Ціни на ягоди в Україні помірні завдяки імпорту — аналітик

Ціни на ягоди в Україні помірні завдяки імпорту — аналітик

Літо в розпалі, а ягоди в Україні не дешевшають. Зокрема, це пов’язано з браком робочої сили, пояснює аналітик Українського клубу Максим Гопка. Водночас він зауважує, що наразі в Україні зменшилося виробництво культур та скоротився внутрішній попит. Хоча у поточних ринкових умовах ціни на ягоди помірні, бо, крім пропозиції вітчизняного виробника, є імпортна продукція. Загалом, крім війни, на ситуацію з ягодами випливає і погода. Наприклад, через дощі у травні та на початку червня цьогорічна черешня погіршила свою якість. А це зменшує і її вартість, і пропозицію, констатує аналітик.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay

На вартість ягід впливає брак робочої сили

З чого зараз складається ціна на ягоду?

Насамперед виробнича складова б'є по собівартості ягоди, яка також змінюється з кожним роком, зважаючи на зростання на засоби захисту рослин, зростання на логістичні моменти, пакування, можливо, збільшений попит або пропозицію. Також дуже впливає на загальну виробничу складову клімат, який не може бути однаковим з кожним роком. Але останніми роками специфічним тригером, який важливий для ціноутворення і взагалі виробництва ягід, це робоча сила — як і сезонна, так і постійна. Тож для того, щоб зібрати ягоду, в якийсь період часу треба найняти людей, і, крім цього, це технології виробництва, досвід і знання, які повинні бути в агронома або технічного співробітника на фермі або на підприємстві. Ми зараз живемо в дуже непростий час, в дуже великій динаміці, коли мобілізація розширюється, яка вже впливає на робочу силу і буде дуже сильно впливати й надалі. І оскільки буде збільшуватися брак робочої сили, то і вартість робочої сили зростатиме, тому що буде менше охочих або наявних людей, які захочуть працювати.

"За останні три роки всі культури просіли у виробництві"

Чому зараз на ринку майже немає дешевої ягоди?

За останні три роки всі культури просіли у виробництві. Якщо порівняти динаміку загальної площі насаджень у виробництві за 2023 рік з 2020 роком, то, наприклад, зерняткові (яблука, груші) просіли на 14%, а кісточкові — на 17%. Це включаючи абрикос, який просів на 25%, черешня — на 38%, вишня — на 10%. Щодо того, чому відбулося зменшення виробництва, то в деяких роках були і сезонні причини, які вплинула на врожай, а також окупація територій і збільшення військових дій на території України. Донецька та Запорізька області були насичені садами, зокрема на ринку достатньо активно розвивалася мелітопольська черешня, і це був як бренд. Тож перший фактор — зниження у виробництві.

Водночас в Україні зменшилося споживання, адже, за підрахунками ООН, майже 6.8 млн осіб перебувають за кордоном, деяка частка людей на фронті, частка громадян виїхали з країни ще перед війною, коли були в подорожах чи на сезонних роботах, і тому зі зменшенням внутрішнього попиту створюється баланс. Ціни є помірними, оскільки, крім пропозиції внутрішнього виробника, є імпортна продукція. Вона може покривати деякий дефіцит або зменшену пропозицію від українського виробника.


Максим Гопка. Фото: agrokebety.com

Імпорт в сезон — це нормально

Тобто коли у нас вже сезон на ягоду, ми все ще маємо імпорт?

Так, звичайно. Цього року черешня мати поганий вигляд. Вона трошки зменшилась у виробництві через дуже сильні дощі, які були в травні та на початку червня. І це дуже вплинуло на якість черешні, що зменшує як і її вартість, так і пропозицію. Вона буде менше зберігатися, і це розуміє виробник, якому треба якомога швидше її продати. Тобто треба перекривати внутрішній попит, якому може не вистачати, через імпорт. Імпортна продукція в сезон завжди була, і це нормальне явище. Але для нас головне, щоб це не шкодило внутрішньому виробнику. Наразі все йде по ринкових змінах.

"Всі першочергово хочуть продати ягоду якомога дорожче"

А куди дівають ту продукцію, яка не продається?

По-перше, відразу у виробника є орієнтир те, що він цю продукцію може заморозити і потім її продати в такому вигляді. По-друге, є підприємства або компанії, які закуповують вже відразу цей продукт і його вже потім або відправляють на внутрішню українську переробку, або переробку, яка буде під на експорт, а також це може просто бути заморожена ягода в майбутньому на експорт, коли буде приваблива загальноринкова ціна. І третій варіант — це внутрішня переробка, якою виробник рідко може займатися. Звичайно, всі першочергово хочуть продати ягоду якомога дорожче.

Який відсоток бере ритейл за продаж і що отримує виробник?

В ціні закладено до 10% на логістику, торговельні установи додають від 10 до 20%, залежно від того, звідки продукція. Загалом виробник може мати 30-40%.

Останні новини
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Тримати в серці місце для любові: Positiff  представив сингл "Діаманти"
Тримати в серці місце для любові: Positiff представив сингл "Діаманти"
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Новини по темі
ВВП України може зростати, але сумнівно, що на 4,2% — Кушнірук
"Це частково об'єктивно". Устенко про "падіння" України у рейтингу економічних свобод
80% українського зерна експортується через Чорноморський морський коридор — Козаченко
Потроєння операцій на міжбанку. НБУ про рік керованої гнучкості курсу гривні
Державні аукціони поповнили бюджети всіх рівнів на понад 90 млрд гривень – СЕО "Прозорро.Продажі"