ДніпроГЕС (гребля і силова станція) — довоєнне фото від 2018 року. Джерело фото: commons.wikimedia.org
Цінність гідроенергетики в тому, що вона маневрена
— Укргідроенерго хоче відновити 1 ГВт генерації до зими, а ще 2,5 ГВт — у планах будівництва гідроелектростанцій. Як це зможе покращити ситуацію в енергетиці?
Звісно, якщо все це втілити в життя, то багато проблем, які є зараз в енергетиці України, зникнуть. Але щоб оцінити реальність цих заходів, треба згадати, що собою являє гідроенергетика на сьогодні. Це Дніпровський каскад, який складається із шести потужних гідроелектростанцій. Київська ГЕС — найперша в каскаді, далі вниз за течією Канівська ГЕС, потім Кременчуцька, Середньодніпровська, Дніпровська і Каховська ГЕС. Як відомо, 6 червня 2023 року була підірвана Каховська ГЕС, і доволі важливий об’єкт, як енергетичний, так і водогосподарський, просто перестав існувати. Нині на місці Каховського водосховища безкрає море, вкрите вербою, яка дуже швидко виросла, на диво. Окремі верби сягають висоти 4,5 метра. Крім того, було завдано ударів по ДніпроГЕСу, який складається із двох частин. Історично першим був так званий ДніпроГЕС-1, першу чергу якого офіційно було відкрито 1932 року. Коли станцію добудували, вона вважалася найпотужнішою у Європі. У міру того як зʼявилися інші електростанції вище за течією, відпала необхідність у великій водоскидній греблі та водночас зʼявилася можливість побудувати ще одну машинну залу — так званий ДніпроГЕС-2, який розташований біля лівого берега. На жаль, цієї весни ДніпроГЕС-2 було повністю зруйновано росіянами. Відновити його найближчим часом нереально. Думаю, реальніше відновити ДніпроГЕС-1, його будівля перебуває у більш-менш нормальному стані. І ще один важливий обʼєкт, який зазнав ворожого удару, це Кременчуцька ГЕС, розташована біля міста Світловодська. До речі, особливістю цієї станції є те, що вона не має машинної зали, а гідроагрегати покриті сталевими ковпаками. Це не дуже добрий захист, ніж якби вони стояли у приміщенні.
Щоб оцінити, скільки це — 1 млн КВт, треба пригадати, на що зараз спирається електроенергетика України. Насамперед, це потужності атомних електростанцій, яких зараз на підконтрольній території є три: Південноукраїнська, що в Миколаївській області, вона працює з використанням води Південного Бугу, Рівненська та Хмельницька. Потужність їхня така: Південноукраїнська АЕС — 3 млн КВт, Рівненська АЕС — 2,8 млн КВт, Хмельницька АЕС — 2 млн КВт. Тобто ввести в дію 1 млн КВт — це ніби й не так багато, але дуже важливий момент, що гідроелектростанції мають здатність швидко змінювати своє навантаження і покривати якісь проблеми, що раптом виникають в електроенергетиці. Буквально за хвилину гідроагрегат розкручується і починає видавати необхідну потужність. Це буває потрібно у багатьох випадках. Наприклад, якщо хмара вкриє якусь територію і вийдуть з ладу наявні там сонячні електростанції, то за кілька хвилин можна буде наростити потужність.
— Який відсоток нашої енергосистеми виробляла саме гідроенергетика до повномасштабної війни?
Варто сказати, що були часи, коли каскад гідроелектростанцій на Дніпрі виробляв 10 млрд кВт/год електроенергії, було навіть 11-12 млрд кВт/год, це залежало від водності Дніпра чи Дністра. Бо сьома гідроелектростанція розташована у Чернівецькій області, це Дністровська ГЕС, яка має приблизно таку ж потужність, як станції Дніпровського каскаду. Тобто загалом це становило 5-6% у загальному виробництві енергосистеми. Але повторюся — цінність гідроенергетики в тому, що вона маневрена, покриває пікові потужності, здатна замінити певні негаразди у техносфері, і до того ж це найдешевша електроенергія, яка не потребує спалювання газу, вугілля, мазуту, ядерного палива тощо. Отже, гідроенергетика була цінною й ефективною галуззю нашої економіки, що приносила величезну купу податків для бюджету, а головне — забезпечувала всіх нас електроенергією.
Крім Дніпра та Дністра, в Україні є близько 100 невеличких ГЕС на менших за водністю річках
— Які ще річки в Україні придатні для того, щоб на них виробляти електроенергію?
Крім Дніпра та Дністра, в Україні є близько 100 невеличких гідроелектростанцій на менших за водністю річках. Напевно, найбільше їх на Південному Бузі — приблизно 20. Крім того, є ГЕС на річках Рось, Псел, Ворскла, Серет, є декілька в Карпатах. Вони розкидані майже по всій Україні. Ці гідроелектростанції здатні забезпечувати лише місцеві потреби, але не більше. Місто Київ жодна мала гідростанція забезпечити не може. До того ж ці станції часто перебувають у приватній власності. В Україні є кілька компаній, які їх експлуатують, оновлюють, ремонтують обладнання.
Віктор Вишневський. Скриншот із відео: ютуб-канал "Чистий Дніпро"
Історія спорудження в Україні ГЕС
— Яка історія будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі?
У колишньому Радянському Союзі передбачалося побудувати кілька ГЕС. І цілком логічно, що в Україні було вибрано створ у Запоріжжі, де й збудували ДніпроГЕС. На той час країна перебувала у проблемному економічному становищі й була далека від того, щоб виробляти якусь новітню апаратуру, обладнання тощо. Тому встановлені там гідроагрегати були американського виробництва, і американський гідротехнік Гʼю Купер неодноразово приїздив в Україну та консультував. Це було ідеальне за красою і технічною довершеністю підприємство, на якому стояло 9 гідроагрегатів. Цікаво, що близько 20 років тому на ДніпроГЕС навідалися два президенти — Кучма і Путін, які залишили у книзі гостей свої послання. Президент країни на півночі Євразії написав слова, що він захоплюється звершеннями, зробленими в минулому, і висловлює велике сподівання на процвітання наших двох країн у майбутньому. Бачимо, наскільки ці слова були "правдивими".
Отже, була споруджена потужна Дніпровська ГЕС, яка почала живити Запорізький промисловий вузол, це "Запоріжсталь", "Запоріжспецсталь" та ін. Створення цієї ГЕС дозволило затопити дніпровські пороги і таким чином дати можливість розвитку наскрізного судноплавства від Києва до Чорного моря й навпаки. Крім того, з використанням цього водосховища зʼявилася можливість надійного водозабезпечення Запоріжжя та ще кількох населених пунктів.
Другим за чергою був Каховський гідровузол, який збудували всередині 1950-х років. Ця електростанція не така потужна, бо перепад води там був у 3,5 раза менший, ніж на ДніпроГЕСі. Але Каховське водосховище дало можливість створити водойму, яка також поліпшила судноплавні умови, а головне — його почали використовувати для великої кількості зрошувальних каналів. Насамперед, це Північнокримський канал завдовжки 400 км, який закінчується біля міста Керч, а також Каховський магістральний канал, збудований пізніше. Були часи, коли з Каховського водосховища зрошувалося приблизно півтора мільйона гектарів землі, і це було надійне джерело овочів, зернових, рису. Але 2014 року росіяни анексували Крим, тож довелося побудувати дамбу на межі з Херсонською областю, адже вода – це ресурс і за нього треба платити. Проте кримська "влада" відмовилася це робити, а дарувати просто так воду — не було сенсу.
Реально відновити потужності на ДніпроГЕСі
— Наскільки реально відновити пошкоджені гідроелектростанції?
Насамперед, треба було б вислухати точку зору керівництва Укргідроенерго. На мою думку, реально відновити потужності на ДніпроГЕСі. А коли звільниться територія Херсонської області, повернутися до відновлення Каховської ГЕС. Цей обʼєкт вкрай важливий і для водопостачання, і для зрошення, і для енергетики, рибного господарства тощо. Альтернативи цьому обʼєкту немає.
