Ілюстративне фото Міноборони України
Найголовніша тема – узгодження пакету реформ
— Чим важливе це засідання Ради Україна-НАТО і які його головні завдання?
Олександр Краєв: Засідання на рівні міністрів – це вже третій етап. До цього проходили засідання на рівні послів. Вони були у липні й жовтні. Умовно кажучи, це були підготовчі засідання. Тепер уже на рівні міністрів закордонний справ можуть прийматися рішення. Це певна фіналізація роботи, яка проводилася до того. Найголовніша тема – узгодження так званого пакету реформ, який необхідно прийняти Україні, щоб отримати запрошення до вступу в альянс. Тобто, ми дійсно стоїмо на порозі того, що Україні можуть чітко сказати, на якому вона етапі запрошення, що їй треба доробити, що вже зроблено і чого нам чекати від майбутнього Вашингтонського саміту НАТО?
— Але поки у нас війна, ми не зовсім можемо розраховувати на повноцінне членство в НАТО. Чи я помиляюся?
Олександр Краєв: Так. Поки що консенсус, на жаль, такий, що допоки у нас тривають активні бойові дії, то питання повноцінного членства поки "підвішене" в повітрі. Але для нас важливе чітке розуміння, що треба робити, в якому порядку, в якій кількості? Нагадаю, раніше всі постійно казали, що вступ України в НАТО – це вже питання суто політичне. Бо згідно з Вашингтонським договором і з наступними всіма домовленостями на рівні держав-членів НАТО, немає жодних формальних правил чи вимог для країни, яка хоче вступити до НАТО. На відміну від Євросоюзу, де є Копенгагенські критерії щодо демократичного розвитку, де є Маастрихтські критерії щодо економічного розвитку. Для НАТО таких критеріїв немає.
НАТО – це також про демократію, ефективність і величезні інвестиції
— З чим Україна прийшла на ці переговори? Що зі стандартів НАТО вже виконано і які голові реформи ще треба провести?
Олександр Краєв: Нам ще минулого року наші колеги в НАТО казали, що Збройні Сили України вже можуть вступити в НАТО. Тому з військової точки зору нічого нового нам пред'являти не будуть. Всім і так зрозуміло, що ЗСУ зараз є чи не найбільш дієвою військовою потугою в межах всього Альянсу. Це раз. Основне питання буде, звісно, зациклено на співвідношенні цивільного і військового керівництва. Тобто це питання: міністр оборони, начальник Генштабу, Головнокомандувач і так далі. Розведення і співвідношення їх повноважень. І те, що постійно нам кажуть на рівні НАТО і ЄС – це антикорупційна реформа, це судова реформа, це робота Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Так, у загальному уявленні НАТО – це військовий Альянс. Але насправді, НАТО – це також про демократію, як мінімум на ідейному рівні. НАТО – це також про ефективність. НАТО – це про величезні інвестиції в наш технологічний і воєнний розвиток. А, відповідно, ці інвестиції і розвиток можливі лише тоді, коли в інших країн є впевненість в тому, що ці гроші будуть захищені, вони нікуди не зникнуть, і з ними не буде жодних маніпуляцій.
— Антикорупційний скандал у Держспецзв'язку, який розгорівся довкола керівництва цієї спецслужби, якось вплине на наш поступ в бік НАТО?
Олександр Краєв: Так, це теж дуже важливе питання. Бо НАТО – це не лише суто про військову потугу. Це про все, що її супроводжує, і про зв'язок також. Але треба нагадати, що і в самому НАТО також є такі проблемні елементи, які їм заважають. Наприклад, кейс Угорщини. Весь зв'язок державних органів цієї країни вже декілька років як забезпечує компанія Huawei, яку вони найняли. А відомо: кажемо "Huawei" – розуміємо Комуністична партія Китаю, особливо коли йдеться про спецзв'язок. Тобто, ми можемо стати частиною більш загального наративу країн, в яких є проблеми зі спецзв'язком на рівні НАТО. Але дійсно, коли ми говоримо про компоненту альянсу, то ми маємо розуміти, що не буде спуску навіть в таких додаткових, вторинних речах. Для НАТО – це не вторинно, це не те, на що можна закрити очі. І НАТО дійсно буде питати за це також. Але повторюся: буде набагато краще, коли всі ці вимоги і запитання до нас будуть чітко оформлені в певний список. Тоді тій же Угорщині набагато складніше буде маніпулювати питанням нашого членства.
— На цьому засіданні міністрів звучатиме питання щодо нарощення постачань зброї і снарядів для України?
Олександр Краєв: Коли ми кажемо про збройну підтримку, про підтримку снарядами, то, в першу чергу, ми маємо говорити про формат Рамштайн і формат двосторонній співпраці України. НАТО – це, скоріше, про членство і рамкові угоди, які для нас дуже важливі, і це, скоріше, про розвідку. Бо НАТО, як організація, з першого дня повномасштабної війни, і навіть ще до її початку, було основним провайдером для України якісної воєнної розвідки. Тому, мені здається, що питання постачання боєприпасів, так чи інакше, буде порушуватися. Але все-таки це питання для інших форматів, бо в цьому і так потрібно буде дуже багато що обговорити.
"Має бути ухвалено адаптовану річну Національну програму для України"
— Як минув учорашній день у Брюсселі? Які перемовини вже відбулися і про які результати можна сказати станом на зараз?
Роман Кот: Насправді, вчора українська делегація працювала переважно по треку Євросоюзу. Сьогодні роботу буде більш сконцентровано на тому, щоб провести відповідно до наших потреб і запитів засідання Ради Україна-НАТО. На ньому, зокрема, має бути ухвалено адаптовану річну Національну програму для України. Це, по суті, покроковий план щодо реформ і адаптації українського законодавства і, взагалі, сектору безпеки та оборони.
— А що саме для нас зараз першочерговим? Які з вимог виконані, а над чим ще потрібно працювати?
Роман Кот: Загалом список реформ для України відомий давно, але щодо, власне, НАТО, то він був дещо звужений. Зокрема, це стосується адаптації норми європейського законодавства щодо демократичного та цивільного контролю за Збройними Силами, щодо адаптації планування в оборонних індустріях, щодо цифровізації, запровадження більш ефективних механізмів нагляду за тим, як витрачаються оборонні кошти, І, звичайно, щодо адаптації конкретних стандартів НАТО на рівні окремих родів військ, скажімо, в сфері військової медицини. Окрема важлива галузь – це цифровізація. Ми знаємо, що існували певні проблеми з обліком військовозобов'язаних. І це теж було одним з важливих пріоритетів для того, аби Україна значно просунулася в цій сфері.
"У НАТО поки що спостерігають і за Західними Балканами, і за ситуацією у Секторі Гази"
— Українське питання, вочевидь, не єдине в порядку денному цього засідання НАТО. Є ще Близький Схід, Сектор Гази. Про що ще говорять в Брюсселі?
Роман Кот: Так, Україна – не єдина тема для обговорення на цьому саміті. Окрім, власне, Близького Сходу, є ще Західні Балкани, де нещодавно були сутички на кордоні Косово та Сербії. Також є певні тенденції до того, що може відновитися конфлікт в Боснії та Герцеговині, де проросійські проксі намагаються дестабілізувати ситуацію. Але загалом у НАТО заявляють, що вони поки що спостерігають і за Західними Балканами, і за ситуацією у Секторі Гази. І не планують туди втручатися, оскільки це поза межами їхньої відповідальності. Підкреслюється, що НАТО – це регіональна безпекова організація. Перше за все, вона концентрується на тому, щоб забезпечувати безпеку на території Європи та Північної Америки. У цьому контексті була низка заяв і щодо України. Зокрема, представники США заявляли про те, що в них є ресурси для того, щоб забезпечувати підтримку і України, і Ізраїлю, як важливого союзника США. Нагадаю, вчора було рішення про те, що Німеччина та Нідерланди виділяють Україні додаткові 10 мільярдів євро підтримки. І це лише перше рішення. Очікується, що будуть інші.
— Чи є на полях саміту розуміння того, що у всіх цих зонах напруження, а в нашому випадку війни, стирчать вуха Росії?
Роман Кот: Щодо Західних Балкан теж існують такі думки. Звичайно, ніхто прямо зараз не заявляє, що Росія причетна до гібридної агресії на Західних Балканах. Щодо Близького Сходу ситуація набагато складніша. І навіть журналісти з країн Близького Сходу сприймають це набагато глибше і більш комплексно, ніж просто втручання Росії. Адже там існують і певні об'єктивні передумови до спалахування конфліктів.
Наш пріоритет – це співпраця по лінії НАТО
— Сьогодні – головний день для України. З ким зустрічатиметься міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, яким будуть головні теми до обговорення?
Роман Кот: Наш пріоритет – це співпраця по лінії НАТО. Відомо про зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Також заплановані низка двосторонніх зустрічей. Можуть бути і не заплановані. Але скажу, що пріоритети нашої делегації – це мобілізація додаткової підтримки для України. А також налагодження більш тісних контактів по лінії оборонної індустрії, збільшення виробництва зброї, пришвидшення виробництва боєприпасів. Це те, на чому буде сконцентрована робота української делегації.