Фото: pexels.com
Які є альтернативні шляхи вивезення збіжжя?
"Станом до вчора у нас Дунай був ключовим альтернативним шляхом, але обстрілів зазнав і порт Рені. Відповідно, це створює додаткове напруження з вивезенням зерна у цьому напрямку. Але після Чорноморської ініціативи річкові малі порти — це напрямок, який дає можливість потенційно вивозити нам збіжжя щомісяця. Уже сьогодні ця кількість складає 2,5 мільйони тонн і є потенціал росту ще близько на один мільйон тонн. Також наші сухопутні маршрути — це залізниця та автомобільні шляхи. Але там є труднощі, пов'язані з блокадою українського імпорту до п'яти східноєвропейських країн, що зменшило потік транспорту в цьому напрямку. Так, до моменту запровадження заборони імпорту щомісяця українська залізниця мала можливість реалізувати понад 1 мільйон тонн перевезень, а автомобільними шляхами в межах 700-600 тисяч тонн щомісяця, то після цієї заборони залізниця має можливість реалізувати близько 600 тисяч, а автомобілі — в межах 200 тисяч тонн, тобто це дуже низькі показники", — зазначає Денис Марчук. Тому нам дуже важливо сьогодні в процесі перемовин з Європейською комісією наполягати, щоб ті заборони, які анонсовані, але були скасовані. "Зокрема, від поляків ми чуємо про те, що вони будуть вимагати продовження заборони, як мінімум, до кінця 2023 року, і це в умовах, коли фактично йде тотальний обстріл Чорного моря, коли ми не маємо виходу до цього Чорного моря через блокаду Росії, і чути таке від людей, які є нашими союзниками в боротьбі проти агресора, — це, звичайно, недопустимо. Тому сьогодні робиться все можливе, щоб після 15 вересня імпорт запрацював потужніше", — каже він.
"Росія нищить українське збіжжя, аби потім запропонувати бідним країнам своє зерно за високими цінами і пом’якшити санкції"
"Торік труднощі були більші, тому що у нас пів року не працював експорт, і ми мали дуже велику кількість перехідних залишків. Їх було більш як 20 мільйонів тонн. У всіх цих умовах нам доводилося шукати швидко альтернативні можливості, але це все не робиться оперативно. Робота почалася лише з серпня, коли запрацювали чорноморські ініціативи. Що стосується сухопутних елеваторів, то вони є інвестиційно привабливими на Заході України, але інвестиції припинилися після заборони на імпорт українській продукції. Тому що, де-факто, коли ти не маєш можливості рухати свою продукцію, набудувавши таку велику кількість сховищ, ти не знаєш, що з ними робити. По-друге, це великі інвестиції, які потребують на сьогодні пошуку інвесторів. В умовах війни їх не так легко знайти, тому що час від часу обстріли відбуваються і в західних напрямках нашої країни", — зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. На його думку, ворог свідомо б'є по аграрній інфраструктурі. "Вони розуміють, що українське збіжжя є одним з ключових напрямків потенціального експорту України, що дає гроші, і вони дуже не хочуть бачити українське збіжжя. І фактично сьогодні, блокуючи Чорне море, вони штучно піднімають ціну на збіжжя у світі для того, щоб потім запропонувати бідним країнам своє зерно, причому за високими цінами", — додає він.
По-друге, Марчук вважає, що росіяни наполягатимуть на тому, що якщо Україна і світ хочуть, щоб працювала зернова ініціатива, то мають відбутись певні пом'якшення щодо санкцій до країни-агресора, але це є недопустимим. Тому президент України в рамках співпраці з НАТО на 26 липня ініціює Раду засідання Україна–НАТО, де буде обговорюватися питання безпеки в Чорному морі та підтримка України в захисті її портової інфраструктури.
"Світ має надавати Україні більше зброї, аби уникнути продовольчої кризи"
"Звертаючись до світу, ми давно говорили, що Україна потребує більше систем протиповітряної оборони та зброї для того, щоб відбивати ворога і робити його слабшим. На жаль, у світі якось дуже в'яло зреагували і, як наслідок, стали теж заручниками війни в Україні, тому що агресія відбувається не лише до нашої держави. Це продовольча агресія, продовольчий тероризм до всього світу, який призведе до росту цін на продукти харчування. Відтак може вирости й продовольча інфляція. Для бідних країн виникне проблема зі збільшенням ризиків голоду, а отже не виключається можливість хвиль міграцій, і люди поїдуть до більш заможних країн, зокрема Європейського Союзу. Відтак виникає послідовний зв'язок внаслідок нероботи чорноморські ініціативи. Тому в цих умовах треба пришвидшувати озброєння", — коментує Марчук.
Наскільки може подорожчати зерно нового врожаю для самих аграріїв і для імпортерів?
"Для українських аграріїв, на жаль, це не має значення. Тому що ми вже багато часу від повномасштабного вторгнення працюємо в мінус за ціною на зернові. Тобто в Україні вони не є ринкові — в середньому на 40% нижчі за рахунок ризиків і логістики на території України. Водночас у світі зростання ціни може відбутися у порівнянні, як з минулим сезоном. Тоді ціни зросли більше ніж на 20%, коли був відсутній український експорт. Тому, якщо буде продовжувати дія блокади, то не виключаю, що можемо повернутися до показників минулого року і можливо, навіть трошки більше", — каже фахівець.
Який відсоток експорту продовольства з України припадає на країни Африканського континенту, зокрема і в рамках продовольчої програми ООН?
"Якщо ми говоримо за експорт, який відбувався з портів великої Одеси, то до 60% пшениці рухалося до бідних країн, які потребували цього збіжжя. Крім того, ми ще працювали в рамках Grain from Ukraine і близько 250–300 тисяч тонн було направлено в рамках безкоштовної ініціативи з боку України для бідних країн для того, щоб вони мали можливість отримувати вчасно продукцію зернових. І цей показник в умовах співпраці відіграє важливу роль, тому що після заяви Росії про вихід з чорноморської ініціативи, Єгипет як країна Африки, яка імпортує дуже велику кількість сировини, особливо пшениці, заявила категорично у своїй позиції, що вона таку ініціативу Росії не підтримує і буде шукати варіанти, щоб через інші шляхи купувати українську продукцію. Тому те, що сьогодні робить українська влада в контексті пошуку діалогу з Африканським континентом — це дійсно дуже важливо з точки зору оперативних речей, які могли б сьогодні впливати на позицію Росії як продовольчого терориста, і з точки зору перспективи на майбутні наші економічні зв'язки і співпрацю", — зазначає Марчук.
Яким чином країни Азії та Африки можуть вплинути на Росію, щоб Україна могла доставляти зерно?
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради переконаний, що "спільний тиск і Азії, Африки, і Європи, і США має дуже велике значення для того, щоб впливати і не лише певними заявами, а й, можливо, застосовувати більше дієвих інструментів у вигляді певних політичних, економічних дій щодо Росії для того, щоб вона відчувала, що, тероризуючи весь світ, їй нічого просто так з рук не зійде. Китай сьогодні теж активно виступає за продовження зернової ініціативи, і йому було б чим би поставити на місце Росію в контексті того, щоб ініціатива рухалася. Так ще інакше те, що відбувається через відсутність українського продовольства на ринках, призводить росту цін і для тих країн, які не купують українське продовольство. Тому дуже важливо сьогодні з всім світом об'єднатися для того, щоб продемонструвати країні агресору-терористу, щоб вона діє поза межами не лише світових правил, а й людських, тому що ставить під загрозу життя людей, які в бідних країнах не можуть вчасно отримати продовольство".
Яким очікується цьогорічний врожай?
"Показники стають краще за рахунок старанної праці наших товаровиробників і погодних умов, тому що ми зберемо на 6% менше від попереднього року, але це все одно досить хороші показники — в межах 69 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Це створює додаткову можливість для експортного потенціалу і гарантування продовольчої безпеки, тому що для забезпечення всередині країни нам потрібно в межах 18-19 мільйонів. Все інше може бути спрямовано на експорт для отримання валютного виторгу та підтримки економіки країни. Крім того, якщо ми рахуємо ще перехідні залишки, які є сьогодні в Україні, то це близько 9 мільйонів тонн зернових і олійник. Відтак експортний потенціал може скласти понад 50 мільйонів тонн, що потенційно вийде на фінансові надходження, як минулого року — в межах 20 мільярдів доларів. Ми будемо відправляти збіжжя альтернативними шляхами і будемо сподіватися, що найближчим часом чорноморська ініціатива запрацює — з Росією чи без. Безпека в Чорному морі має бути налагоджена", — резюмує Марчук.
