Олена Шуляк. Фото: сайт партії "Слуга Народу"
"Протягом останніх 8-9 місяців я щомісяця пишу листи до Міністерства культури"
Питань до міністра Олександра Ткаченка було багато ще до початку війни, зазначила Українському Радіо Олена Шуляк. "Уже неодноразово це обговорювалося з різних боків: питання ведення інформаційної політики в державі, питання охорони культурної спадщини, питання постійних скандальних історій. Зокрема, ще до війни було засідання РНБО України, коли розбирали кейс зі знесенням в Києві садиби Барбана і були відповідні доручення Мінкульту. Тобто питання до Міністерства культури і безпосередньо його очільника накопичувалися досить тривалий час. А останньою краплею, думаю, були ті речі, які ми всі могли спостерігати", – зазначила Олена Шуляк.
За словами депутатки, Ткаченко дійсно сам написав заяву на звільнення, яка "зайшла" до Верховної Ради, а народні депутати її просто розглянули та відправили міністра у відставку: "Комітет чомусь не голосував за таке звільнення міністра, але у залі (сесійній – ред.) була надзвичайна підтримка такого рішення, тому що запитань до міністра було дуже багато. Протягом останніх 8-9 місяців я щомісяця пишу листи до Міністерства культури, звертаюсь до прем’єр-міністра, який потім збирає наради за присутності на той час міністра Ткаченка, де ми розглядаємо дуже прості питання, які стосуються охорони культурної спадщини. Адже дуже просто вносити до ВРУ законопроєкт, казати, що захист культурної спадщини – це питання національної безпеки, а трохи важче – розібратися з історико-архітектурними опорними планами в наших історичних містах. В нас їх більше 400, а документів – трохи більше сотні. І в таких великих містах, як Львів, вони все одно не мають того статусу, щоб ними можна було користуватися. Не розроблені відповідні постанови, які подає Мінкульт, стосовно затвердження порядку розроблення меж, які мають охоронятися, буферних зон, біля пам'яток архітектури чи інших пам’яток, які відносяться до культурної спадщини. Тобто немає банальних постанов, на підставі яких безпосередньо здійснюється охорона культурної спадщини. Немає реєстрів – нерухомих пам’яток, інших пам’яток – де в зручному доступі в реальному часі можна було б побачити пам’ятка це чи ні", – каже Олена Шуляк. Народна обраниця додала, що в суспільстві було багато невдоволення такою політикою, тому для неї цілком логічно, що міністр пішов у відставку. "Ми одразу звернулися до нового очільника Міністерства культури, написали пропозиції щодо того, що потрібно робити і як, щоб охорона культурної спадщини відбувалася не на словах, а на ділі".
Олександр Ткаченко. Фото: ФБ-сторінка Олександра Ткаченка
Шуляк: Фракція "Слуги народу" була неприємно здивована рішенням парламентського комітету
Водночас, додала Шуляк, фракція "Слуги народу" була неприємно здивована рішенням парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, який не підтримав відставку Ткаченка: "Але комітет так вирішив і ніхто не може тиснути щодо ухвалення іншого рішення. В залі, коли безпосередньо приймалася відставка Ткаченка, мені здається, всі представники комітету голосували "за". Тож не може бути якихось оргвисновків, це був вибір безпосередньо членів комітету. Можливо, в них був позитивніший досвід співпраці з Ткаченком, у мене особисто він позитивним не був. Тому, якби я була членом комітету, я би голосувала за відставку. Вони прийняли трохи інше рішення, але так працює демократія, ми не можемо впливати на ухвалення того чи іншого рішення. Проте в нас всередині (фракції – ред.) не було сумнівів у відставці Ткаченка. Тим паче, напередодні був емоційний виступ президента, тому голоси були і ми їх не збирали. Всі ухвалювали рішення так, як відчували, а відчували – прийняти і задовільнити відставку міністра", – констатувала Олена Шуляк.
20 липня цього року міністр культури та інформполітики України Олександр Ткаченко приніс голові уряду Денису Шмигалю заяву про відставку "через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни". Про це Ткаченко повідомив у телеграм
"Культура під час війни важлива, бо це війна не тільки за території, а за людей, а люди – це наша памʼять, історія, мова, творчість попри війну, спадщина і минуле заради майбутнього. І приватні, і бюджетні кошти під час війни на культуру не менш важливі, ніж на дрони, тому що культура це щит нашої ідентичності і наших кордонів. І це принципова моя позиція проти інших", – стверджував Олександр Ткаченко.
Незадовго до написання заяви Ткаченком стало відомо, зокрема, що Держпідприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" виділяє 33 млн гривень на серіал із робочою назвою "Інгулець" компанії ведучого телеканалу "1+1" Юрія Горбунова. Потім Юрій Горбунов заявив, що відмовляється від державного фінансування для цього серіалу – це проєкт компанії "Прототип Продакшин", якою володіє ведучий. "З огляду на суспільну дискусію останніх днів, яка розгорнулася, ми з командою вирішили відмовитися від державного фінансування виробництва серіалу під робочою назвою "СМТ Інгулець". Хочу наголосити, що жодної гривні ми не отримали", – запевнив Горбунов. Він додав, що разом із командою шукатиме інші можливості для виробництва серіалу. А ще ведучий наголосив, що "історія не про Паравознюка". Схоже, Горбунов мав на увазі аграрія Олександра Поворознюка, власника Футбольного клубу "Інгулець". У соцмережах телеведучому закидали, що прототипом одного з героїв серіалу є саме Поворознюк.
