Ми сподіваємося на американську допомогу, але потрібен план Б — Гопко

Ми сподіваємося на американську допомогу, але потрібен план Б — Гопко

Ми дуже сподіваємося на ухвалення Конгресом США пакету допомоги, але мусимо працювати над планом Б, зазначає голова комітету Верховної Ради 8 скликання у закордонних справах Ганна Гопко. Нібито готовність спікера Палати представників Майка Джонсона винести на голосування після багатомісячного зволікання пакет допомоги Україні є на сьогодні лише розмовами, зауважує Гопко. До того ж цей рік у США є роком президентських виборів. І якщо стратегічна невизначеність США триватиме, Україна повинна орієнтуватися на формування іншої платформи лідерства – Британія, Франція, держави північної Європи, Балтія, Польща, Румунія, наголошує Гопко. Ми не можемо конкурувати з мобілізаційним потенціалом РФ, нам потрібні технології і орієнтир на військові західні місії.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото commons.wikimedia.org


План Б 

— Уже майже пів року США не можуть ухвалити закон, який має надати Україні фінансову допомогу, яка насамперед передбачає закупівлю США озброєння, необхідного для ЗСУ. Україна істотно потерпає на полі бою від нестачі необхідної зброї. Водночас світло наприкінці тунелю, схоже, засяяло: спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що після повернення конгресменів і конгресвумен із канікул 9 квітня він планує поставити на голосування відповідний законопроєкт. Ситуація дотепер є непевною. Які ваші прогнози на наступний тиждень, на 9 квітня?

Стукайте – і вам відчинять! Нам потрібно і далі наполягати на тому, щоб США, як наш стратегічний партнер, ухвалили це рішення. Давайте візьмемо оптимістичний сценарій – закон ухвалять. Ті кошти, які там передбачені, навіть із різними змінами, які пропонують чи, уявімо, кредитами, вкрай важливі. Але для того, щоб просуватися на полі бою, а не просто займати оборонну позицію, їх буде недостатньо. Тому важливо продовжувати нашу роботу. Ми зараз перебуваємо з делегацією у Франції. Тут є чітке розуміння, що 54 країни забезпечують нас озброєнням не в тих обсягах, які нам потрібні. А воює лише одна Україна. І покладати лише на нас перемогу над віссю зла – це теж несправедливо. Тому ідея щодо військового контингенту, щодо збільшення поставки озброєння – це те, що нам потрібно. Ми дуже сподіваємося на американську допомогу, але мусимо працювати над планом Б і пропрацьовувати варіанти, зокрема, закриття нам неба, частину нашого повітряного простору із країнами-членами НАТО, які є нашими сусідами: це – Польща, Румунія. Також потрібне обговорення створення спільних підприємств між країнами, зокрема, Європейського Союзу; розміщення контингенту; здійснення навчальних місій. Тому нам уже зараз потрібно думати про план Б. 

Тому що голосування в США за цей пакет може бути останнім у 2024 році. А коли буде проголосовано в 2025 році – невідомо. Оскільки важко спрогнозувати результати виборів. Але ми повинні орієнтуватися на формування іншої платформи з лідерства – Британія, Франція, країни північної Європи, Балтія, Польща, Румунія – на випадок, якщо період стратегічної невизначеності в США триватиме. Європейська безпека не може залежати від проблем втрати лідерства США.

Спікер Палати представників США Майк Джонсон зазначав, що цей пакет допомоги означатиме деякі важливі нововведення. Зокрема, можливість надання допомоги у кредит. На яких умовах в такому випадку США нам будуть допомагати?

Є ризики, що цей пакет допомоги не ухвалять, і затягування буде. Попри те, що республіканці й демократи вже домовилися між собою, хто на яку частину претендує в цьому пакеті допомоги. Дуже часто треба бачити, що за хорошими гаслами про цінності стоять насправді гроші. Демократія в прагматичному варіанті – це питання про гроші: хто більше отримає, або як досягти якогось компромісу для того, щоб ухвалити рішення. І тому голоси щодо прагматизму у відносинах з Україною, яка стримує світ від авторитаризму, зросли. Було кілька заяв щодо того, що Україна – ресурсна держава, і чому б не обмінювати підтримку України на доступ до її ресурсів. Нещодавно в Києві на Форумі посол Японії згадував досвід російсько-японської війни, коли японці теж, не маючи підтримки від своїх стратегічних партнерів і союзників, набирали кредитів. І гроші, позичені в 1904 році, були повернуті лише в 1987 році. 

Тому є потреба чесної розмови з українським суспільством на рівні президента, на рівні уряду щодо тих варіантів, коли не буде безкоштовної допомоги від США. Хоча, і ми про це зараз говоримо у Франції, у них є оборонний фонд, своєрідні безкоштовні кредити. Звісно, вони зацікавлені, щоб купувалося французьке обладнання. Поки Європа переходить на рейси збільшення виробництв, це займає час. І якщо питання так буде поставлене, у нас не буде виходу, аніж брати кредити. Адже російська загроза, якщо її не зупиняти, призведе до геноциду – того, що ми бачимо на окупованих територіях. І в такий спосіб, нехай із боргами, нам треба перемагати одвічного ворога. І ми будемо більш вимогливі до нашого керівництва щодо прозорості використань позичених коштів. А також ми будемо домагатися трибуналу та конфіскації російських активів.

Поки все на рівні розмов

— В якій пропорції нам можуть бути надані гроші на засадах кредиту і на засадах допомоги, яка не потребує повернення? Що відомо про пропозиції Майка Джонсона?

Ми не бачили конкретних пропозицій. Поки все на рівні розмов. Хоча ми знаємо, що 80% військової допомоги, яку надають США, залишається в США. Їхні оборонні підприємства заробляють на цій допомозі. Наприклад, підприємство, яке робить боєприпаси в місті Скрентон (Пенсильванія), працює в три зміни. А це – робочі місця, доходи, економічне зростання, модернізація їхнього ВПК, тестування зброї на полі бою, конкуренція. Тому, чесно кажучи, ця допомога, якщо це не бюджетна допомога, яка йде напряму для соціальних виплат, залишається в США. Раніше, коли нам давали підтримку, частина її йшла і на східний фланг НАТО, і на зміцнення американських дипломатичних підприємств. Навіть були якісь видатки на покриття в Африці. 

— Членкиня Палати представників США від республіканців Марджорі Тейлор Ґрін, яка належить до числа трампістів, ініціювала відставку спікера Палати представників США Майка Джонсона. А яка мотивація Трампа, коли він говорить, що США не мають зараз допомагати Україні? Він у такий спосіб діє в інтересах Росії чи так розуміє інтереси США?

Із цією конгресвумен ми зустрічалися минулого року. Вона запитувала, а що у нас із боротьбою з корупцією? Ми відповідали, що їхні інспектори були в Україні, у нас немає жодних зловживань, і їхня зброя використовується за призначенням. Також вона запитувала, а де наша стратегія перемоги і говорила про те, що американці не можуть надавати Україні безлімітні чеки. Це було вже після статті Залужного (видання The Economist оприлюднило 1 листопада минулого року статтю тодішнього головкома ЗСУ Валерія Залужного - ред.), яку сприйняли неоднозначно. Хтось побачив в ній тезу про позиційну війну і те, що ми нібито в глухому куті. А хтось прочитав про 4 стратегічні напрями, де генерал Залужний говорив про перевагу в технологіях, доступ до критичних компонентів, підготовку резервів тощо. Тому важливо, щоб було більше комунікації з аудиторією Трампа. Дуже добре, що відбулася зустріч Зеленського із баптистами-євангелістами. Тому що є такі штати, як Північна Кароліна, де 17 мільйонів виборців орієнтуються на баптистів, євангелістів. Це – кампанія, і нам потрібно бути готовими до будь-яких результатів виборів. 

Ганна Гопко. Фото: ФБ-сторінка Ганни Гопко

І попри роботу в Америці, яка зараз переживає складні часи втрати довіри, лідерства, для України дуже важливо мати план Б на випадок, якщо не буде американської допомоги, якщо ця допомога буде суттєво скорочена, або нам будуть надані кредити. Нам треба розуміти, де шукати збільшення озброєння, пропрацьовувати ідею Макрона про можливість відправлення військового контингенту в Україну в контексті захисту об’єктів критичної інфраструктури, відправлення для інструкторів, для передачі досвіду. Україні вже є що сказати, як зміцнити Європу. Ми фактично вже виконуємо Статтю 5 НАТО, захищаючи східний фланг НАТО. Уявіть собі: в ЄС понад півмільярда населення. Їм можна платити по 3000 євро і створити окремий фонд із чітким поясненням, що потрібно допомогти Україні виграти війну. Нам потрібні і технології, і озброєння, і військові гуманітарні місії. І час визнавати російську агресію геноцидом. Тому що саме геноцидальна природа російської війни мала би стимулювати появу гуманітарних місій, в тому числі НАТО, в Україні для захисту цивільного населення.

Ми не можемо конкурувати з мобілізаційним потенціалом РФ, нам потрібні технології і орієнтир на військові місії

— А якщо буде песимістичний сценарій? Якщо голосування не відбудеться і знову відкладеться в далеку шухляду?

Саме тому Україна й має бути готовою до того, що не буде американської допомоги. Ми повинні шукати асиметричні відповіді, як продовжувати завдавати удари ворогу, знищувати військові цілі на території РФ, підтримувати корінні народи, багато представників яких воюють на боці України, орієнтуватися на Британію, Францію, країни північної Європи. Зокрема, Норвегію, яка не є членом ЄС, але є членом НАТО і готова допомагати. Нам можуть допомагати мікрочіпами Японія, Тайвань, Південна Корея. І також нам дуже серйозно потрібно підтримати ідею Макрона. Ми не можемо конкурувати з мобілізаційним потенціалом РФ, тому нам потрібні технології і орієнтир на військові місії.ф