Білий дім – офіційна резиденція президента США. Фото: Matt H. Wade /commons.wikimedia.org
Ведучий залишається
У чому незвичність цих дебатів?
Багато американців в середовищі політичних досліджень, особливо ті, які займаються питаннями внутрішньої американської політики, відзначають, що сучасний формат дебатів не є актуальним та, радше, шкодить дебатам, як інституції. В 2000-х роках було змінене правило щодо відповідей, наприклад, до певного часу кандидати відповідали ведучому на його запитання. Але потім правило змінили, і учасники дебатів можуть відповідати безпосередньо опоненту. Кандидати зловживали цим правилом доволі сильно. Зокрема, ми це побачили на дебатах 2016 і 2020 року. Тож ці дебати пропонують альтернативу даному правилу: у кандидатів буде увімкнений мікрофон лише того, хто говорить. Якщо навіть хтось буде відповідати на репліки опонента, то ми, швидше за все, їх не почуємо.
Крім того, були такі ситуації, коли публіка на дебатах визначала те, як сприймається та чи інша відповідь. Цього разу публіки в залі проведення дебатів не буде, що теж є визначальним чинником. Тобто не дає можливість аудиторії визначатися, подобається їм відповідь чи ні. Ми повинні враховувати те, що сприйняття дебатів на звук з візуалом є доволі різним. І є кілька історичних прецедентів, коли, наприклад, ті, хто слухав дебати по радіо говорив, що виграв один кандидат, а ті, хто дивився їх по телебаченню, надавали перевагу іншому.
Артур Колдомасов. Фото: ФБ-сторінка "Artur Koldomasov"
Ведучий залишається. Але їхня роль за останні роки проведення дебатів дещо зменшена, хоч вони і формують питання. Вони не мали права безпосередньо сильно регулювати дискусію. І нарешті, той формат дебатів, який узгодили цьогоріч, дає цю можливість ведучому. Крім того, раніше часто застосовувалася практика підказок від команди і допомоги від команди. Цього разу такої можливості не буде. Команда не зможе сидіти в залі і, наприклад, показувати ті чи інші відповіді. Чи проводити інші маніпуляції. Як, наприклад, слухати у навушнику ті чи інші відповіді під час самого процесу. Тому тут ми дивитимемося на рівень підготовки безпосередньо кандидатів. І такий формат дебатів обіцяє бути дещо цікавішим, ніж усталений формат.
Запитання – блоками
Навіть під час перерв кандидати не зможуть спілкуватися з представниками своїх штабів. Треба мати доволі міцну фізичну витримку і пам’ять: все, що стосується передвиборчої програми і звіту за те, що було?
Якщо ми проаналізуємо запитання, які ставлять зазвичай на дебатах, то вони так чи інакше стосуються якихось актуальних проблем. Зазвичай вони розділені по блоках. Якщо ми подивимося на характер питань, то вони пов’язані з тим, що обговорюється в передвиборчих кампаніях. І враховуючи те, що кандидати часто їздять на зустрічі з виборцями і обговорюють ті чи інші питання, то ми можемо зрозуміти те, що вони вже мають певну риторику. І одним із завдань ведучого буде перевірити її стійкість, заглибитися в те, чи, грубо кажучи, правду каже кандидат або ні. Оскільки обоє з кандидатів, згідно з низкою фактчекерів, попадалися на брехні або маніпуляціях в рамках передвиборчих кампаній.
Чинний глава Білого Дому Джо Байден заявив, що готовий двічі провести дебати з Дональдом Трампом. Натомість Трамп відповів, що готовий дебатувати більше, ніж два рази. А чи може бути така інтрига, аби тримати в напруженні весь світ, а в якийсь момент перед самими дебатами хтось відмовиться від них?
Це цілком може бути, оскільки Республіканська партія заявляла, що не братиме участі в президентських дебатах. А тут ми бачимо, що було прийняте інше рішення. Тому це цілком може бути провокацією. І один з кандидатів цілком може відмовитися від участі в дебатах.
Дебати допомагають визначитися тим, хто коливається
Як це може вплинути згодом на його рейтинг? На скільки американці хочуть дебатів?
Я бачу в американському інфопросторі: якщо дебати не будуть проводитися, люди не будуть дуже засмучені. Однак дуже часто дебати допомагають визначитися тим, хто ще не визначився. А це основна категорія людей, за яку ведеться боротьба. Адже ті, хто визначився, це абсолютно усталена група прихильників, яка керується іншими факторами. Дуже часто суб’єктивними. Дебати допомагають визначитися тим людям, які не знають, за кого голосувати. Вони мають доволі важливе значення. Просто метод їх проведення в останні роки дещо відштовхував суспільство від особливого стеження за ними.
На чому будуть будувати свої тези суперники? Хто обіцятиме, а хто вказуватиме на помилки?
Обіцяти будуть всі. Питання в тому, як і хто це робитиме? Буде протиставлення двох президентських термінів, двох стилів ведення президентства. Скоріш за все, команда Байдена буде вказувати на помилки адміністрації Трампа. А Трамп – навпаки. Найімовірніше, буде порушено питання економічного розвитку, питання України та інших елементів зовнішньої політики. Оскільки в середовищі США теж гостро постає тема конфлікту між Ізраїлем і Палестиною. Крім того – питання охорони здоров’я, житлова криза та низка інших питань, які доволі гостро стоять в передвиборчих програмах. Але варто зауважити, що в своїй передвиборчій програмі Трамп будує ілюзію, що він фокусується на внутрішньополітичних питаннях, а Байден – на зовнішньополітичних. Я називаю це ілюзією, тому що насправді практика і досвід показує, що станом на зараз внутрішня і зовнішня політика США є нерозривними і взаємопов’язаними. І той факт, що зовнішньополітичні питання відграють велику роль в результатах виборів, вже свідчить про те, що у зовнішньої політики в цьому контексті є характер впливу.
Розрив між кандидатами є мінімальним
Яка ситуація серед тих, хто вже визначився? На чиєму боці симпатії виборців?
Насправді передвиборчі опитування в контексті американської політики, особливо президентських виборів – це дуже специфічна річ, якій довіряти треба, радше, наполовину. Оскільки вибірка зазвичай береться дуже обмежена, і є низка людей, які не хочуть брати участь в тих чи інших соцопитуваннях. Через це результати цих опитувань можуть бути викривлені, що ми спостерігали в 2016 році. Натомість, якщо ми говоримо про те, які зараз є прогнози, то розрив між кандидатами є мінімальним. І саме тому дебати мають таке важливе значення. Крім того, в канві американської виборчої системи є ті штати, які визначилися точно. І є штати, які голосують, залежно від різних факторів, за різних кандидатів по-різному. Останні соцопитування по цих штатах показують, що Байден там має незначну перевагу. Якщо він матиме перевагу саме в цих штатах, у нього є дуже великі шанси стати президентом, оскільки головна боротьба відбуватиметься саме за них. Дуже часто трапляються такі ситуації, коли за загальною кількістю голосів перемагає один кандидат, але з огляду на специфіку американської виборчої системи, обирається інший кандидат. З огляду на систему Колегії виборщиків у США і розподілу балів від цієї колегії. Нагадаю, для того, щоб стати президентом, кандидат повинен набрати мінімум 270 балів від Колегії виборщиків.
