Фото: з відкритих джерел
Стабільність західної допомоги, адаптація бізнесу та успіхи на фронті — позитив для української економіки
За словами Олександра Савченка, на оптимістичні прогнози української економіки вплинули три фактори: стабільність західної допомоги від США і ЄС, адаптація українського бізнесу до нових реалій та українські успіхи на фронті.
1. Стабільність допомоги від США і ЄС. Минулого року ця допомога перевищила 28 мільярдів доларів, вона була адекватною, але не регулярною. Одного місяця Україна отримувала 1-1.5 мільярда доларів, іншого — 5-6 мільярдів. Олександр Савченко розповідає, що цього року все працює дуже стабільно: допомога планується на рівні 42 мільярдів доларів. "3,5-4 мільярди доларів ми отримуємо щомісяця. Все дуже чітко. Це є запорукою макроекономічної стабільності. У нас стабільна валюта та курс валют, знижується інфляція. Всі отримують регулярно пенсії та зарплати. Весь соцсектор базується на західній допомозі. Ці доходи люди спрямовують на купівлю товарів і надання послуг переважно українських виробників. Коли навіть відновлюється пошкоджений будинок або підприємство, це теж є ВВП". Україна отримує допомогу навіть більше, ніж країни-члени ЄС, підкреслив професор.
2. Ці параметри дозволили залишкам українського бізнесу не лише виживати, але і адаптуватися до нових, але поганих і страшних реалій. І це є другим фактором. Минулого року економіка впала близько на 30%. Але все ж таки вижила, наголошує економіст.
3. Третім фактором Олександр Савченко називає українські успіхи на фронті та засоби ППО. "Якщо такі успіхи конвертуються в економічний оптимізм, це штовхає бізнес вкладати гроші. Захід не інвестує і не вкладає гроші в створення нових підприємств і їхню модернізацію. А от бідні українці почали це робити. Ми нація оптимістів. Вкладення невеликих грошей є зростанням ВВП". Також повертаються працівники з Заходу, вони бояться "проспати" економічний ривок.
Атаки рашистів, деструктивна роль податкової, відсутність радикальної дерегуляції — негатив для української економіки
Водночас Олександр Савченко перераховує побоювання та негатив: це численні атаки рашистів на соціальну, економічну і енергетичну інфраструктуру; деструктивну роль та нестабільність податкової системи, напади на малий та середній бізнес стосовно ПДВ. А це є ударом по бізнесу. "Ми не пішли на радикальну дерегуляцію: економіка скоротилася на 30%, чисельність людей впала приблизно на 20%, решта виїхали тимчасово. Чисельність бізнесу у нас стала меншою. А число чиновників не скоротилося. Тому мова має йти про скорочення (чиновницького апарату — ред.) на 40%, не кажучи про дисбаланс у заробітних платах приватного та державного сектору. Ми єдина країна, де держслужбовці та компанії держсектору отримують значно більше, ніж приватний бізнес".
Гривня почала зростати проти долара
Всі перерахунки щодо сповільнення інфляції до 9% зробив Нацбанк, запевняє Олександр Савченко. Він і покращив прогноз як на економічне зростання, так і на зростання цін. "Ціни не будуть злітати на 14-15%, однак зростатимуть на рівні 10%. Чому це стало можливим? Багато країн нібито спонтанно починають більше нам допомагати: у нас з'явилася несподівано Японія, Корея, МВФ почав фінансування. Значно зросли золотовалютні резерви — йдеться про близько 40 мільярдів доларів". Олександр Харченко каже, що не всі міжнародні гроші зараз витрачаються на економіку: частину вдається накопичувати. І це є запорукою від ризиків. Яких саме? "Якщо, наприклад, Конгрес США не проголосує за таку допомогу наступного року, ми матимемо золотовалютні резерви. Відтак зможемо без допомоги міжнародних партнерів протриматися на цій "подушці безпеки" цілий рік. Допомога наших партнерів призвела до того, що в Україні не лише стабілізувався курс гривні. Гривня почала зростати проти долара. У нас стає більше доларів. Уряд міжнародну допомогу, яку Україна отримує, продає на міжбанку приблизно по 450-500 мільйонів доларів щотижня. Коли доларів багато, то ціна на них падає. Коли дефіцит — ціна зростає". Олександр Савченко все ж радить не розслаблятися: тут дійсно ще присутня політика Нацбанку щодо більш-менш стабільного курсу, зокрема зрівняння готівкового і безготівкового курсу. Це може призвести до незначних коливань в сторону послаблення гривні.
