Фото: Getty Images
"Ізраїль опинився в доволі складній і невизначеній ситуації"
Що відбувалося в Ізраїлі та в Секторі Гази в останні тижні і який статус-кво там зараз?
Якщо говорити загалом, то Армія оборони Ізраїлю взяла під контроль місто Газа, практично всю північ, перерізавши Сектор навпіл. Після цього, за посередництва Катару, була досягнута домовленість про обмін з одного боку заручників, а з іншого – ув'язнених. ХАМАС відпустив частину жінок і дітей, яких вони утримували в себе, а Ізраїль випустив терористів, які були ув'язнені і отримали строки. Після цього планувалося, що припинення вогню продовжиться. Йшлося про те, що якщо ХАМАС буде випускати по 10 заручників в день, то Ізраїль продовжуватиме припинення вогню на один день. Але цього не сталося. І ХАМАС обстріляв територію Ізраїлю з ракет, плюс активізувалися його бійці в самому Секторі, вони обстріляли ізраїльські сили. В результаті, на сьогоднішній день, зранку 1 грудня, Ізраїль веде обстріл нових цілей і об'єктів на території Сектора Гази.
Які завдання і цілі ставлять зараз перед собою Збройні сили Ізраїлю в цій кампанії?
Ціль незмінна і була сформульована на початку – демонтаж влади ХАМАСу в Секторі Гази.
Наскільки далеко чи близько перебуває зараз Ізраїль від заявленої мети?
Вони одночасно наблизилися і віддалилися. Наблизилися, оскільки операція на півночі Сектору Гази все-таки пройшла швидше, ніж очікувалося. Всі очікували, що міські бої займуть більше часу. Це з одного боку. З іншого – ми побачили, як за доволі короткий період масштабної операції змінилася, по-перше, міжнародна ситуація. Змінилася громадська думка в світі. І коаліція, яка існувала на кінець дня 7 жовтня після нападу ХАМАСівців на південь Ізраїлю, фактично розпалася. Тоді, нагадаю, всі країни Заходу визнавали право Ізраїлю на самозахист. Зараз такої єдності вже немає. З іншого боку, на західному березі річки Йордан зустрічали звільнених з ізраїльських в'язниць терористів як героїв. Це підсилило ХАМАС не тільки в Секторі, а й серед палестинців на Західному березі, в Йорданії і в інших країнах. І в результаті Ізраїль опинився в доволі складній і невизначеній ситуації. Тому що ХАМАС став представлятися як реальний, по-перше, герой, а по-друге, як сила, яка спроможна досягати своїх цілей.
Фото: Facebook "Serge Danylov"
"В абсолютній більшості сусідніх з Ізраїлем арабських країнах ХАМАС заборонений як терористична організація"
Китай запропонував Радбезу ООН врегулювати палестинсько-ізраїльський конфлікт за принципом двох держав. Яка роль в цій історії Китаю, США та інших коаліцій?
По-перше, хочу зазначити, що консолідація арабських країн все-таки не така, як у нас уявляють. В абсолютній більшості сусідніх з Ізраїлем арабських країнах ХАМАС заборонений як терористична організація. Це треба розуміти. Влада Єгипту і Йорданії боїться ХАМАСу більше, ніж Ізраїлю, якого вони взагалі не бояться. Вони бояться внутрішньої дестабілізації і посилення ХАМАСу в Саудівській Аравії, яка намагається грати роль провідної арабської країни. Зараз ХАМАС так само заборонений, як і "Брати мусульмани" – це та політична організація, з якої виріс ХАМАС.
Якщо говорити про ширший контекст, то Сполучені Штати на сьогоднішній момент "висять на руках" в ізраїльської армії. І США, зокрема в особі Держсекретаря Блінкена, постійно повторюють: "two state solution". Це означає, що Ізраїль повинен не лише знищити ХАМАС, на що в Вашингтоні очевидно дали згоду, а й наступним кроком визнати існування держави Палестина.
Це нове в позиції США чи такою вона була і раніше?
Вони дотримувалися цього і раніше. Більше того, саме США доклали колосальних зусиль для того, щоб таке рішення було втілене в життя. До речі, українська позиція, яку висловив міністр закордонних справ Кулеба, також солідарна з американською і європейською. Тобто китайці тут не оригінальні.
А як реагує на ці спонукання Ізраїль?
Відверто скажемо, негативно. І тут велику роль відіграє громадська думка, яка сформувалася після 7 жовтня, після цих жахливих кадрів. В Ізраїлі все більш популярна думка про те, що скільки ти не інвестуй в Палестину, скільки не роби кроків на зустріч, ти все одно отримаєш у відповідь такий жахливий теракт. Наприклад, той фестиваль. Це був фестиваль за примирення з Палестиною. Це фестиваль, який патронували ліві сили, які завжди відстоювали інтереси палестинців, які звертали увагу на недоліки або злочинні дії ізраїльської держави стосовно палестинців. І вийшло так, що ця частина політичного спектру якраз і постраждала. І їм зараз дуже важко адвокувати інтереси палестинців після цього теракту. Це з одного боку. З іншого боку, поселенці, частина з яких відверті расисти, отримали додаткові аргументи на користь своєї позиції. Вони тепер більш легітимно висловлюють свої расистські гасла. Ну і прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу зробив все для того, щоб маргіналізувати палестинську автономію, зробити її дисфункціональною, неспроможною. І на цій підставі розповідати міжнародним партнерам про те, а кому передавати владу? Відповідно, в Ізраїлі зараз не найліпше тло для того, щоб хтось з політиків взяв на себе сміливість і подав на розгляд Кнесету відповідні рішення. Для цього треба мати лідерство і легітимність в очах ізраїльтян. А громадська думка там зараз наелектризована. Там зараз відпускають заручників, частина з них – це жінки, яких ґвалтували. Це все додатково підживлює ненависть до ХАМАСу, яка трансформується в ненависть до всіх палестинців.
