Ілюстративне фото hubz.ua
Цей закон вносить зміни у два документи
― Що в загальних рисах передбачає закон про медичне забезпечення ЗСУ за стандартами НАТО?
Цей закон вносить зміни у два документи:
- законодавство України про охорону здоров’я, де уточнено, що таке догоспітальне надання допомоги;
- закон про оборону, в якому зазначено, що Міністерство оборони має повне право розробляти протокол у бойових умовах. Новий закон винятково унормовує, розподіляє та уточнює обов’язки. Мій досвід показує, що і так було зрозуміло: у бойових умовах Міноборони формує політику, затверджує стандарти, потрібні нашим військовим і бойовим медикам. Але за десять років ми мали велику суперечку, хто ж насправді керуватиме військовою медициною. На сьогодні все стало зрозумілим: на догоспітальному етапі стандарти затверджує Міністерство оборони, а МОЗ розробляє протоколи надання допомоги. Щодо змін у тактичній медицині, то наша армія вже давно має досвід і прописані стандарти за зразками НАТО.
― Які стандарти НАТО вже були впроваджені раніше?
По-перше, ще у 2014 році була затверджена аптечка стандарту НАТО. Я вважаю, що наповнення нашої української аптечки набагато краще й перспективніше, ніж у більшості країн Європи. По-друге, у 2015 році було вперше впроваджено стандарт з тактичної медицини для військовослужбовців. Він написаний на базі протоколів НАТО і відповідає рівню CLS. Це розподіл годин на підготовку, оволодіння навичками тощо. На сьогодні ми не маємо іншого шляху, окрім впроваджувати на рівні держави натівські стандарти, але з урахуванням того досвіду, який є у нас. Тому що більшість країн НАТО вже використовують наш досвід і вносять зміни у свої стандарти на базі нашої війни. В умовах того, що відбувається на передовій, немає "золотих годин", немає аероевакуації тощо. У нас є відтермінована евакуація, і країни НАТО вчаться у нас та змінюють свої стандарти. Тепер ми маємо право вносити у їхні стандарти свої доповнення, і з часом, думаю, наші медики вчитимуть їхніх медиків, а не навпаки.
― Навіть у цьому сенсі ми були б дуже корисними для НАТО як повноцінний член Альянсу. А як керувалися наші фахівці щодо наповнення аптечки ― доцільністю на полі бою?
Навіщо взагалі існують стандарти НАТО? Для взаємодії армій під час виконання спільних завдань. Але жодна країна НАТО не воювала на своїй території. Ми справді брали їхні стандарти у 2014-15 роках і затверджували нашу аптечку винятково за їхнім досвідом. Вони багато чого зробили щодо рівня підготовки, адже у нас величезна кількість людей без медичної освіти надають допомогу на полі бою. Нам потрібно в короткий термін прийняти наші національні стандарти, взявши за основу стандарти НАТО і врахувавши те, що нам потрібно на передовій. Щодо вступу до Альянсу, мені б дуже хотілося, щоб нашу країну якнайшвидше туди прийняли. Але маємо чітко розуміти, що поки ми не звільнимо нашу територію і не переможемо ворога, перспектива примарна. Але це їм вирішувати. Нам би зброї побільше та засобів медичної допомоги. Потрібні автомобілі для медичної евакуації.
Чи забезпечені медики в зоні бойових дій усім необхідним?
― У пояснювальній записці до закону №10343 йшлося про те, що його ухвалення допоможе задовольнити потреби забезпечення військових частин сучасним та якісним медичним майном. Про яке майно йдеться?
Є вимоги до оснащення технікою і транспортом медичних підрозділів, визначена кількість комплекту, який має бути в підрозділі. Якщо ми затвердимо стандарти не лише надання допомоги, але й стандарти оснащення, це дуже спростить передачу арміями і країнами того, що нам потрібно для евакуації на передовій, приміром, броньованої техніки. Це має спростити взаємодію, тому що наша держава стовідсоткового прописала на законодавчому рівні, що і в медичному напрямку ми базуємося на стандартах НАТО.
Ганна Майборода. Фото: armyinform.com.ua
― Чи забезпечені медики в зоні бойових дій усім необхідним? Чи може потреба є більшою, адже волонтери все ще зосереджують свої зусилля на комплектації аптечок, закупівлі наплічників тощо?
Наша організація з 2014 року комплектує рюкзаки, медичні аптечки і передає засоби надання допомоги на передову. Зараз відбулися зміни щодо списання майна, і я сподіваюся, що Міноборони, Командування медичних сил ЗСУ ще більше спростять списання, адже аптечка й наплічник ― це так само витратне, як зброя і набої. У нас добра комунікація між організаціями, створені підгрупи в Командуванні медичних сил, є інформація про залишки майна у Міністерстві оборони. До речі, було повідомлення, що треба 50 тисяч аптечок, вони доукомлектуються і будуть доставлені на передову. У мене лише є застереження: нам треба навчитися все це виробляти у своїй країні, з огляду на те, що більшість країн зараз готуються до війни з РФ, а ми є їхнім щитом і захистом. Засоби надання допомоги в нашій країні виробляються лише частково ― це турнікети "Січ", кровоспинне, бандажі. Нам треба навчитися це робити, а також створити склади зберігання на випадок того, як зараз Польща перекрила кордон. Адже може бути зменшено постачання від наших партнерів. Ми маємо запустити виробництво не лише засобів надання допомоги, а й тієї техніки, що потрібна на передовій. Це така десятирічна мрія, яку ми так і не змогли реалізувати. Але завдяки співпраці між армією, волонтерами і громадськими організаціями ми вистояли тоді в 14-му, вистояли у 22-му і сподіваюся, що зараз, маючи різні інструменти, співпрацю з партнерами та виробниками, затверджені стандарти, ми зможемо в короткий термін прописати всі необхідні рівні медичного постачання, а також рівні навчання, вдосконалені досвідом наших бойових медиків, які у надскладних умовах, маючи відтерміновану евакуацію та шалений дефіцит засобів, рятують хлопців.
"Наша аптечка має ширший склад, ніж аптечка в Ізраїлі та багатьох країнах Європи"
― Чи встигають бійці пройти лікнеп із користування аптечкою та її наповнення?
Зроблю одне уточнення. Наша аптечка має ширший склад, ніж аптечка, наприклад, в Ізраїлі та багатьох країнах Європи. Що стосується навчання, 2015 року в стандарті було зазначено 24 години підготовки з тактичної медицини. Я наполягаю на тому, що людина має проходити підготовку не менше 24 годин. Тому що формуються хоча б первинні навички і розуміння. В умовах того, що відбувалось у 2022-23 роках, були скорочення програм підготовки. І я вважаю, це частково призвело до того, що військові не отримали той об’єм знань, який дає можливість свідомо надавати допомогу собі та побратиму. Зараз я бачу тенденцію, що відбуваються зміни, аналіз поранень, планують збільшити кількість годин для навчання. Я б хотіла, щоб цивільні люди зрозуміли, що більшість наших громадян військовозобов’язані, а єдиний шлях нашої держави ― це перемогти ворога, вижити, а потім помститися. Тому цивільні громадяни мають набувати усіх компетенцій надання допомоги при травмі, критичній кровотечі. Адже знання за плечами не носити і до того ж вони відповідають тим навичкам, яких навчають військовослужбовців у курсі тактичної медицини. Курс надання допомоги при травмі корелюється з курсом тактичної медицини. І розуміючи, що цієї війни вистачить на всіх, ми маємо бути готові, мати відповідні компетенції та володіти первинними навичками.
