Ілюстративне фото: prozorro.sale
До "Прозорро.Продажі" приєднано майже 50 електронних майданчиків
Державні аукціони з 2016 року поповнили бюджети різних рівнів на понад 90 млрд гривень. Як вдалося отримати таку суму, як ви працюєте і головне, чи можемо очікувати подальших солідних надходжень?
Так, звісно. Система державних аукціонів "Прозорро.Продажі" працює з 2016 року. За цей час є вже низка успішних аукціонів, успішних кейсів. Як, наприклад, успішний продаж готелю "Україна" в центрі столиці.
Ви допомагали їм?
Ми не допомагаємо. Тут я хотів би більш детально зупинитись на механіці, на архітектурі і побудові системи. Тут сама ідея в тому, щоб розвести різних гравців для того, щоб якраз не перетинались функції людей чи організацій, які відповідають за різні напрями. Тобто, якщо ми говоримо про готель "Україна", то організатором даного аукціону є Фонд державного майна України. Вони, власне, і виставляють цей лот на аукціон. Це їхня відповідальність – виставити лот, правильно його описати, коректно підготувати документацію і все решта. Ми, АТ "Прозорро.Продажі", є адміністратором системи "Прозорро.Продажі". Тобто ми відповідаємо за технічну можливість здійснювати цей аукціон. Самого лоту ми не бачимо і до нього не маємо відношення з точки зору його підготовки чи якоїсь популяризації.
Але без вас його проведення стало б неможливе, правильно?
Абсолютно. Без нас і без мережі партнерів. Бо до системи "Прозорро.Продажі" приєднано майже 50 електронних майданчиків, власне операторів торгів, через які приходять покупці, що забезпечує якраз рівний доступ всім до цього лоту. І, власне, зусиллями організаторів, майданчиків, самої ЕТС "Прозорро.Продажі" та покупців, і відбувається оця "магія" аукціону, де за актив є можливість вторгувати найбільш вигідну ціну і відповідно мати ресурс поповнити бюджет.
В системі "Прозорро.Продажі" вже укладено угод на 90 млрд гривень
Що зараз найчастіше продають на державних аукціонах і які лоти приносять найбільше коштів? Можливо, це активи банків-банкрутів, чи я помиляюся?
Ви праві. Якщо дивитись на всю історію діяльності системи "Прозорро.Продажі", то по сьогоднішній день це вже 90 млрд гривень. Це вже укладених угод і відповідно сплачених коштів. Ще близько 5 млрд гривень аукціонів перебувають на етапі укладення угод. Тобто ми вже впевнено прямуємо до кругленької позначки в 100 млрд. Найбільше аукціонів, якщо дивитись саме на гривневу масу, то це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який реалізує активи збанкрутілих банків. Із цих аукціонів і розпочинався колись проект "Прозорро.Продажі", в 2016 році. На сьогоднішній день вже реалізовано таких активів банків на понад 30 млрд гривень. Це як "погані" або непрацюючі кредити, так і заставне майно у вигляді різноманітних активів, починаючи від нерухомості і до обладнання, тощо. І власне Фонд гарантування вкладів сьогодні є найбільшим організатором в системі. Якщо казати ще про організаторів, то це вже згаданий Фонд держмайна, який на сьогоднішній день реалізував різних активів майже на 19 млрд гривень і активно продовжує їх реалізовувати. Це в першу чергу приватизаційні аукціони. Також через систему "Прозорро.Продажі", наприклад, реалізується майно підприємств банкрутів. На сьогоднішній день таких аукціонів теж набралось вже на 18 млрд гривень.
Війна не може не відбиватися на економічній діяльності бізнесу
Велика війна збільшує кількість підприємств банкрутів чи ситуація стабільна?
Ми не спостерігаємо якогось вибухового збільшення чи зменшення. Це радше процес, який відповідає певним бізнес-циклам чи якимось специфічним моментам у розвитку підприємств. Цей напрямок (банкрутство підприємств і реалізація їхніх активів) дуже нелінійний. Наприклад, найбільший аукціон в системі за всю історію якраз відбувся в рамках реалізації активів підприємств банкрутів. Якраз напередодні війни було реалізовано Дніпровський металургійний комбінат за понад 9 млрд гривень. Тобто лише один цей аукціон дає 10% всього виторгу по системі. Відповідно, планувати чи якось прогнозувати такого роду операції дуже складно.
Тобто цей процес часто зумовлений своїми причинами в економіці?
Абсолютно. Дійсно, потрібно зважати на багато причин, бо війна – є чинником погіршення економічного стану в країні. Це не може не відбиватися на економічній діяльності бізнесу. Тому так, це певним чином також впливає на динаміку появи таких підприємств і виникнення таких лотів.
Сергій Бут. Фото: facebook/sergiy.boote
Важлива якість активу
Що продати легше, а що складніше? Чи є, наприклад, суттєва різниця між збанкрутілим підприємством і збанкрутілим банком?
Тут потрібно дивитись більше не на те, чи це банк, підприємство чи якась інша юридична форма. Тут треба більше дивитись саме на якість чи природу активу. Якщо повернутись до аукціонів, які проводить Фонд гарантування вкладів чи аукціонів з банкрутства, то тут важливо, що саме входить в лот. Ми бачимо, що більш успішні аукціони, як правило, ті, де є, наприклад, якась нерухомість. Тобто, якщо є якийсь більш-менш зрозумілий об'єкт, на нього є якийсь попит, то за нього прийде більше людей позмагатись.
Тобто сам термін "нерухомість" автоматично посилює інтерес?
Так. Навіть вживаний автомобіль, бо це якийсь зрозумілий актив. У нього є навіть певний ринок і тут є така гіпотеза, що в принципі такі об'єкти простіше продати. Або, якщо коректніше сформулювати, на них можна очікувати більший попит. Тобто, чим більше потенційних покупців приходить на аукціон, тим в результаті вища остаточна вартість реалізації даного активу. Звісно, є дуже специфічні активи. Наприклад, треба бути дуже вузьким спеціалістом, щоб оцінити вартість непрацюючого кредиту. Це такий товар, який по оголошенню чи на ринку не продаси. І тут саме аукціонний механізм і допомагає визначити ринкову чи справедливу вартість цього активу серед поінформованих платоспроможних покупців. Тому, відповідаючи на ваше питання, можу сказати, що воно все і складно, і одночасно не складно. Потрібно дивитись на сам актив, чи є у нього обтяження, чи він доступний для переходу права власності вже зараз. На жаль, після початку повномасштабного вторгнення також впливає місце розташування активу. У нас в системі зараз також активно виставляються активи, які розташовані, наприклад, на Харківщині, на Херсонщині чи навіть на Донеччині. Тобто в регіонах, які наближені до лінії зіткнення. І все це впливає на те, наскільки цей актив може бути корисним, наскільки на нього буде високий попит і на те, наскільки швидко і дорого він зрештою продасться.
Спектр активів дуже широкий
Для того, щоб товар вигідно продати, потрібні фахівці, які зокрема працюють у сфері реклами. Хто у вас цим займається і як цей процес налагоджений?
Тут ми знову повертаємось до того, який це актив. Або якщо ми подивимось взагалі на весь спектр активів, які можна купити через електронні аукціони "Прозорро.Продажі", то це не лише вже згадана нами нерухомість, обладнання чи вживані автомобілі. Наприклад, відносно новий напрямок – можна придбати ліцензію на промисловий вилов риби у водоймах всередині країни. Або на днях був аукціон з реалізації ліцензії на видобуток надр. Тобто спектр цих активів дуже широкий і відповідно до кожного такого активу потрібно знаходити індивідуальний підхід. Бо реклама, умовно, нерухомості, яку продає банк в якомусь ЖК в Києві буде різнитися від тієї, яка рекламуватиме ту саму ліцензію на вилов риби. Цим всім займаються оператори електронних торгів, тобто майданчики, яких зараз у системі майже 50. Вони якраз популяризують ці лоти, я періодично бачу по Києву навіть сітілайти окремих об'єктів. Тобто і такого плану реклама працює. Звісно, тут повинна бути системна робота і з інвесторами, якщо ми говоримо про якісь великі лоти чи великі підприємства. Тому воно все доволі індивідуально, і в принципі з усім цим система "Прозорро.Продажі" вміє працювати.
Активи санкційних російських банків дали понад 5 млрд гривень
Активи підсанкційних проросійських бізнесменів. Чи багато таких лотів продано? Наприклад, з майна Медведчука на "Прозорро.Продажі" виставляли навіть баггі і квадроцикли. Щось цікавого маєте про цей напрямок?
Цей напрямок став особливо актуальним саме після повномасштабного вторгнення. Зокрема, Фонд гарантування вкладів ще в 2022 році почав продаж активів санкційних російських банків. Наприклад, колишнього Промінвестбанку. Ці активи теж доволі успішно розпродавались. На сьогодні в системі ми бачимо понад 5 млрд гривень аукціонів по таких активах. Окрім Фонду гарантування, в реалізації таких активів задіяний також Фонд держмайна. Зокрема, нещодавно були аукціони з реалізації квартир "панів" Сальдо та інших. Плюс АРМА реалізує арештовані активи. І згадані вами годинники, квадроцикли Медведчука були реалізовані саме через АРМА.
На зрозумілий актив приходить велика кількість претендентів
На онлайн-аукціоні найактивніше змагалися за 100 невручених посилок "Укрпошти", конкурувало 115 учасників. Як ви пояснюєте цей феномен?
Це знову ж таки стосується типу активу. Актив зрозумілий, на нього є високий попит і на нього приходять люди. У нас є аукціони, де приходять більш ніж 100 учасників. Наприклад, так відбувається на нерухомість у Києві. Тобто актив має популярність, має попит, тому на нього приходить велика кількість претендентів.
Через "Прозорро.Продажі" громади отримали близько 8 млрд гривень
Чи є якісь регіональні особливості таких аукціонів на рівні громад і скільки коштів в середньому вони залучають до місцевих бюджетів?
Дійсно, система "Прозорро.Продажі" – це про бюджети різних рівнів, зокрема й місцеві. На сьогоднішній день ми бачимо в системі близько 8 млрд гривень доходів, які отримали громади. Це здебільшого аукціони з приватизації, з продажу і оренді земельних ділянок, з оренди нерухомості. І ми також бачимо таку активність громад, як до війни, так і під час. І це теж є одним з інструментів отримання коштів якраз для місцевих бюджетів.
