До середини грудня компроміс щодо ситуації на українсько-польському кордоні малоймовірний — Потоцький

До середини грудня компроміс щодо ситуації на українсько-польському кордоні малоймовірний — Потоцький

Новий уряд Польщі, напевно, буде сформований 13-14 грудня і доти великих надій на компроміс щодо припинення блокування руху вантажівок на українсько-польському кордоні немає. Це зазначив в ефірі Українського Радіо оглядач польського видання Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький. У Польщі пауза з урядом і це причина того, що практично нічого не відбувається у зв'язку з ситуацією на кордоні, зауважив він. На думку Потоцького, "у сьогоднішнього уряду немає мотивації, щоб ангажуватися в якісь складні перемовини, бо це політичні ризики". Водночас із Дональдом Туском, якщо він стане наступним прем'єром Польщі, теж буде важко домовлятися стосовно розблокування кордону з Україною, вважає Потоцький. На його погляд, Єврокомісія може мати дуже важливий вплив на пошук компромісу. "Тому що частина рішень не залежить ані від польської, ані від української влади".  

0:00 0:00
10
1x

Черга у напрямку Польщі на пункті пропуску "Рава-Руська-Гребенне". Фото: Суспільне Львів

 

"Новий уряд буде формально сформований десь 13-14 грудня"

— Уряд Матеуша Моравецького отримає вотум довіри у Сеймі? Якщо ні, то що далі? 

Звісно, не отримає. В них немає більшості в парламенті, вони не мають жодного коаліціанта, ніхто з ними не хоче вести перемовини про коаліцію. Вже відомо, що 11 грудня буде голосування в парламенті, вони не переможуть на цьому голосуванні. І тоді, згідно з польською Конституцією, ініціатива перейде до сьогоднішньої опозиції. Тобто парламент запропонує кандидата в прем'єр-міністри і тим кандидатом буде лідер найбільшої опозиційної сили Дональд Туск, колишній прем'єр, лідер "Громадянської коаліції". І тоді вже буде новий уряд. Він, напевно, буде формально сформований десь 13-14 грудня.

— Варшава не впливає на організаторів блокади на кордоні з Україною через процес переходу влади чи справа не лише у цьому? 

Я думаю, це якраз так. Те, що ми потрапили в таку паузу, коли фактично в Польщі немає уряду і це причина того, що практично нічого не відбувається у зв'язку з ситуацією на кордоні. Справа в тому, що у сьогоднішнього уряду немає мотивації, щоб ангажуватися в якісь складні перемовини, тому що це час, енергія і це політичні ризики. Адже будь-який компроміс буде сприйнятий частиною електорату "Права і справедливості", правлячі сьогодні партії, як розчарування. А ми напередодні наступної виборчої кампанії. У нас навесні будуть місцеві вибори, потім вибори до Європарламенту, тобто тут усі партії вже думають у виборчій логіці. "Право і справедливість" хоче передати цю проблему в руки наступного уряду. Тому я не бачу великих надій на компроміс до моменту, коли вже буде реально новий уряд, тобто до середини грудня. Я не думаю, що хтось буде серйозно займатися цією проблемою, хоча перемовини йдуть. Але наскільки відомо з того, що пишуть ЗМІ, ніяких результатів вони поки що не принесли. 

— Дональд Туск, опонент Матеуша Моравецького, вже звинуватив владу в бездіяльності щодо ситуації на кордоні. Що ви думаєте з цього приводу? 

Я думаю, що це правильна характеристика цієї ситуації – бездіяльність. Блокада триває, блокада дотична до стратегічно важливої частини інфраструктури, якою є кордон. А особливо в ситуації, коли Україна веде війну, захищає себе і не тільки себе від російської агресії. Але ця бездіяльність виникає з політичних причин. Туск, звісно, критикує владу, покладає на неї відповідальність. Але Туск не дуже багато говорить про те, що він робитиме з цією проблемою після того, як стане прем'єр-міністром. Це цікаво. Бо тут багато також залежатиме від того, хто буде міністром інфраструктури і яка партія візьме це міністерство. Тому що в новій коаліції буде 4 партії і в них також різні інтереси. Хто візьме міністерство аграрної політики, бо там теж є аграрні теми і протести. Ми ще не вирішили зернової кризи, якою ми жили останні місяці. Є багато питань. Але Туск наразі не багато каже про те, що він із цим зробить і які будуть його пріоритети. Тому я думаю, що з Туском теж буде важко домовлятися. 

"Єврокомісія може мати дуже важливий вплив на те, який буде компроміс"

— Міністерка сільського господарства Польщі Анна Гембіцька 28 листопада зустрічалася з польськими аграріями, які блокують кордон, і озвучила пропозиції, які повинні завершити блокаду. Що це за пропозиції? 

Ця пані міністерка прийшла на два тижні. Вона стала міністеркою в понеділок і через понеділок перестане бути міністеркою. І аграрії знають, що будь-що, що їм пропонує тепер влада, за два тижні вже може бути неактуальним. Це також стосується будь-яких пропозицій щодо перевізників, які почали цю блокаду. Тому це так і сприймається людьми. І на цьому тепер живе опозиційна крайня права "Конфедерація", яку практично можна назвати співорганізаторами блокади. 

— Наскільки взагалі історія з блокуванням кордону популярна, обговорювана у польському суспільстві? 

Це дуже цікаве питання. Мені здається, що більше про це можна прочитати в українських ЗМІ, ніж у польських. Якщо про зернову кризу декілька тижнів тому польські ЗМІ писали дуже багато, то про цю блокаду і протести перевізників пишеться не настільки багато. Я думаю, це з одного боку через те, що поляки тепер живуть політичними подіями у Варшаві. Ці теми домінують у польському медійному просторі. А з другого боку це також через те, що зернова криза мала набагато більший вплив на польську економіку. Там були більші гроші тощо. А проблеми перевізників насправді навіть не стосуються всіх логістичних і транспортних фірм Польщі. Тому тут є асиметричність впливу цієї ситуації на Польщу і на Україну, оскільки блокада кордонів – це передусім проблема для української економіки, а не для польської. 

—  Який вплив на ситуацію з блокуванням кордону має Єврокомісія?

Єврокомісія може мати дуже важливий вплив на те, який буде компроміс. Тому що частина рішень не залежить ані від польської, ані від української влади. Частина можливих рішень залежить від Єврокомісії, тому що деякі пропозиції людей, які блокують кордон з Україною, стосуються якраз договору між ЄС та Україною, рішень Єврокомісії після 24 лютого 2022 року. І тут, я думаю, якраз без прямої участі представників Єврокомісії в перемовинах взагалі не можна буде знайти компроміс. 

"Представники "Конфедерації" зрозуміли, що тут є можливість здобути рейтинг у середовищі перевізників"

—  Хто загалом ці протестувальники і, зокрема, їхній очільник Рафал Меклер?  Вони мають зв'язки з Росією? 

Тут є економічна і політична складова: 
Економічна складова – це про ті фірми, які протестують. По тих компаніях, які до великої війни торгували з Україною, вдарила з одного боку війна, а з другого – рішення Єврокомісії відкрити ринок для українських перевізників. Вони добивалися якоїсь допомоги з боку польського уряду. Їм це не вдалося і тому вони почали цей протест. 

Політична складова – коли представники "Конфедерації" зрозуміли, що тут є можливість пограти і здобути рейтинг для своєї партії в середовищі перевізників. Вони підключилися і одним із лідерів цієї блокади сьогодні є пан Рафал Меклер. Він також перевізник, має свою компанію. Він працював і з Україною, і з Білоруссю. І він є одночасно лідером структур партії "Конфедерація" в Любліні. Він був кандидатом до парламенту в виборах 15 жовтня з боку "Конфедерації". Він не переміг. Але для нього це очевидно великий шанс здобути популярність серед потенційного електорату. Тим більше, що в першій половині 2024 року в нас будуть місцеві вибори і до Європарламенту. І для нього це також шанс увійти до великої політики. 

Про зв'язки з Росією. Ніхто не показав нам інформації, яка б свідчила про те, що він має якісь зв'язки з Росією. З іншого боку, "Конфедерація" – це партія, яка достатньо часто використовує антиукраїнські гасла в своїх кампаніях. Вони працюють з електоратом, який не хоче допомагати Україні настільки, наскільки допомагає польський уряд. Там є деяка також частина політиків відверто проросійських. І це факт, що партія "Конфедерація" грає в такому електоральному полі – м'яко проросійському, м'яко антиукраїнському. 

— Чи відстежують польські спецслужби діяльність таких спільнот, зокрема, щодо їх зв'язків із Росією? 

Загалом стежать. У нас, особливо в останні місяці, було достатньо багато прикладів, коли затримували деяких людей за якісь зв'язки з Росією, з підозрою, що вони працюють на російські чи білоруські служби. Це були громадяни Польщі, Білорусі, і навіть України. Тобто, такий процес відбувається, але він не публічний. 

Останні новини
"Республіка Шериф", 14-та армія РФ, Молдова і Україна. Євген Магда про Придністров'я
"Республіка Шериф", 14-та армія РФ, Молдова і Україна. Євген Магда про Придністров'я
18 квартир знищено вщент. Наслідки атаки російських "шахедів" по Одесі
18 квартир знищено вщент. Наслідки атаки російських "шахедів" по Одесі
Уздовж усієї лінії фронту Україна будує потужніші фортифікації — Гетьман
Уздовж усієї лінії фронту Україна будує потужніші фортифікації — Гетьман
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Новини по темі
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
"Путін знову вмикає свою ядерну шарманку", – Кузан
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
Росія не дотримується елементарного поводження з цивільними на окупованих територіях — Павліченко