Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
У нормальних умовах бізнес і влада не повинні бачити один одного
— В Офісі президента України повідомили про перемовини із Радою підтримки підприємництва. Я не пам'ятаю часу, коли питання взаємодії з правоохоронними органами і питання зловживань в контексті держава-бізнес були б не актуальними. Що на цю тему говорили на зустрічі в Офісі президента?
Ця тема справді є постійним наративом і до війни, і під час пандемії. Це завжди топове питання з точки зору відносин влади та бізнесу. Воно постійно актуалізується з точки зору різних кейсів. Зокрема, в контексті рейдерських захоплень, силового тиску правоохоронних органів на бізнес тощо. Історія створення Ради підтримки підприємництва стала відповіддю на гучні кейси, пов'язані з тими речами і справами, які викликали серйозний резонанс серед бізнесу. Влада мала реагувати. Відповідно, був створений такий майданчик. Наскільки він буде ефективним, покаже час. Адже справа не в інституції або платформі. Взагалі-то бізнес каже, що в нормальних умовах бізнес і влада не повинні взагалі бачити один одного. А перетинатися лише в питаннях стратегічного розвитку, де один одному можуть допомагати, а не заважати.
Також порушувалося питання створення аналітичного модуля досудових розслідувань, що дасть змогу в режимі реального часу бачити повну картину щодо кримінальних проваджень. Також було анонсовано створення спеціальної аналітичної онлайн-платформи для отримання зворотнього зв'язку від бізнесу. Цим питанням займатиметься Міністерство цифрової трансформації разом з представниками бізнесу. Сподіваюся, що ця платформа буде сприяти хоча б прозорості питань, які турбують і малий, і середній, і великий бізнес. І фактично дадуть можливість владі бізнес побачити в режимі реального часу, працювати по важливих питаннях і вирішувати проблему.
Під час війни, по суті, не змінилася парадигма відносин влади і бізнесу
— Напередодні повномасштабного вторгнення була вікопомна зустріч влади та бізнесу, де була домовленість, що бізнес підставить плече державі, надасть транспорт тощо. Мені це нагадувало умовний пакт про ненапад в хорошому сенсі цього слова між державою та бізнесом. І коли я чую про чергову ескалацію, мимоволі виникає думка про те, що пакт закінчився. Що змінилося?
По суті, не змінилася парадигма відносин влади і бізнесу. Особливо не реформовані або недореформовані органи контролю, яких дуже багато, і по кожному можна говорити окремо. За кожною інституцією стоять конкретні люди, так чи інакше ми маємо справу з людьми. Ми постійно перебуваємо в циклі якихось законодавчих покращень, змін і реформ. Але чомусь вони не дають відповідей, система не працює так, як мала б працювати. Це стосується не лише силового і правоохоронного блоку, а в цілому контролюючих і перевіряючих органів, митниці, податкової, будінспекцій, до яких у бізнесу є багато претензій або питань щодо проблемних відносин навіть під час війни.
.jpg)
Андрій Забловський. Фото: УНІАН
Системно не змінюється ситуація в роботі цих органів, які мають виконувати сервісні функції. На жаль, під час війни ці питання знову загострилися. І ми намагаємося знову знайти цю парадигму і різні інструменти пошу у суспільного договору. Адже під час війни у нас немає часу для експериментів, тому що всі в одному човні. Нам, як ніколи, потрібно мобілізувати власний ресурс для нашої Перемоги. У нас немає навіть права на те, щоб витрачати свій ресурс на обговорення цих рішень.
Серед вимог – аудит 1,1 мільйона досудових справ, які поки ще не закриті
— Наскільки ефективними були перші підсумки роботи Ради підтримки підприємництва?
Поки що з обох боків період дифірамбів, обговорення проблем і пропозицій. А ефективність покаже час. Бізнес напрацював пропозиції, які стосуються змін до КПК, Земельного кодексу та інші зміни, які були анонсовані громадським рухом "Маніфест 42", представники якого входять до Ради підтримки підприємництва. Серед вимог також – провести аудит 1,1 мільйона досудових справ, які поки ще не закриті. Серед цих справ дуже багато стосуються бізнесу. Тож після зустрічі ми чекаємо конкретизації втілення цих пропозицій. Адже у нас дуже багато гарних законів, які, на жаль, не працюють.
— Дуже часто зворотній зв'язок влади і бізнесу нагадує зворотній зв'язок зі стіною.
Нам потрібно ще дуже багато просвітницької роботи, адже бізнес, підприємництво – це не зло, яке намагається ошукати державу. Це не "торгаші" і не "базарники". Бізнес – це важлива складова економіки багатьох розвинених держав. В трикутнику бізнес-громадяни-влада бізнес – це ключовий аспект економічного добробуту, зростання ВВП, залучення інвестицій. Ми не повинні жити наративом, що і бізнес, і держава хочуть один одного обдурити. Ні, ми в одному човні, особливо зараз. Зараз настільки великі екзистенційні виклики перед державою, що треба швидко приймати рішення, забувати попередні образи і знаходити новий суспільний договір.
БЕБ
— Поки що ці розмови лунають, як голос того, що волає в пустелі. Бюро економічної безпеки, звісно ж, менш древнє, ніж проблема, яку ми обговорюємо. Але тільки про його перезавантаження на моїй пам'яті говорять дуже і дуже давно.
Так, це питання останнім часом дуже заполітизоване. Не знаю, чи можна сподіватися, що це питання буде вирішене найближчим часом. Але сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Я сподіваюся, що ті загрози, які постали перед нашою державою, дадуть зрозуміти чиновникам, що інших варіантів немає. І немає часу на імітацію та симуляцію. Це дуже ризиковані ігри.
— Чи обговорювалися на зустрічі кримінальні справи, які порушувалися проти підприємств Військово-промислового комплексу?
Так, ці питання порушували ще на перших зустрічах напередодні створення Ради підтримки підприємництва. Ця зустріч була дуже емоційною за своїм забарвленням, представники бізнесу висловлювали свої претензії до влади в дуже категоричній емоційній формі. Після цього обговорення наступним кроком і стало створення Ради підтримки підприємництва. Питання в тому, які зміни будуть внесені для того, щоб унеможливити кількість таких прецедентів.
Адже проблема не лише в законодавстві, а й в імплементації. Ми працюємо в таких умовах, коли найкращі законодавчі рішення не втілюються в життя. Закони змінюються, але не так швидко і якісно, як би нам хотілося. Юлія Свириденко (перший віцепрем’єр-міністр України, міністр економіки – ред.) зазначила, що за результатами роботи намітилося основні напрямки роботи. Це – земельні зміни, оборонні закупівлі, КПК, ЄДР, БЕБ, правоохоронні органи.
