2-3 військові закриють 50 км — експерт про плани дронів-перехоплювачів "шахедів"

2-3 військові закриють 50 км — експерт про плани дронів-перехоплювачів "шахедів"

За рік Україна наростила виробництво дронів із 300 тисяч до 4-х мільйонів. Ключовими чинниками цього стали допуск приватних компаній до ринку плюс бажання перемогти, зауважує виробник засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський. І додає: більшість українських компаній, які виробляють БПЛА, на 40% недовантажені. Бо здатні виробляти набагато більше, ніж спроможна закуповувати держава. Тому йдеться про відкриття експорту даних видів продукції. І такий продаж можна розпочати з розвідувальних коптерів подвійного призначення, каже Храпчинський. А стосовно виробництва засобів РЕБ, зокрема, замість великої кількості мобільних груп проти "шахедів" планується запустити дрони-перехоплювачі. Тоді 2-3 військові зможуть закривати квадрат на 50 кілометрів і контролювати, щоб нічого в нього не влетіло. 

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

"Ми здатні виробляти набагато більше, ніж спроможна закуповувати держава"

2023 року Україна виробила 300 тисяч одиниць дронів, 2024-го року цей показник зріс до 4-х мільйонів. Завдяки чому нам вдалося в рази збільшити виробництво?

Ключовим чинником став допуск приватних компаній до цього ринку. Плюс наше бажання перемогти. Ці два чинники дозволили нам масштабувати виробництво завдяки правильному підходу і налаштування бізнесу. Зараз більшість компаній, які виробляють БПЛА, на 40% недовантажені. Це свідчить про те, що ми здатні виробляти набагато більше, ніж спроможна закуповувати держава. Тому зараз ми чуємо інформацію щодо можливості відкриття експорту даних видів продукції за кордон. Є низка проблем прогнозованості закупівель. Наприкінці року ми в очікуванні того, що в нас закупить держава наступного року. Тому, коли ми говоримо про можливий продаж дронів за кордон, то варто розуміти, що це буде робитися набагато дорожче, ніж вони продаються в Україні, тому що ці технології коштують дуже дорого. По-друге, це пряма можливість отримати гроші з прибутку на розвиток власних потужностей. Є два важливі фактори: правильні умови співпраці та безпека. Якщо компанія постачає дрони державі й може продавати їх за кордон, вона чітко розуміє, що не може зірвати жодного державного контракту. Крім того, компанія, яка продає засоби, має знати, хто остаточний споживач даної продукції. Це дуже важливо в умовах війни.  

Україна зацікавлена у спільному виробництві БПЛА з Європою та США

Які країни можуть бути потенційними покупцями?

Для нас краще, якби ці дрони закуповували європейські країни або США. Ще краще виробляти з ними спільний продукт. Зараз, наприклад,  компанія "Boеing" співпрацює з АТ "Антонов" по певних напрямках і це дуже добре. Є ще низка компаній, які зараз зайдуть на український ринок, що приведе до появи ракети Storm Shadow, яку розробили французи і британці. TAURUS зроблена німцями, шведами та італійцями. Це пожвавить ринок. Але є ще одна законодавча норма – це державне приватне партнерство. Вона дуже добре лягає в деякі питання і регулює розподіл ризиків між державою і виробниками. Більшість інвесторів готові вкладати в Україні гроші, але вони не впевнені в безпеці своїх коштів. А закон даватиме гарантії безпеки інвесторам. Продаж можна розпочати з розвідувальних БПЛА, які мають подвійне призначення. Вони використовуються і для моніторингу кордонів, і для моніторингу лісових пожеж в цивільному житті. Росіяни і так мають доступ до даних дронів, які летять на їхню територію у великих кількостях. Вони їх розбирають і вивчають, що і як ми намагаємося робити.

2-3 військові зможуть закривати квадрат на 50 кілометрів

Які зараз тенденції у виробництві засобів радіоелектронної боротьби?

Головна філософія – треба воювати залізом, а не особовим складом. Потрібно скорочувати кількість особового складу, який має перебувати на лінії бойового зіткнення. Це можна зробити за рахунок автоматизованих систем. Більшість компаній зараз займаються впровадженням штучного інтелекту не лише в безпілотних системах. Зараз починають впроваджувати системи, які дозволили б нашим дронам літати під нашим РЕБом, але при цьому не дозволяючи ворожому РЕБу залітати на територію, підконтрольну нашим засобам радіолокаційної боротьби. Тому тенденцій дуже багато. Наприклад, замість великої кількості мобільних груп, які збивають "шахеди", планується запустити дрони,  які їх перехоплюватимуть. Тоді можна буде казати про скорочення навантаження на особовий склад, який раніше з кулеметними гарматами стояв на машині і перехоплював ці безпілотники. Людина розраховує кут нахилу своєї зброї для того, щоб прорахувати, на якій відстані він зможе збити БПЛА. Це балістичний калькулятор. І це повинна робити машина, як у в системах Patriot, IRIS-T тощо. Це набагато спростить роботу нашим військовим. 2-3 військові зможуть закривати квадрат на 50 кілометрів і контролювати, щоб нічого в нього не влетіло.

Анатолій Храпчинський. Фото: facebook.com/anatolii.khrapchynskyi

Росіяни використовують західні технології і комплектуючі для виробництва БПЛА

У чому особливість російського БПЛА "Оріон"? Які новації там застосовані та чи це їхня самостійна розробка?

Російська компанія "Кронштадт" взяла ізраїльську технологію, скопіювали її і почали використовувати як свою. В цих дронах є певні проблеми. Російського там дуже мало, тому що навіть двигун на цьому дроні австрійський.  Зрозуміло, що він тяжкий і дорогий. За час повномасштабного вторгнення знищено 7 таких дронів. Це доволі непогано для розвідувального БПЛА. Якщо взяти "Охотнік" С-70 , який вони використовували, то росіяни так і не зрозуміли, як ним користуватися і врешті самі його знищили, щоб ми не побачили, що там всередині. Хоча достатньо було побачити двигун 1983 року випуску, який стоїть на Су-57. Тому казати про літаки п’ятого чи шостого покоління недоречно.

Який австрійські двигуни потрапляють до росіян?

Так само, як і більшість високотехнологічних комплектуючих – через треті країни, наприклад, Казахстан, який доволі спокійно на це реагує і не сприяє припиненню таких можливостей. Країни Балтії також займалися постачання деталей до російських літаків.

Данія закуповує велику кількість озброєння в українських компаній і передає Україні

Міноборони України допустило до експлуатації безпілотники "Чаклун". Над чим чаклували його виробники? Які є пропозиції від наших партнерів щодо  постачання нам БПЛА?

Я би не вдався в подробиці, оскільки це одразу стане підказкою нашому ворогу. Щодо пропозицій західних партнерів, то є велика кількість можливостей, проте на це бракує коштів. Мені більше подобається пропозиція Британії, де відкрили "Коаліцію дронів", яка закуповує дрони і передає в Україну. Причому там українці на умовах тендеру також можуть пропонувати свої вироби. Данія також закуповує велику кількість озброєння в українських компаній і передає Україні. Для нас важливо, аби партнери закуповували більше наших дронів, оскільки вони більш пристосовані до  тих бойових дій, в яких ми перебуваємо. Крім того, у випадку певних зауважень ми протягом кількох днів починаємо модернізувати і удосконалювати те, що  у нас на складі. Тому тут важлива оперативність. Українські компанії більше зацікавлені в якісному і дешевому продукті, на відміну від наших західних партнерів.

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Арсенали, бази пального, логістика — експерт про цілі для ATACMS у тилу РФ
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко
"Змінювалися держави, створювалися і руйнувалися імперії, а Українське Радіо залишалося", — Денис Шмигаль