Ми показали, що можемо робити дуже сміливі і точні операції – Нарожний про курський фронт

Ми показали, що можемо робити дуже сміливі і точні операції – Нарожний про курський фронт

Наступ на Курщині показав, що ми можемо робити дуже сміливі і точні операції, які приносять успіх, вважає військовий експерт Павло Нарожний. В ефірі Українського Радіо волонтер зауважив, що стратегічних цілей цієї операції наші військові не називають. Тим не менш, вона вже суттєво поповнила наш обмінний фонд, почала відтягували боєздатні підрозділи ворога з найбільш гарячих ділянок фронту, а також піднесла моральний дух наших воїнів і населення в тилу. Наразі, додав експерт, перекидання росіянами своїх військ на Курщину не зменшило їхній тиск на Донеччині, зокрема на Покровському напрямку. Водночас, перехід ще однієї "червоної лінії" ворога "може наближати нас до можливого дозволу використовувати, в першу чергу, американську далекобійну зброю глибоко за кордоном України. В першу чергу по російських аеродромах", – припустив Нарожний. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka

Це може наближати нас до дозволу використовувати далекобійну зброю

Чи можна вважати операцію у Курській області повноцінним наступом ЗСУ і як взагалі її можна охарактеризувати?

Казати, що це повномасштабний наступ, мабуть, ранувато. Найголовніша проблема, що в публічному доступі в нас немає ніяких цілей цієї операції. Один з наших можновладців сказав, що ми наближаємося до стратегічних цілей, але самі цілі він не назвав. Тому ми можемо робити тільки якісь здогадки. Вочевидь, це відтягнути з найбільш гарячих ділянок фронту, передусім з Покровська, боєздатні підрозділи. Певною мірою це вже відбувається. Друга задача – це поповнення обмінного фонду. Якщо порівнювати те, що відбувається на Курщині з іншими ділянками фронту, то там спротив набагато менший. І більшість тих, хто потрапляє там в полон, це строковики. Тобто молоді люди, у яких є батьки і родичі, які будуть артикулювати їхнє звільнення в обмін на українських полонених. Одна з великих цілій лежить не у військовій площині, а в більш політичній. Росія багато і часто заявляла, що якщо солдат іншої країни переступить кордон, то це буде чергова "червона лінія" і ми зробимо ядерний удар. У нас війська зайшли вже приблизно на 40 кілометрів за лінію фронту, а ядерного удару немає. Тобто всі ці "червоні лінії" у когось в голові, але в реальності їх не існує. Певною мірою це може наближати нас до можливого дозволу використовувати, в першу чергу, американську далекобійну зброю глибоко за кордоном України. В першу чергу по російських аеродромах. І є ще одна ціль, яку важко виміряти в якихось цифрах, але вона надважлива – це моральний дух. Це бойовий дух наших воїнів і населення в тилу. Останній раз, коли ми такими темпами наступали, це була осінь 2022 року, коли ми звільняли Харківщину і Херсонщину. Саме тоді наша піхота, наші лінійні підрозділи рухалися такими темпами вглиб території, яку утримував противник.

Обмін полоненими – дуже делікатна тема

Наскільки ця ситуація може спрацювати і допомогти з обміном полонених? Знаємо, що з боку РФ є звернення на обмін, це вперше за час повномасштабної війни. Але наскільки далеко може піти Росія, щоб цей обмін дійсно був великим?

Обмін полоненими – це дуже делікатна тема. Але в публічному доступі є інформація, що ФСБ-шників та "ахматівців" обмінюють протягом декількох тижнів, після того, як вони потрапили в полон. Для росіян вони дуже важливі. Бо це загороджувальні загони, це ті, хто "залізною палицею" заганяють усіх цих нещасних на "м'ясні штурми". А ФСБ-шники наближені до президента РФ. Нагадаю, що прикордонники у них підпорядковані ФСБ. А стосовно строковиків, ми ж розуміємо, що це можуть бути абсолютно всі верстви населення, тому їх будуть звільняти.

Ми зараз в "тумані війні"

Настільки принципова різниця між словами "наступ" і "контрнаступ" і чи варто ними сьогодні взагалі оперувати в контексті дій ЗСУ на Курщині? 

Контрнаступ – це коли на нас нападає ворог, нам довелося відійти, ворог зайшов на нашу позицію, але ще не закріпився, і ми контратакуємо, щоб його відкинути. Це контрнаступ. Тому єдиний термін, який описує операцію на Курщині – це наступ. Ми наступаємо на ворога, який закріпився, який на цих територіях перебуває давно. Тому це з термінологічної точки це тільки наступ. Питання стоїть більше в тому, чи надовго ми туди зайшли? Звісно, ми не окупанти, нам не потрібна територія іншої держави. Але стоїть питання, чи надовго ми туди зайшли, чи це буферна зона, щоби убезпечити Сумську та, можливо, Харківську області від постійних обстрілів, які відбуваються саме з цієї території, і коли ми відійдемо звідти. Ми зараз перебуваємо в "тумані війні". Я розумію наших Верховного головнокомандуючого, Головнокомандувача, тому що вони ніяк в публічному просторі не артикулюють цілі цієї операції. Ми можемо тільки здогадуватися.

Це ж ідеально, коли супротивник не розуміє твої стратегічні ціли.

Абсолютно правильно. Ми кудись рухаємося, а куди і навіщо вони не згадуються.

Поки що це не зменшило тиск на Покровському напрямку

Ви загадали про Покровськ і загрози на цьому напрямку. На вашу думку, чи вдасться нам відтягнути звідти ворожі війська? 

Поки що ми бачимо, що на Курський напрямок вони перекинули свої підрозділи, які оперують безпілотниками, тощо. А от лінійних підрозділів, які на землі, ми там поки не бачимо. Вони там є, але їх кількість маленька. "Кримський вітер" повідомляв про перекидання 810-ї бригади морської піхоти. Вона базується в Криму і воювала під Кринками. Але назвати її дуже боєздатною, мабуть, занадто голосно, тому що вона вже 5-6 разів втрачала свій особовий склад. Тому, на жаль, поки що ми не бачимо цього перекидання, яке б дійсно зменшило тиск на Покровському напрямку. Так, у ворога ще є сили, вони ще будуть атакувати приблизно місяць. Тому з цього випливає декілька складових. Перше і найголовніше, на жаль, це те, що ми дуже сильно затягнули підсилення мобілізації. У нас закон ухвалили 16 травня, а ворог почав свою операцію на Харківщині 10 травня. Тобто ми дуже з цим тягнули. Люди, яких призивають, проходять базове навчання, фахове навчання, а це приблизно 100 днів. Тобто хвиля людей буде приблизно у вересні. Вона підсилить підрозділи, які зараз воюють і доволі стомлені. Але людей не вистачає, і цьому проблема.

Роботи-собаки можуть на собі щось нести або виконувати розвідувальні дії

З'явилася інформація, що Сили оборони України почали застосовувати собак-роботів BAD.2 від британської компанії Brit Alliance. Вони справді бігають на фронті? Який це психологічний ефект має?

Якщо брати безпілотні системи, то, крім літаючих і плаваючих систем, на фронті використовуються колісні роботи. Їх використовують, перш за все, для доставки будь-чого на передову, на "нуль". Вони привозять боєприпаси, їжу, воду, тощо. Використовують роботи-собаки, які так само можуть на собі щось нести або виконувати якісь розвідувальні дії. Якщо повернутися до колісних роботів, то це ще евакуація поранених. Тому що одного пораненого треба, щоб несли 2-3 людини. А це вже велика ціль. Тому в усіх цих роботів є величезні задачі, вони всі працюють. І є роботи бойові – турелі. На нього ставлять кулемет, він може відносно тихо підійти до позицій ворога і зробити дуже важливу справу з його знищення.

Павло Нарожний. Фото: facebook/Pavlo Narozhnyy

Ми пробиваємо бетонні укріплення, але ракетами це робити було б набагато краще

CNN повідомляє, що США поки не дають дозволу на застосування ATACMS вглиб території Росії, але вбачають доцільність застосування таких ракет для ударів по окупованому Криму. І ще розглядається питання відправки Україні ракет JASSM для F-16. Наскільки вони можуть змінити перебіг подій на полі бою?

Якщо б нам дозволили бити ATACMS на відстані 300 кілометрів, то якусь частину ударів нашими дронами ми могли б замінити на ракетами. В чому принципова різниця? Безпілотниками ми б'ємо точково – по складах палива, боєприпасів, а в літаки, які стоять на летовищу, влучити складно. Ракета принципово відрізняється тим, що вона несе набагато більше навантаження. А касетний ATACMS розкривається в повітрі над аеродромом, з нього випадають декілька сотень мін, які "засіваються" це поле. Не факт, що всі літаки вибухнуть, але розірвана міна "нашинковує" їх уламками, після чого літак в кращому випадку йде на капітальний ремонт на кілька років. Плюс дальність польоту із боєголовкою, яку він може нести. У ракет JASSM – це 450 кг. Росіяни прекрасно знають про наші можливості, і вони будують бетонні ангари, в яких ховають свої літаки. І щоб пробити цей ангар, треба нести комбіновану тандемну боєголовку. Саме таку, яку несе JASSM. У нас є схожа технологія, вона поки що не виплила в публічний простір, але ми знищуємо бетоновані ангари для боєприпасів. В тому ж Морозовську він вибухнув, в Липецьку. Тобто чимось ми пробиваємо ці бетонні укріплення. Що це за технологія, поки невідомо. Але ракетою це робити було б набагато краще. І коли нам дадуть такий дозвіл, то ситуація з авіацією ворога стане не такою гарною, як зараз.

PZH-2000 і RCH-155 – це величезний біль для ворога

Німеччина анонсувала військову допомогу, зокрема додаткові системи ППО,  яку планує передати до кінця 2024 року. Наскільки вона нас посилить?

Там 2 батареї IRST. Ті батареї, які у нас є, показали себе дуже гарно. Саме вони, з великою ймовірністю, збивають крилаті ракети, які летять по Україні. Це система середнього радіусу дії і це саме те, що треба для захисту наших міст, в першу чергу. Є там артилерійські системи PZH-2000 і RCH-155. По суті, це одна і таж система. PZH – на гусеничній платформі, а RCH – на колісній. PZH у нас вже є, вони працюють у 43-й бригаді. І ці гаубиці зарекомендували себе дуже гарно. Це дуже точна, далекобійна система. Для ворога PZH-2000 і RCH-155 – це просто величезний біль. Вони за ними полюють, але поки що жодної системи не вполювали.

Наскільки ще вистачить тієї допомоги, яку схвалив Конгрес США? Що потім і на кого ми ще можемо розраховувати?

Тут важко сказати. Бо Росія може, наприклад, перестати робити обстріли, три місяці накопичувати ракети, а потім їх відстріляти за 2-3 дні. І зрозуміло, що тоді вони зможуть пробити нашу систему ППО, бо в нас не вистачить пускових і ми не будемо встигати їх перезаряджати. Тобто це залежить від тактики і стратегії ворога, на жаль. І ми, на жаль, на 100% залежимо від поставок зброї від наших партнерів. Тому я думаю, що питання стоїть в кращому випадку про декілька місяців, коли нам буде потрібен наступний пакет допомоги від США.

Ми показали, що можемо зробити дуже сміливі і точні операції

Бачимо, що на тлі подій події на Курщині підтримка партнерів зростає. Чи зростатиме вона надалі?

Більш ніж впевнений, що так. Всі звикли до нашої героїчної оборони. І оборона – це дуже добре, але всі чекають якихось перемог. І ми показали, що ми можемо зробити дуже сміливі і дуже точні операції, які приносять успіх. І зараз в риториці німців з'явилася фраза "треба дати більше танків Леопард-2". Американці дали там термінову пакет на 150 млн доларів. Це для нас дуже гарний, позитивний момент спілкування з нашими союзниками. 

Останні новини
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Тримати в серці місце для любові: Positiff  представив сингл "Діаманти"
Тримати в серці місце для любові: Positiff представив сингл "Діаманти"
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Новини по темі
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
2,23 рекордних трильйона гривень на оборону. Підласа про держбюджет–2025
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо