Юля Юріна: "Я – радикальна українка, яка просуває український фольклор"

Юля Юріна: "Я – радикальна українка, яка просуває український фольклор"

У кожної пісні, як і у людини, – своя доля. Якась з'являється легко й швидко стає популярною, якась довго народжується, переписується, щоб знайти відданого слухача. На підтвердження цього – історія альбому Юлі Юріної "Рефлексія", який артистка повністю переробила через початок повномасштабної війни. 

Про те, як співачка перейшла на українську мову, почала писати нові тексти, не стримуючи гніву до спільного ворога, Юля Юріна розповіла в ефірі шоу "Вікенд Нової Музики" на Радіо Промінь ведучій Ксенії Івась з нагоди презентації дебютного сольного альбому "Рефлексія".

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Сергій Галушка, Радіо Промінь

Зважаючи на те, що відбувається в нашій країні, не розумію артистів, які досі співають російською

Юлю, розкажи, будь ласка, що отримав слухач з альбомом "Рефлексія"? 

Думаю, сум. Багатьом людям дуже відгукується пісня "Хто ти такий?". Напевно тому, що зараз ми часто переживаємо розставання, розв'язуємо якісь особисті питання. І так припало, що моя відвертість і щирість збігаються з почуттями інших людей. Насправді "Рефлексія" – альбом не супервеселий. Окрім бонус-треку "Підпільний", бо він драйвовий, запальний, він про випадок, коли мене відвели в підпільних гей-клуб, про враження від нього. Всі інші пісні альбому сумні. Тому, якщо у вас невеселий настрій і ви хочете, щоби саундтреком до вашого життя і стану звучало щось українське, стильне, сучасне, нестандартне, то альбом ​​"Рефлексія" Юлі Юріної – це якраз те, що вам потрібно.

​​"Рефлексія​​" мала вийти 25 лютого 2022 року. Ти скасувала реліз. Які зміни на шляху до слухача сталися з цим альбомом? 

По-перше, він був написаний російською мовою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми одразу ж зв'язалися з усіма агрегаторами, музичними майданчиками, щоб скасувати вихід альбому та видалити його, бо я не хотіла робити культурний продукт мовою окупанта. Попри те, що на створення цього матеріалу були витрачені кошти, сили, час мої та інших людей, співати російською стало чимось неможливим, поганим тоном. Зважаючи на те, що відбувається в нашій країні, не розумію артистів, які досі співають російською. Не можна так робити! 

Пісні альбому пройшли дуже велику трансформацію, бо раніше я сама не писала тексти українською. Тому дещо з готового матеріалу я перекладала за допомогою Google і подруг, самостійно, зверталась по допомогу до Нати Жижченко. Коли ж моє життя повністю українізувалось – від особистого листування, розмов на вулиці до матеріалів у медіапросторі – це допомогло краще опанувати мову. Я почала думати українською. А коли ти думаєш певною мовою, то і пишеш нею. Так я сама стала створювати пісні українською. Дякую за допомогу тим, хто мене підтримував на цьому етапі, допомагав адаптовувати пісні, бо це дуже непроста робота.

Ти у дописі до релізу в одній із соціальних мереж розповідала про те, що за допомогою рефлексії вивільняєш свою агресію. Юлія Юріна складається лише з агресії? 

Юля Юріна складається зі злості, образ, натхнення, якихось яскравих подій, які можуть бути добрими, а можуть бути й злими. Нещодавно я повернулася з Посад-Покровського. Це село в Херсонській області, воно розташоване в зоні бойових дій, "на нулі". Коли ми тільки туди вирушили, то раділи, що їдемо на звільнену від російських окупантів територію, але коли приїхали й побачили, що з цим місцем зробив ворог, я весь день плакала. Місцеві мешканці ховались в Будинку культури. Мені здається, це дуже показово – культура може рятувати життя. Все село у підвалі Будинку культури ховалася від окупантів, а вони його обстрілювали… Коли під час своїх волонтерських поїздок я бачу людей, які пережили такі жахіття, це повертає в реальність, бо часто ми з неї вилітаємо. Нас затягують якісь побутові справи і ми забуваємо, що паралельно із ними тривають жорстокі бої за нашу свободу, за те, щоб ми просто існували як нація. Тому мені хочеться плакати, а не веселитися. Дуже несправедливо, що ми в Україні переживаємо все це. Тому моя рефлексія тільки підсилюється тим, що я роблю і що бачу.

Сергій Галушка, Радіо Промінь

Коли стаєш справжнім артистом, отримуєш величезну відповідальність за людей, які за тобою стежать

Цікаво дізнатись, що з тобою зараз відбувається? Ти завершила україномовний проєкт YUKO і розпочала сольну кар'єру як ЮЮ мовою трикольоровою, за що отримала хвилю хейту. Чого тобі у 2021 році не вистачило, щоб продовжити творити українською, адже війна тоді теж тривала?

Мені тоді не вистачило сили волі, щоб взяти й опанувати мову, не боятися творити нею. Я пішла легким шляхом. До 24 лютого 2022-го українською я спілкувалась лише в медіапросторі. Але все змінилося, я повністю спілкуюся державною мовою. Думаю українською, пишу українською. Я себе сварю за той період, бо це було необачно, безвідповідально. Я не усвідомлювала, які наслідки це могло мати. 

Під час поїздки на Херсонщину ми із Володимиром Дантесом якраз розмірковували над тим, яку відповідальність покладено на артистів за те, що вони роблять, що кажуть, як поводяться. Набагато більшу, ніж, наприклад, на політиків, мені здається. Люди поділяють наші переживання, стежать за тим, що відбувається з артистами, навіть щось змінюючи у собі. Про це не думаєш, коли хочеш стати артистом. Тобі здається, що от ти будеш співати й тебе всі любитимуть – така кльова безвідповідальна робота. Коли ж стаєш справжнім артистом, отримуєш величезну відповідальність за людей, які за тобою стежать, маєш контролювати те, що говориш, робиш… Коли в мене був проєкт "ЮЮ", я не відчувала цієї відповідальності, я була необачною.

Зараз ти Юля Юріна і називаєш себе справжньою. Маєш уявлення про те, якою Юлія Юріна є і якою вона буде?

Зараз Юля Юріна – радикальна українка, яка дуже уважно стежить за тим, що відбувається навколо. Юля Юріна просуває український фольклор, бо я від нього нікуди не подінуся, адже займаюсь цим все життя. У важкі моменти все одно до нього повертаюсь. Коли мені складно, я не в настрої, то ходжу квартирою й співаю якихось українських пісень. Вони прописані  в моєму коді, бо я – носійка української культури. 

Юлю, бачила твоє фото на фестивалі Faine Misto 2023, на якому ти присіла біля таблички “Оформлення паспортів”. То як щодо українського паспорта? 

Чекаю. З минулого разу, коли я приходила до вас на етер, нічого не змінилося. Я весь час в стані очікування, що мені подзвонять і буде треба кудись бігти й далі подавати наступні пакети документів. Нічого не змінюється. 18 вересня буде вже рік, як я подала документи на зміну громадянства, і мені його поки що не надали.

Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.