САУ "Богдана" — українська 155-мм самохідна артилерійська установка на колісному шасі, яка стала першою українською САУ, розробленою під стандартний для країн НАТО калібр 155 мм. 2022 року гаубиця отримала бойове хрещення у битві за острів Зміїний. 2023 року офіційно прийнята на озброєння ЗСУ. Фото: armyinform.com.ua
Імпорт перевищує експорт на 6 мільярдів
— За інформацією Держмитслужби, за січень-березень цього року найбільше ми імпортували товарів із Китаю, Польщі та Німеччини, натомість експортували до Польщі, Іспанії та Китаю. За цей період імпортовано товарів на 16 мільярдів доларів, експортовано – на 10 мільярдів. Проаналізуйте ці цифри.
Це свідчить про те, що, на жаль, баланс не в нашу сторону. Імпорт перевищує експорт. Мінус 6 мільярдів. Звісно ж, хотілося б, щоб було все навпаки – щоб ми більше експортували, а менше імпортували. Хоча в нинішній світовій економіці всі один із одним взаємопов’язані. Згадаймо часи ковіду. Багато говорили тоді про глобальний світ. Був навіть цілий рух антиглобалістів, про яких останні років 3-4 вже ніхто й не чує. Китай розглядався, як велика майстерня світу, Європа та США – як центри технологій, Росія – як сировинний ресурс. Все це було пов’язане в умовне велике глобальне промислове село. Коли почався ковід, і країни позакривалися, виявилося, що технологічні ланцюжки ламаються, і продукт від початку до кінця виробити неможливо. І тоді, як в законі філософії – розвитку по спіралі – повернулися до того, з чого починали: до локалізації або виробництва по максимуму в тій країні, де ти перебуваєш. І все повернулося до того, що було до глобалізації.
Традиційно до війни 70 відсотків імпорту України – енергетика
— Якими були цифри експорту-імпорту до повномасштабного вторгнення? Чи були у нас роки з подібним балансом?
Були. На жаль, традиційно до війни 70 відсотків імпорту – це була енергетика, газ та нафта. Це була традиційно Росія, тому у нас дуже рідко траплялося, коли ми виходили в торговельному балансі до нуля. В більшості випадків у нас було більше імпорту. Але були окремі хороші роки, коли ми виходили в нуль і навіть трішки в плюс. Як принципово на ситуацію вплинула війна? Стало менше експорту промислових товарів. Тобто, товарів із великою часткою доданої вартості. Наприклад, можна продати зерно, а можна продати макарони. Зерно виростили, насипали в суховантаж і відвезли, а виробництво макаронів – це фабрика, це податки, це робочі місця. І зовсім інша вартість. А ще краще, якби робили автомобілі, станки або інші складні речі. Тоді додана вартість була б ще більша. Але, на жаль, наші промислові підприємства або розташовані в зоні бойових дій – Запоріжжя, Харківщина, Дніпро, Маріуполь. Або ж у прифронтовій зоні Донбасу були традиційні промислові центри. Тож вони або стоять, або, як "Криворіжсталь", працюють не на повну силу. Тому впала частина експорту складних товарів.
.jpg)
Михайло Непран. Фото: gmk.center
Після війни з’явиться грошовита стаття експорту – зброя
— Експорт високотехнологічної продукції дійсно може змінити ситуацію, адже в ній справді багато доданої вартості. Чи можемо ми, приміром, почати експортувати наші морські дрони?
Прекрасний варіант експорту! Україна входила в 10-ку чи в 15-ку країн, які торгували зброєю і виробляли зброю. Після війни у нас з’явиться нова стаття експорту – зброя. Це – люди, інструктори, військові, які будуть заробляти тим, що будуть вчити. Оскільки вони пройшли бойовий вишкіл. І не в теорії, а на практиці. Тому це буде дуже перспективна галузь. Чому нам усі дають зброю? Тому що, по суті, йде її випробовування в умовах війни. Тож буде дуже суттєвий і грошовитий варіант експорту. І високотехнологічний. Бо в ньому – і наука, і технології, і метали, і люди, і гроші.
Блокада – це прикра річ, але не смертельна
— Головний чинник, який нині впливає на імпорт-експорт – це війна. Окрім війни, на скільки та ж блокада кордонів або інші наші можливості-неможливості вплинули на перелік країн, куди ми експортуємо і звідки імпортуємо?
За великим рахунком, більше вплинула логістика. Китай традиційно був на першому місці, а зараз його посунули на третє місце. Тож, головна причина – логістика. Особливо 2022 рік, коли виникли проблеми із Чорноморським морським коридором. Тут Китай і похитнувся, тому що доставляти товари через Балтику – це вже було занадто дорого. Крім того, перед війною були варіанти залізничного сполучення. Йшли поромами через Чорне море, далі через Грузію, і були вже такі варіанти, коли залізничними потягами направляли товари на Китай. Якщо ми говоримо про Європу, тут логістика менше вплинула. Звісно, блокада – це прикра річ, але не смертельна.
— Тим паче Польща фігурує в першій трійці щодо експорту-імпорту.
Так виходить, що для нас Польща – це ворота в ЄС. А в ЄС, будь-який товар, вироблений в Європі, не має маркування країни. Вони дуже часто пишуть – "вироблено в ЄС". Особливо на товарах, вироблених у кількох країнах. На винах загалом пишуть країну-виробника – Іспанію, Італію, Грецію, Францію. Але в більшості випадків на етикетці йдеться просто про те, що товар вироблений в ЄС. ЄС – як єдиний ринок, як єдиний виробник. Тому Польща для нас – не лише країна, це великий європейський ринок.
Які країни додадуться як імпортери українських товарів?
— Держмитслужба наводить окремо цифри по Польщі та окремо по Німеччині, яка теж у трійці лідерів. Чи додадуться інші країни, наприклад, Франція чи Іспанія?
Усе буде залежати від кон’юнктури ринку. Додалися Іспанія та Італія, які купували у нас та в Росії зерно. Вони додалися, бо минулого року була засуха, і був неврожай зернових. Тому вони й купували. Вони купували для худоби наш 4-5 клас. Це ситуативні випадки, тому що Іспанія ніколи не була у нас серед пріоритетних партнерів. По-перше, вона трішки далекувато, по-друге, купували більше ми, приміром, іспанське вино, хамони та оливкову олію. З наших товарів – це було зерно для худоби. Подібна ситуація була в 2022 році. Раніше ніколи у нас не було експорту вершкового масла, але він виріс на 24 відсотки, бо теж була засуха, і нічим було годувати худобу. Не було тієї кількості молока, з якого можна було виробити необхідну кількість масла. Тому ми його експортували. Словом, є багато ситуативних моментів, які впливають на ринок.
Під час блекаутів година роботи у супермаркеті з генератором коштувала 5 тисяч грн
— Поговорімо в контексті теми нашої розмови про електроенергетику. До останніх російських атак, коли було понищено багато наших потужностей генерації, ми навіть почали говорити про її експорт. Принаймні про те, що ми можемо це робити, оскільки в мережі з’явилися деякі надлишки. Наскільки можуть просадити наш експорт товарів загалом ці втрати, яких ми зазнали в енергетиці?
Нам залишилася у спадщину від Радянського Союзу енергетика, яка була розрахована не тільки на Українську РСР, а була розрахована на країни РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги). Було таке об’єднання країн соціалістичного табору – Польща, Румунія, Угорщина, Болгарія, Чехословаччина, СРСР. На Івано-Франківщині був такий енергетичний острів – Бурштин (умовна у минулому виокремлена територія енергосистеми України – ред.), який був орієнтований на виробництво електроенергії, яка йшла на експорт. І навіть до літа 2022 року "Енергоатом" експортував електрику. Після початку війни, на жаль, це зупинилося.
Зараз, найімовірніше, буде досить непроста ситуація. З одного боку, ці гіганти, які будувалися під забезпечення економіки Української РСР, на сьогодні просто знищені. Треба буде, як зараз пропонують, будувати невеликі газогенераторні станції, які будуть не такі вразливі для ворога. З іншого боку, скоріше за все, мала енергетика, зелена енергетика отримає нове дихання. І безумовно, як запасний варіант – це імпорт електроенергії з Європи. На жаль, таке теж може бути.
Чи вплине це на експорт товарів загалом? Звичайно, вплине. Що таке відсутність електрики? Коли були блекаути, година роботи, наприклад, у великому супермаркеті за допомогою генератора коштувала 5 тисяч гривень. Тобто всі товари, які є в магазині, за годину автоматично дорожчають на 5 тисяч гривень. І ми за це платимо. Бо ці витрати магазину потім розкидаються на ціну товару. Точно так це впливає й на інші ситуації. Тож, може змінитися структура експорту. Можливо, буде експорт менш енергоємний. Той, який потребуватиме менше електроенергії для того, щоб виробити продукцію.
Борщовий набір гарантовано буде
— Як у всій цій ситуації почувається виробник, орієнтований на внутрішню аудиторію?
Враховуючи, що ми з вами ходимо в магазини, то нічого радикально поки що не змінилося. Полиці не порожні. Можна купити без обмеження будь-який продукт, як і до війни. Так само і з забезпеченням одягом тощо. Все буде залежати від можливостей наших енергетиків. Якщо вони зможуть витримати хоча б на такому рівні, який був у 2022 році, то жодних потрясінь у нас не повинно бути. Борщовий набір у нас гарантовано буде.
— Наскільки дієвими є програми, якщо вони є, щоб ми експортували не сировину, а вже готові продукти? Як вплинула на це війна? Вона, можливо, допомогла комусь перепрофілюватися?
А тут вплинула не війна, а саме ситуація з блокадою зерна. Вона підштовхує наших виробників все ж до розуміння, що потрібно орієнтуватися не лише на зерно. Потрібно його переробляти. Саме блокада і труднощі з експортом змусили деяких виробників замислитися, що сировину потрібно переробляти.
