Ілюстративне фото з відкритих джерел
Головне ― суттєво знизити або унеможливити потрапляння критичних компонентів до терористичних режимів
В уламках однієї зі збитих над Україною північнокорейських ракет було виявлено низку елементів від семи західних виробників випуску 2021, 2022 і 2023 років, найбільше ― зі США, а також зі Швейцарії, Британії та Нідерландів. Але це країни, які надають Україні свою велику підтримку. Як можна пояснити такий парадокс?
Будь-який парадокс завжди важко пояснити. Головне ― зрозуміти, як із цим боротися і як це припинити. З причинами можна розбиратися окремо. Це означає, що ті санкції, які були впроваджені проти Північної Кореї десятки років тому на рівні Радбезу ООН, виявилися недостатньо ефективними. Навіть вони не дозволили заблокувати потрапляння мікроелектроніки до Північної Кореї. Але зараз головне ― суттєво знизити або унеможливити потрапляння критичних компонентів до Росії, Ірану, Північної Кореї та інших терористичних режимів. Саме тому наша робота важлива, адже ці знахідки дають нам змогу відстежувати, яка саме продукція, в який спосіб і коли потрапила до Північної Кореї. Тому в цьому конкретному випадку, коли ми говоримо про три нідерландські мікроконтролери компанії NSP, вони потрапили у 2021-22 році до конкретних китайських компаній. А далі ― опинилися у північнокорейських ракетах.
Перелік обмежується цими чотирма країнами чи він значно ширший?
Список країн точно ширший, але треба сказати, що більшість із них роблять це як мінімум не умисно. Є країни, в яких працюють виробники критичних компонентів, і це не лише мікрочіпи та мікроконтролери, а в тому числі засоби виробництва, наприклад, верстати із програмним управлінням, певні хімікати, деякі технології, тобто є виробництво. Крім того, є країни-посередники, які щось реекспортують до Росії. Тобто, в умовну Туреччину чи Казахстан приїжджає певна продукція з країни-виробника, а потім вона успішно їде в Росію або Китай і далі в Корею. Третя категорія країн ― це країни, фінансові установи яких дають змогу здійснювати платежі. Таким чином, є такі три великі кошики, в яких сумарно не менше 50 країн, які в той чи інший спосіб, переважно не умисно, роблять можливим потрапляння західних технологій до країн цієї "осі зла". І в підсумку засоби ураження використовуються проти України.
"50% санкцій проти російського ВПК і посередників ґрунтуються на наших даних"
Результати скрупульозної роботи української розвідки та експертизи знайдених уламків ракет узагальнюються і доповідаються найвищому військово-політичному керівництву України, яке знайомить із ними союзників. Чи є для західних союзників секретом, що їхні приватні фірми допомагають забезпечувати функціональність багатьох видів зброї, якою РФ воює в Україні?
Про рівень залученості результатів роботи українських фахівців у різних сферах може свідчити той факт, що приблизно 50% санкцій проти російського ВПК і посередників так чи інакше ґрунтуються на наших даних. Отже, триває велика робота і сюрпризів уже небагато. Ми доволі точно і швидко можемо отримати дані про електроніку та інші важливі компоненти у засобах ураження, які проти нас використані, поділитися цією інформацією, допомогти відстежити канали постачання і з подальшими діями щодо притягнення до юридичної відповідальності, кримінальних арештів тощо. Але головна мета ― припинити або суттєво зменшити обсяги надходження відповідних критичних компонентів до небажаних країн.
Це питання давно вийшло за рамки війни Росії проти України, воно, без перебільшення, турбує весь західний світ у тому сенсі, що там раптом почали розуміти, що глобалізація торгівлі та виробництва у певних сферах може призводити до неконтрольованого використання продукції та технологій терористичними режимами. Погляньмо, наприклад, на хуситів. Вони десь беруть різну зброю, навчилися використовувати її й тероризувати цілий судноплавний регіон. Тобто, проблема стала глобальною, а Україна ― на її передовій. Але триває інтенсивна робота і є певні результати. Висловлюються грубі оцінки, що Росія щонайменше на 5 млрд доларів не змогла купити мікроелектроніки, яку намагалася придбати. І до того ж переплачує у 3-4 рази за ту електроніку, яку їй вдається купувати. Це вже конкретні результати нашої роботи. Звісно, цього мало, бо ракети виробляються і летять, причому деякі ворожі засоби враження стають кращими. Це і точність, і надійність, і опірність нашим РЕБам. Ми бачимо вдосконалення у російських "Іскандерах" і підозрюємо, що відбувається вдосконалення північнокорейських балістичних ракет, які за своїм типом дуже подібні до "Іскандерів". Це та загроза, про яку ми говоримо дуже голосно.
.jpg)
Владислав Власюк. Фото: digest.od.ua
"Перший великий шмат роботи зроблено"
Від початку повномасштабного вторгнення Національна антикорупційна комісія (НАКО) дослідила понад 2500 компонентів, виявлених у 30 одиницях російської зброї та техніки. Це винищувачі, ракети "Калібр" та іранські дрони. Зокрема, 2000 компонентів літаків були доставлені у Росію із 22 країн, здебільшого західних. 64% деталей походять від компаній із США. Яким чином ці держави можуть вплинути на приватний бізнес?
Перший великий шмат роботи зроблено. Складено список критичних компонентів, раніше там було 20 позицій, а зараз 50. Цей перелік спільний для багатьох країн. І навіть ті, хто не підтримують санкції, суттєво враховують цей список у роботі своїх митниць, аби не допускати відносну вільну циркуляцію позицій із переліку. Далі це робота правоохоронних органів, регулярно чуємо із США про діяльність ФБР, департаментів юстиції, інших структур, які викривають злочинні російські організації, що займаються поставками мікроелектроніки. Ще один напрям ― це робота безпосередньо з виробниками, роз’яснення, що їхню продукцію використовують і на продаж якої продукції потрібно звертати увагу. Також робота із дистриб’юторами. Ми точно розуміємо, що росіянам стало набагато важче отримувати те, що раніше вони складали собі на склади, запасалися наперед протягом десятиліть, тому багато чого мають.
"Білих" поставок уже давно немає
Чи є якась статистика, скільки компаній "виправилися" і припинили постачати компоненти?
Із технологічних компаній, які постачають засоби електроніки для Росії, ніхто не хоче відкрито цим займатися. Тобто якщо ми говоримо конкретно про компанії, що виробляють компоненти для російських засобів ураження, то "білих" поставок вже давно немає.
Які висновки ми маємо зробити, щоб не допустити потрапляння критично важливих компонентів у рашистське озброєння?
Ми свої висновки давно зробили. А партнери, зокрема Південна Корея, Японія, Сполучені Штати, мають зробити свої правильні висновки. Сподіваємось, наша інформація дасть такий поштовх і вони вживатимуть заходів, щоб зупиняти надходження критичних компонентів до Північної Кореї, Росії та Ірану.
Які подальші плани досліджень НАКО?
Кожні кілька місяців у нас накопичується критична маса компонентів західного походження. Дослідження та звіти щодо них будуть поширюватися спершу партнерам, а потім у публічному просторі. Кожного разу ми будемо надавати цю інформацію і суспільству, і нашим союзникам.
