Чому небо синє, а шнурки не розв’язуються? Фізика від зірки тіктока Руслана Циганкова

Чому небо синє, а шнурки не розв’язуються? Фізика від зірки тіктока Руслана Циганкова

"Я поставив за мету, щоб тікток став не лише місцем для розваг, а щоб, гортаючи стрічку, можна було дізнаватися щось нове". Про це розповідає вчитель фізики та інформатики київського ліцею № 176 ім. Мігеля де Сервантеса Руслан Циганков. Його відео тривають 1-2 хвилини, і він намагається подати все дуже легко, щоб і доросла людина, і школяр зрозуміла той чи інший закон фізики. В інтерв'ю Радіо Культура Руслан Циганков просто, доступно і не нудною мовою пояснив: навіщо вчити фізику?

0:00 0:00
10
1x

 

Руслан Циганков. Фото з особистого архіву Руслана Циганкова

 

Нікнейм

― Як нині вітають учителя ― Руслане Ігоровичу чи пане Руслане?

Коли я прийшов на роботу, до вчителів зверталися лише на ім’я по батькові. Але зараз чую дедалі частіше звертання "пане Руслане". Проте я всюди підписаний як Руслан Ігорович, це вже як нікнейм, тому змінити буде важко.

Чому небо синє?

― Пане Руслане, навіщо вчити фізику? Від кого найчастіше ви чуєте це запитання?

Дуже рідко це чую від дітей, тому що школярів, у яких викладаю, я намагаюся одразу зацікавити, щоб у них питання такого не виникало. Є така фраза: "якщо погано вчити фізику, то все навколо буде здаватися магією". На мою думку, основи фізики треба знати кожній людині, щоб розуміти, що відбувається навколо неї та як можна використати закони фізики, аби полегшити собі життя. І могти пояснити собі та людям навкруги, як усе працює. Наприклад, чому небо синє та чому падають яблука?

― А чому ж небо синє?

Ми його так бачимо. Наприклад, уночі небо не синє ― ми бачимо темний космос. А вдень, коли світить сонце і потрапляє на шар повітря, що перебуває над землею, цей шар показується нам блакитним кольором. Якщо є хмарки, то ми бачимо небо в сірих тонах.

Усе залежить від учителя

― Фізику починають вивчати лише в 7-му класі. Чи не запізно?

Насправді закони природи вивчають ще раніше ― на предметі природознавство або "Я досліджую світ". Там розповідають, як працює природа, а поглиблене вивчення фізики починається у 7-му класі. Гадаю, що це нормально.

Найперше ― все залежить від учителя. Як він поставить себе та зацікавить дитину своїм предметом. Потім важливо розуміти, що є діти, більш схильні до точних наук або до лінгвістичних наук. Це також треба враховувати і в жодному разі не змушувати, мовляв, "у тебе двійка з фізики, давай ― вчи!" Краще спробувати зацікавити дитину або ж сконцентруватися на тих предметах, які їй краще даються.

― Коли поєднують декілька природничих наук в один предмет ― як ви до цього ставитися?

Я думаю, що це дуже круто. Наприклад, я займаюся зараз репетиторством, а дівчинка навчається у Швейцарії, і в них такого предмету, як фізика, немає, а є предмет під навою "Наука і техніка". Вони зливають ці предмети в один ― і виходить прикольно. Але мені також подобається, як це відбувається у нас: окремо фізика, окремо біологія тощо.

Пісок з вулиці, баночка, дволітрова пляшка ― "так я зміг показати дітям закон Архімеда"

― Як у викладанні вам допомагає тікток? Які предмети порадите своїм колегам залучати для проведення уроків фізики?

У багатьох школах є проблема з обладнанням та облаштуванням кабінетів фізики. Цьому обладнанню разів у 2-3 більше років, ніж мені, воно вже погано працює. А я вважаю, що такий предмет, як фізика, обов’язково треба показувати наживо, щоб дитина відчула, як це працює насправді, побачила все наочно. Тому я почав виходити із ситуації так: готую певні прилади до уроку, якісь додаткові штуки, щоб показати учням певний закон. Наприклад, я показував закон Архімеда ― як витісняється вода, коли в неї занурювати якісь тіла. Мені потрібна була велика посудина з водою, а також мала посудина ― скажімо, колба, наповнена піском. Пісок взяв на вулиці, замість колби купив в аптеці баночку для аналізів, а для великої посудини обрізав дволітрову пляшку ― так я зміг показати дітям закон Архімеда.

"Крінж" або "треш" ― це стане ніби гачком для дитини

― А як спонукати дітей вивчати і теоретичну частину, щоб розуміти формули?

Згоден з вами, що урок не варто перетворювати на шоу. Візьмемо, наприклад, визначення з фізики, які звучать дуже зарозуміло з використанням складних термінів. Спершу я намагаюся пояснити все на пальцях простими словами, використовуючи навіть сленгові фрази. Хоча в тіктоці мені часто прилітає в коментарях, мовляв, "як так можна, вчитель має використовувати лише правильну мову!" А я пояснюю, що коли дитині розповідати зарозумілими словами, вона слухати не буде, а якщо застосувати "крінж" або "треш" ― це стане ніби гачком для дитини. Учні одразу звертають увагу ― і те, що далі вчитель буде накидати, дитина хоча б щось запам’ятає. Наприклад, як запам’ятовувати формули. Я намагаюсь викликати у дітей якісь асоціації. Візьмемо формулу закону Архімеда: сила Архімеда ― це густина, помножена на прискорення вільного падіння та на об’єм тіла, тобто F =ρ⋅g⋅V. Виходить слово "ро-же-ве". Отже, діти можуть запам’ятати, що сила Архімеда ― це "рожеве", і потім з підсвідомості дістати букви, які вони бачили на дошці.

― Наскільки ефективно вивчати фізику з класом, де зазвичай 30 учнів?

Насправді це досить важко, тому що рівень знань та залученості ― різний, у дітей різна швидкість розуміння, і це також треба враховувати. Але я давно поставив собі за мету: хочу щоб фізику зрозуміли якомога більша кількість людей. Була величезна проблема, коли я питав у класу, чи є якісь запитання, мені відповідали, що все зрозуміло, а на контрольній потім багато двійок. Тоді я почав витрачати зайвий час на повторні пояснення певних моментів, і якість від цього значно більша, ніж коли ми будемо летіти по програмі.

Працювати онлайн ― важко

― Багато школярів зараз навчаються онлайн, зокрема на прифронтових територіях. Як можна вивчати фізику онлайн і чи допомагають у цьому ваші відео з тіктоку або інші методики?

Ця проблема дуже б’є по якості навчання. Але це виклик перед вчителями, щоб працювати онлайн і зацікавлювати дітей своїм предметом. Я поставив за мету, щоб тікток став не лише місцем для розваг, а щоб, гортаючи стрічку, можна було дізнаватися щось нове. Мої відоси ― 1-2 хвилини, і я намагаюся подати все дуже легко, щоб і доросла, і мала людина зрозуміла той чи інший закон фізики. Працювати онлайн ― важко. Діти іноді не дуже відповідально до цього ставляться, часто не працює камера або мікрофон, і ти дитині віриш. Тобто вихід дитини на онлайн-урок ― це повністю відповідальність батьків. Лише коли всі підключились і всі разом працюють, тоді може бути якийсь результат від цієї взаємодії.

Фото: seredneschool.at.ua

― Наскільки дієвими є технології доповненої реальності?

Ці візуалізації ― дуже прикольна штука. Я ними користуюся, коли в мене немає якогось обладнання. Під час онлайн-уроків це точно та чарівна "піґулка", щоб хоч якось діткам показати, як працюють закони фізики. Є багато безкоштовних сервісів, на яких усе це можна показати.

Зараз у багатьох вчителів немає мотивації вчити дітей

― Чи говорите ви з батьками школярів про вивчення фізики?

У мене з батьками таких питань не виникало. Але стосовно того, що школа має і навчати, і виховувати ― про це говорити є сенс. Тут треба враховувати мотивацію вчителів. Зараз у багатьох вчителів немає мотивації вчити дітей. Тут багато чинників, зокрема заробітна плата. У вчителів насправді дуже важлива місія ― виховувати майбутнє покоління нашої країни, і це ніби як банк: якщо ми зараз вкладемо сюди величезні сили виховання і навчання, то отримаємо якісний результат у вигляді розумних і свідомих українців.

―  Де черпаєте ідеї? Адже хороший експеримент ― це хороша підготовка.

Так, звісно. Але іноді буває імпровізація. Наприклад, була тема простих механізмів. Один із простих механізмів ― це важіль. Фактично це гойдалка на дитячому майданчику, коли дві дитини сідають по різні боки. Або ж звичайні двері: вісь обертання ― це петлі дверей, точка прикладання сили ― ручка, а відстань від ручки до петлі ― це плече сили.

"Саме тому картонка не падає і вода не виливається"

― Чи можемо ми проговорити домашні експерименти, які здатні закохати дітей у фізику?

Наприклад, такий дослід. Беремо склянку, наповнюємо її водою по вінця, кладемо на склянку цупкий папір або картон. Накриваємо рукою та різко перевертаємо. Логічно було б, що вода має вилитись і картон має відпасти. Але насправді він не відпадає. Тому що всередині склянки є вода, яка створює гідростатичний тиск. Але навколо нас є також атмосферний тиск, він є завжди. Цей атмосферний тиск діє в усіх напрямках, а в нашій ситуації він діє у напрямку картонки і не дає їй відпасти. Він тисне знизу, вода тисне згори, але атмосферний тиск більший за гідростатичний тиск у склянці. Саме тому картонка не падає і вода не виливається.

― Скільки часу в учителя забирає підготовка хорошого заняття?

Коли я готуюся до уроків, то спочатку експериментую вдома, а в школі вже показую результат. Мені треба повторити матеріал і знайти такі моменти, які було б цікаво дітям розповісти наочно і показати. На підготовку одного уроку для 7-8 класу я витрачаю до години часу. У 7 та 8 класах по два уроки на тиждень, тобто щотижня я готую по чотири уроки.

― Звідки у вас така любов до предмета?

Я навчався у фізико-математичному ліцеї, і моя вчителька була справжнім професіоналом. Вона пояснювала фізику на пальцях, була дуже сувора і справедлива. У нас було 4-5 уроків фізики на тиждень, і ця величезна якісна база, яку я отримував, а потім ще й Фізико-технічний інститут ― дали мені великі знання, які я зараз використовую. Ці основи на підсвідомості закохали мене у фізику.

Чому тримаються шнурки?

―  Фізика на щодень. Де ми бачимо прояви цієї науки у повсякденному житті?

Наприклад, у вас є взуття, а в ньому є шнурки. Ми їх зав’язали, а чому вони тримаються? Тому ще є сила тертя, яка не дає шнуркам просто розв’язатись. За допомогою цієї сили тертя ми в принципі ходимо. Якби її не існувало, ми б не змогли відштовхуватися від поверхні та вільно пересуватися. Усе це фізика, яка нас оточує.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Радіотеатр: традиція, закладена Українським Радіо у 30-х роках минулого століття
Рейган на зустрічі з Горбачовим цитував "Український вісник". Кендзьор про створення легендарного самвидаву
Дуже важливо, що пам’ятання про загиблих відбувається вже під час війни ― Стичинський
Зробити театр масок було моєю університетською мрією — режисер Давид Петросян про виставу "Слуга двох панів"
"Король Артур ― це кожен із нас". Анна Гадецька і Рок Фаргас про прем'єру semi-опери