. У когось це 30%, а в когось 10%. Резерв для бронювання ще є.
Чи існує в бізнес-спільноті розуміння набору критеріїв, за якими можна оцінювати критичність бронювання для конкретної галузі?
Представники бізнесу можуть надавати пропозиції, щодо своєї галузі. Це постійний процес. На цьому етапі цього немає, тому що поки що незрозуміло хто і як приводитиме аудит. Результати аудиту будуть в середині листопада, після чого буде узагальнення цієї інформації і прийняте якесь рішення.
Андрій Забловський. Фото: УНІАН
Тиск на бізнес спричинить його тінізацію і закриття
Які будуть наслідки, якщо влада не почує звернення бізнес-спільнот?
Аграрії говорять про те, що це може становити загрозу не лише для внутрішньої продовольчої безпеки, а й міжнародної. Це і виконання аграріями посівних робіт. Відповідь бізнесу на тиск: тінізація або закриття. Бізнес не встигає швидко адаптуватися після підвищення податків, скасування бронювань тощо.
"Єдине рішення – воювати технологічно роботизованими комплексами"
Ситуацію з браком працівників могла би вирішити демобілізація тих, хто вже воює не один рік. Питання в тому, що безпечніше наповнювати економіку, аніж ризикувати життям на фронті. Чи готові підприємці помінятися з військовими місцями?
Питання демобілізації і ротації стоїть дуже гостро. Єдине рішення – це воювати технологічно роботизованими комплексами. Але для того, щоб вони продукувалися, нам потрібні ресурси. Роботи самі себе не створять. Ми маємо масштабуватися, використовуючи як внутрішній ресурс, так і донорів. Тому це єдине рішення, як можна створити можливість для демобілізації та зменшення кількості людей, які щодня гинуть в окопах. Нам не зможуть постійно давати гроші. Не буде економіки – не буде цього ресурсу. Баланс справді складно знайти, але без діалогу і розуміння цей човен не встоїть. Ми самі собі пробиваємо дірки. Скасування МСЕК – це чудовий приклад, як боротися з корупцією.
Корупція це двосторонній процес тих, хто бере і тих, хто дає
Чи виявив аудит зловживання бізнесу? Чи можна вже оцінити обсяг зловживань?
Поки такої інформації немає. Але всі зловживання будуть виявлені й винні у них покарані. Головне, щоб економіка не стала заручником цієї ситуації. Корупція – це двосторонній процес тих, хто бере і тих, хто дає. Є попит, є пропозиція.