За результатами з математики Україна відповідає міжнародному тренду — Вакуленко про підсумки PISA

За результатами з математики Україна відповідає міжнародному тренду — Вакуленко про підсумки PISA

Маємо усвідомлювати, що світ пережив лише ковід, а Україна – спершу його і вже майже два роки зазнає наслідків повномасштабного вторгнення. Так прокоментувала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко. В інтерв'ю Радіо Культура вона констатувала: з 2018-го по 2022-й рік найбільше погіршилися в Україні результати з читання. Результати з математики і природничо-наукових дисциплін також знизилися, але ми в цих галузях відповідаємо міжнародному тренду. "Після ковіду абсолютно всі системи освіти, за винятком однієї чи двох країн, мають зниження результатів", – зазначає Вакуленко. І додає стосовно української освіти: "Ми багато втратили з 2018-го по 2022-й рік, потрібно працювати, щоб надолужити втрачене".  

0:00 0:00
10
1x

Тетяна Вакуленко. Фото: "Освіторія Медіа"

 

"Зниження результатів абсолютно очікуване"

— Що насправді показало Міжнародне дослідження якості освіти PISA-2022?

Важливо розуміти, що PISA – це не про здатність читати, а це про читання з розумінням, аналітичне, критичне читання. Це також не про математику, не про навички елементарної лічби, а це про вміння бачити математичні ситуації в житті, описувати їх за допомогою апарату цієї науки. І далі розв'язувати задачі, які ви створили на основі тої чи іншої моделі, отримувати результат і перевіряти, чи можна отримані дані застосувати в цій ситуації. Так само і природничо-наукова грамотність, а це третя провідна галузь дослідження. Ми не маємо на увазі вміння написати закон Ома, а говоримо про те, що дитина бачить науку в житті, вона розуміє, з якої дисципліни вона зустріла явище і вміє вирішити питання науковим способом.  

Коли ми говоримо про зміну результатів з 2018 по 2022 рік, то результати з читання змінилися найбільше в гіршу сторону. Результати з математики і природничо-наукових дисциплін також знизилися, але ми в цих галузях відповідаємо міжнародному тренду. Після ковіду абсолютно всі системи освіти, за винятком однієї чи двох країн, насправді мають зниження результатів. Результати з математики і природничо-наукових дисциплін країн Організації економічного співробітництва та розвитку змінилися майже в тому самому тренді, що й наші. Але ми маємо усвідомлювати, що в цих країнах був лише ковід. А у нас спершу ковід, а потім довготривале повномасштабне вторгнення. Дослідження ми проводили в жовтні 2022 року, тобто вже з лютого ми мали довготривалий період впливу другої навали на українських підлітків.

— Що таке грамотність з точки зору досліджень PISA? 

Ми говоримо про так звану функційну грамотність – це про свідоме доросле життя і про те, що в цьому житті людині доведеться ухвалювати певні рішення на основі математичних моделей, на основі текстів, різних видів діаграм і графіків або на основі наукової інформації. Найчастіше, насправді, ми працюємо в інтеграції всіх трьох таких напрямків нашої роботи. Тобто функційно грамотна людина – це та людина, яка не братиме мікрокредити. Це та людина, яка читатиме тексти в інтернеті, в газеті чи журналі і буде розуміти, які з цих текстів є правдоподібними, а які відверто маніпулятивними. 

— Результати дослідження показують падіння показників загальної навчальної успішності. Українських освітян, зокрема, вас, такі результати здивували?

Очевидно, що результати мали бути нижчими від 2018 до 2022 року. Освіта – це складна галузь, яка дійсно реагує на негативні впливи середовища. Спершу був ковід, і системи освіти всіх країн мусили швидко перелаштовуватися на дистанційний формат. Мали перебудовуватися заклади освіти, орієнтуватися на здебільшого комп'ютерний спосіб подання інформації. Зрозуміло, що це не відбулося в одну секунду, це був тривалий процес і це вплинуло абсолютно на всі системи освіти світу. У нас ситуація була ще гіршою, тому що всі пам'ятаємо лютий-березень 2022-го року. Так само ми розуміємо, що учні мали переміщуватися з надзвичайно небезпечних регіонів, переходити в інші заклади освіти, налагоджувати зв'язок із учителями, які також перебували в цій ситуації. Тому зниження результатів абсолютно очікуване. Для мене неочікуваним є те, що саме читацька грамотність зазнала найбільших змін. Хоча з іншого боку, читання побудовано на концентрації уваги, на здатності утримувати в свідомості великі обсяги текстів, а в PISA може бути три і навіть чотири тексти, і кожний із них може бути великий. Тому мені здається, що суто психологічно працювати з великим обсягом матеріалу є доволі складним. 

"Учні мали перебувати 3-5 годин в укритті й тільки після цього змогли повернутися додому"

— Як вплинули на результати постійні блекаути і постійні стреси?

Ми постійно були жертвами блекаутів і обстрілів під час дослідження. Нагадаю, це був жовтень 2022-го року. Наприклад, 10 жовтня був найбільший масований обстріл в Києві і на той день у нас було заплановане дослідження в багатьох закладах освіти. Тоді довелося скасувати тестування і перенести. Але учні мали перебувати 3-5 годин в укритті й тільки після цього змогли повернутися додому. Звичайно, це впливає. Впливає і те, що, наприклад, в східних регіонах освіта на той момент була винятково дистанційною. І якщо вчитель перебуває в одному регіоні, а учні в іншому, то графіки відключення електроенергії не збігаються. І очевидно, що значна частка учнів просто не має доступу до уроків і навчання онлайн у синхронному режимі. І на дослідження, і на його проведення, і на освітній процес блекаути й постійні бомбардування впливають погано. І ми бачимо це по результатах.

— Відомо про те, що лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – читацької грамотності та 66% – природничо-наукової грамотності. Що означає цей базовий рівень? 

У PISA використовуються довга бальна школа. Її поділяють також на 6 рівнів, де 6 відповідає найвищим рівням з кожної грамотності і описує те, що підліток здатний працювати з великими за обсягом текстами, завданнями складної структури, вміє робити висновки з різних частин. Водночас рівень 2 – це так званий базовий рівень. І це той рівень, на якому учасник вважається вже функційно грамотним. Тобто, якщо це математика, то він уже працює із життєвою ситуацією. Здатний зрозуміти, яка сама математична модель закладається в тій чи іншій не складній життєвій ситуації, розв'язати цю задачу і потім перевірити, чи відповідь може бути використана в цій ситуації. До прикладу, є певне приміщення і потрібно порахувати скільки плитки треба купити, щоб покласти в ньому підлогу. Тобто, це вже про навички, про конкретні вміння і про те, що в учасника є базовий рівень хороших знань для того, щоб їх  застосувати в життєвій ситуації.

— Якщо говорити про учасників/учасниць з інших країн, то який найвищий рівень досягнення, наприклад, математичної грамотності? 

Є топ-країни, які досягають постійно високих результатів. Якщо говорити про наших найближчих сусідів, то Естонія – це країна, яка має найвищі результати в усій Європі. Сінгапур традиційно має надзвичайно високі результати. І, до речі, це одна з небагатьох країн, результати якої не знизились під час пандемії. Ці країни мають високі результати за рахунок того, що вони мають мінімальну частку учнів на низьких рівнях. Не завжди країни-лідери мають багато учнів на високих рівнях, але вони не мають тих функційно неграмотних учнів, про яких ми говорили. Тобто, в освітніх системах важливо підвищувати загальну грамотність населення, тому що всі ми є частиною цієї робітничої сили. І якщо у вас є 3% найкращих, то це може не врятувати ситуацію, коли загальна підготовленість населення до дорослого життя недостатня. А от якщо майже нікого немає на нижньому рівні й усі, до прикладу, на середньому, то це гарантує економічну успішність вашої держави.

"Ми багато втратили з 2018 по 2022 рік, нам потрібно працювати, щоб надолужити втрачене"

Досить низькі результати українських підлітків з усіх трьох видів грамотностей, які оцінювала PISA, свідчить про деградацію української освіти чи ні?

Це може свідчити про те, що ми багато втратили за ці 4 роки, з 2018-го по 2022-й, і що нам потрібно працювати, щоб надолужити втрачене. До PISA ми часто використовували терміни "навчальні втрати", "навчальні розриви". Але, на жаль, не мали об'єктивної картинки, об'єктивного вимірюваного показника цих втрат. Тепер ми його маємо. Відповідно, маємо працювати над тим, щоб допомогти дітям в першу чергу подолати труднощі з читанням і з математикою.

  Як середня школа буде на це реагувати? 

Міністерство освіти і науки України та інші державні інституції зараз налаштовані на те, щоб максимально використати результати PISA і шукають способи впливу на освітню систему. Очевидно, що система не проста і потрібно шукати більш серйозні системні рішення. Зокрема, це підтримка вчительства, це робота зі змістом навчання. Тому наші колеги-політики в освіті будуть шукати ці рішення і сподіваюся, що знайдуть. 

— Який відсоток українських підлітків склали тестування PISA на найвищому рівні?

Насправді, небагато таких учасників. У нас до 2% учасників, які мають рівень 6 із кожної навчальної галузі. Але я не можу сказати, що це якась абсолютно небачена ситуація. Тому що в багатьох країнах за рахунок саме середніх результатів підвищується загальна грамотність. Наприклад, із природничо-наукових дисциплін у нас 2% – це учні на 5-6 рівні. З читання – це трохи більше 1%. І з математики – трохи більше 3%. 

PISA і ЗНО

—  PISA і Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Чи можемо ми порівнювати ці два тестування?  

У ЗНО беруть участь тільки ті, хто вступають до закладів вищої освіти. Ми маємо понад 350-360 тисяч здобувачів повної загальної середньої освіти. Водночас для проходження національного мультипредметного тесту в 2023 році зареєструвалися трохи більше 280 тисяч осіб. І з них доволі велика частка – це учасники, які здобули повну середню освіту в попередніх роках і планують здобути або іншу вищу освіту, або нарешті вступити до вишу. Тому ЗНО – це не репрезентативна вибірка, це вибірка конкретних осіб із конкретною метою. Коли ж ми говоримо про PISA, то дослідники будують абсолютно репрезентативну вибірку, яка є мікромоделлю всієї освітньої системи України, і відповідно цим результатам ми можемо довіряти. Більше за те, дослідження PISA має на меті не оцінити здатність підлітків працювати із завданнями, які відповідають їхнім навчальним програмам. Його тести побудовані не на основі національних стандартів держав-учасниць, а на основі уявлення про те, що є важливим для людини в широкому контексті. Утім, результати ЗНО абсолютно корелюють із результатами освітньої діяльності закладів освіти. Тому що тести побудовані на основі навчальних програм, і відповідно відображається те, чого конкретно ми навчили.

— Що українські освітяни робитимуть із цими результатами? 

Тут багато рівнів і багато шарів взаємодії. Ми маємо тісний зв'язок з Міністерством освіти і з Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Ми всі дані обговорюємо, пояснюємо, інтерпретуємо, розбираємо на маленькі атоми, для того, щоб колеги могли формувати освітні політики. Так само ми тісно співпрацюємо з освітянами регіонів. Надаємо, до прикладу, завдання, подібні до PISA. Пояснюємо, як їх можна застосовувати в освітньому процесі. Це такі різні шари і кожна ланка фактично може робити своє.

Останні новини
Цією війною ми виходимо за межі метафоричності ― Огаркова про ХІІ Книжковий Арсенал
Цією війною ми виходимо за межі метафоричності ― Огаркова про ХІІ Книжковий Арсенал
"Честь професії-2024": ювілей, рекордна кількість матеріалів і вдосконалені критерії номінацій
"Честь професії-2024": ювілей, рекордна кількість матеріалів і вдосконалені критерії номінацій
Дмитро Десятерик: Нагадувати журі світових фестивалів про війну треба на державному рівні
Дмитро Десятерик: Нагадувати журі світових фестивалів про війну треба на державному рівні
Промінь рекомендує: НKНKT із треком "Божевільний"
Промінь рекомендує: НKНKT із треком "Божевільний"
"Продавати зерно ― добре, але краще продавати макарони". Непран про експорт/імпорт України
"Продавати зерно ― добре, але краще продавати макарони". Непран про експорт/імпорт України
Новини по темі
"Честь професії-2024": ювілей, рекордна кількість матеріалів і вдосконалені критерії номінацій
Кіностудію Довженка можна перетворити на великий культурний хаб — Андрій Дончик
Війна триває за те, по який бік кордону опиниться Україна — Плохій
23-26 травня у столичному кінотеатрі "Жовтень" відбудеться фестиваль-мандрівка КИЇВКІНОФЕСТ
"Запит військових враховано". Держоператор тилу про новий каталог продуктів харчування ЗСУ