Скриншот із відео
Кожен із цих заводів зупинився надовго
― Наскільки відчутними і потенційно важливими, щоб скоротити фінансування російської армії, є атаки на російські нафтопереробні потужності? Наскільки потерпає від цього російська промисловість? Чи потрібно нам нарощувати атаки, щоб закріпити цей результат?
Безумовно, за можливості, це потрібно робити далі. Ці дві ночі ми поки що не бачимо продовження цих ударів, але я не маю сумніву, що вони триватимуть. Головний результат у тому, що до 1 вересня було накладено ембарго на постачання палива від РФ за кордон, що є ударом по її бюджету. Це перше. Друге ― за різними оцінками, понад 10% нафтопереробних потужностей РФ було пошкоджено внаслідок цих ударів. Це означає передусім порушення в логістиці. Уявімо собі, що якийсь нафтопереробний завод у Ростовській області був ушкоджений і не може працювати повноцінно. Завод забезпечував паливом усю Ростовську область, тому потрібно шукати заміну. А якщо в сусідній області такий самий завод було також пошкоджено? Треба шукати заміну ще в якійсь області. Отже, ми бачимо порушення ланцюжків у логістичному плані. До того ж якщо немає палива, то немає і забезпечення цим паливом. Насамперед, це цивільний сектор, зокрема сільськогосподарські потужності, а попереду ж посівна. Це не означає голод, оскільки частка пошкоджених підприємств поки що невелика, але це вже означає проблеми. І в подальшому паливо може стати проблемою для збройних сил РФ, які ведуть війну. Для того, щоб ці проблеми множилися, потрібно далі завдавати ударів по російських НПЗ.
― Під час будівництва цих підприємств, ще до запровадження санкцій, було застосовано чимало західного устаткування, а отже, ремонт та відновлення цих потужностей потребуватимуть великих зусиль, які не забезпечуватимуться необхідними компонентами.
Ми говоримо про пошкодження нафтопереробних підприємств у моменті. Наступна проблема ― відновлення їх роботи. Колони первісної переробки нафти, які найперше страждають від ударів безпілотників, та інше обладнання Росія закуповувала за кордоном. Зараз його буде важко замінити, треба підключати якийсь паралельний імпорт або вигадувати щось інше. Але за два місяці цього не зробиш. Тому кожен із цих заводів зупинився надовго.
Денис Попович. Фото: Віталій Носач, detector.media
"Удари по об'єктах нафтопереробної галузі РФ ― дуже добра тактика"
― Для захисту цих об’єктів Росії потрібні додаткові системи ППО. Яка у них ситуація?
Якщо ми говоримо, що не можемо повністю закрити небо нашої країни, яка територіально набагато менша за Росію, то що вже говорити про РФ? Більша кількість нафтопереробних підприємств розташована у європейській частині Росії. Взагалі, їхня система ППО має "очаговий", тобто осередковий характер. Тому дуже легко знаходити маршрути для безпілотників, щоб уникати цих позиційних районів і завдавати точних ударів по тих об'єктах, що були обрані за цілі. Отже, тут у них проблема. ЗРК ніколи не буває багато, це такий товар, який не виготовляється масово, як набої, приміром. Зняв ЗРК ― оголив ту місцевість, звідки ти його зняв. Це може бути або фронт, або Крим, або інша територія. Крім того, жоден ЗРК не гарантує стовідсоткового покриття. Такий захист забезпечити дуже важко. Знімати комплекси з Москви, де їх зараз багато, буде проблема із Собяніним (мер Москви ― ред.), який хоче, щоб ці ЗРК прикривали ті об'єкти, які він вважає важливими для Москви, і щоб шановні москвичі не мали проблем від можливих нальотів БпЛА. Знімати з Криму? Але в Криму теж завдають ударів, і гауляйтер хоче прикрити важливі об'єкти. Знімати з фронту? Це також погано, бо виникають проблеми з прикриттям військ на лінії бойового зіткнення. Куди не кинь ― скрізь буде погано. Отже, удари по об'єктах нафтопереробної галузі РФ ― це дуже добра тактика.
КОНТЕКСТ
Служба безпеки України в ніч на 13 березня 2024 року атакувала безпілотниками нафтопереробні заводи у Рязанській, Нижньогородській та Ленінградській областях РФ. Про це Суспільному повідомили власні джерела. За словами співрозмовників, відповідні удари є продовженням низки спецоперацій по російських НПЗ, які раніше розпочала СБУ.
"Ми системно реалізуємо детально прораховану стратегію зі зменшення економічного потенціалу Росії. Наше завдання — позбавити ворога ресурсів і зменшити потік нафтових грошей та палива, які РФ направляє безпосередньо на війну, на вбивства наших громадян", — повідомили джерела. Водночас зазначили, що судячи з відео, поширених у мережі, наслідки атаки були доволі суттєвими. Атаковані вночі 13 березня НПЗ входять у п'ятірку найбільших російських заводів. Окрім цього, розповіли співрозмовники, Служба безпеки України разом з іншими представниками Сил оборони атакувала дронами авіабазу ВПС РФ у Бутурлінівці та військовий аеродром у Воронежі.