Фото: BBC
Саудівська Аравія та ОАЕ є одним з хабів для обходу західних санкцій росіянами
путіна оголошено в розшук Міжнародним кримінальним судом, а він спокійно подорожує світом і зустрічається з лідерами країн. Вчора в ОАЕ, сьогодні в Саудівській Аравії. Як так і чому це відбувається?
На жаль, це негативна тенденція, що Росія все-таки повертається на міжнародну арену. І як би не говорили на Заході і в нас, що Росія ізолюється, але насамперед країни так званого Глобального Півдня не розірвали зв'язки з росією. З нею торгують, ведуть дипломатичні і культурні контакти. Цього разу путін прилетів в Саудівську Аравію і ОАЕ. Це доволі цікаво, тому що саме ці країни є одним з хабів для російських фізичних та юридичних осіб в плані обходу західних санкцій. Влада цих країн допомагає, їм це вигідно фінансово. Тому ці контакти підтримуються на доволі хорошому рівні.
Виходить, що путін розправив крила і вже не боїться виїжджати за межі РФ. Що дозволило йому відчувати себе безпечно у цих мандрах?
Насамперед варто зазначити, що Саудівська Аравія і ОАЕ не дотримуються Римського статуту. путіна там не заарештують, тому він туди і поїхав. Але насправді не так вже й багато країн, куди він може в'їжджати. Насамперед, це Центральна Азія – в Китай він їздив, нещодавно в Іран, Саудівська Аравія та ОАЕ. Тобто в нього не так і багато місць, куди він може полетіти. Тобто, як не як, але ізоляція трохи працює.
Тут варто сказати щодо подвійних стандартів. Для арабських країн це доволі типова практика. Вони з одного боку засуджують утиск палестинців, а з іншого – забувають про утиски уйгурів у Китаї, які теж мусульмани. Це доволі типова історія для аравійських монархій та загалом для арабських країн.
Стосовно путіна спостерігається цікава тенденція, особливо останні півроку. Він особисто почав доволі часто став бути присутнім на міжнародних майданчиках. Так, в онлайні це відбувається, в деяких випадках сам прилітає. І це говорить про те, що відбувається послаблення міжнародного розголосу щодо сутності російського режиму. Це доволі небезпечна ситуація. І спостерігаючи за текстами деяких західних ЗМІ, де пишуть, що треба домовлятися з Росією, що треба перемовини вести і навіть повертати її до міжнародної спільноти, це доволі негативна тенденція.
А як це узгоджується з рішенням Міжнародного кримінального суду щодо арешту путіна?
Це не грає дуже сильно роль. Можна повернути Росію на міжнародну арену, але Путін просто не буде летіти в США або в країни, де дотримується рішень МКС. Перемовини можна вести десь на нейтральній території.
Чи відчувають тепер себе сильнішими ОАЕ і Саудівська Аравія?
Як я казав, це типова для таких країн політика. Саудівська Аравія – союзник США в безпековому плані. Але з іншого боку Ер-Ріяд підтримує доволі тісні економічні зв'язки з Китаєм. Їм це не заважає. І не заважає навіть завдяки Китаю нормалізувати відносини з Іраном, який є фактично ворогом США. Та ж Суддівська Аравія нещодавно була за крок від нормалізації відносин з Ізраїлем. Але ситуація 7 жовтня, на жаль, зруйнувала ці плани. Тобто ми бачимо, що це така типова прагматична близькосхідна політика.
Фото: Антон Ганоцький, особистий архів
"Росія давно хоче іранські балістичні ракети"
Візит президента Ірану Ібрагіма Раїсі до Москви. Які тут можуть бути домовленості?
Це насамперед демонстрація нового рівня союзницьких відносин між цими країнами-паріями (ізгоєм – ред.). Я думаю, що матимуть місце перемовини щодо постачання нових видів озброєння Іраном до Росії. Ті самі балістичні ракети та нові види безпілотників – це 100% буде обговорюватись. Ну і передача Ірану технологій, насамперед російських ракетних. Також сторони будуть обговорювати спільні дії щодо палестино-ізраїльського конфлікту. Іран зараз просуває меседжі про те, що Росія має бути медіатором в цьому конфлікті і виступати голосом палестинців.
Росія і Іран підписали декларацію щодо спільної протидії західним санкціям. Йдеться про надання технологій іранцям в обмін на виготовлення зброї для Росії?
Будівництво заводів також. Але перш за все йтиметься про просто передачу зброї через Каспійське море. Росія давно хоче іранські балістичні ракети. Про це говорили ще з минулого року і зараз ситуація, на жаль, перебуває на стадії серйозного прогресу.
Чи можуть ці поїздки бути складовою виборчої кампанії Путіна, спрямованої на внутрішнього споживача?
Так, можливо. Але все ж таки виборів в Росії не існує, як таких. Зрозуміло, що це грає на рейтинг путіна. Але я не думаю, що це була одна з головних цілей його останніх вояжів.
Китай відіграє тіньову роль в поверненні Росії до активної міжнародної політики
Останній пакет західних санкцій стосувався російських алмазів. ОАЕ і РФ тепер будуть разом обходити ці санкції?
Я думаю, вони пристосуються до цього. Там вже досить давно практикуються такі схеми. І США доволі часто закривають на це очі, враховуючи все-таки важливість Еміратів для Вашингтону. Так, можливо, будуть якісь реакції з боку Держдепартаменту або Міністерства фінансів США щодо накладання санкцій на якихось окремих юросіб, пов'язаних з росією та ОАЕ. Але серйозне прикриття цього ринку навряд чи відбудеться.
До речі, в Центральній Азії в рази більше допомагають Росії обходити санкції, але США не накладають санкції проти урядів країн, які це лобіюють. Тому що теж є геополітичні інтереси у цьому питанні для Сполучених Штатів.
А що вигідно Китаю – щоб вони домовилися чи щоб це було лише інформаційним шумом?
Домовленість і загалом поглиблення співпраці між Росією та близько-східними країнами буде доволі прийнятно для Китаю. Китай, я думаю, лобіює і відіграє тіньову роль в поверненні Росії до активної міжнародної політики. Хоча вони це не показують.
Наскільки ми можемо бути впевненими, що світ в якийсь момент перестане "закривати очі" і віддасть перевагу цінностям?
У кожних процесах є свої лінії і обмеження. Я думаю, що і в Ер-Ріяді, і в Абу-Дабі, і в Москві, і в Пекіні розуміють, де ці "червоні лінії" знаходяться. Американці та Євросоюз давно вже зазначили, де ці обмеження. Країни Близького Сходу, Центральної Азії, Росія і Китай поки не переходять ці лінії, тому що розуміють, що тримання такого балансу зараз вигідне обом сторонам.
З позиції України ми лише спостерігаємо?
На жаль, так. В України немає таких ресурсів, щоб впливати на цю ситуацію. Я не знаю, що ми можемо зробити, аби якось перервати ці союзні відносини між Іраном та Росією. У нас вплив мінімальний.
