Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
В мене якось природньо виходить поєднувати фольклорну традиційну музику і сучасну. Вона в мені сидить наскільки глибоко, що я не задумуюсь, як треба зробити ― воно просто так виходить
Ти сьогодні презентуєш пісню "Голубочки". Чому ти обрала саме цю народну пісню для переспіву?
Ми її співали на курсі "Ґвара", і ця пісня дуже сподобалася моїм дівчатам. Ми її вчили і я подумала, що треба її записати. Ми з Андрієм Jandy зробили аранжування. Вона лежала в столі протягом року, бо було не до релізів через повномаштабне вторгнення.
Останні півроку знову почала я активно займатися своєю музичною кар’єрою, тому зараз багато нових релізів. Буде великий сольний концерт, який відбудеться 19 травня у Києві в Малій Опері. Я вас всіх дуже чекаю, там буде багато фольклорного матеріалу та електронної музики.
Як ти осучаснила цю пісню? Чи додавала щось своє? Чи залишила в автентичному вигляді?
Я її переробила ― трошки мелодію і ритмоструктуру, плюс там дуже потужний саунд. В мене якось природньо виходить поєднувати фольклорну традиційну музику і сучасну. Вона в мені сидить наскільки глибоко, що я не задумуюсь, як це треба зробити ― воно просто так виходить. Мені дуже подобається цей трек, і я рада, що він нарешті вийшов.
Мені дуже страшно, бо на концерті 19 травня буде повністю новий матеріал, який люди ще не чули на попередніх виступах. Він зроблений за останні півтора місяці
19 травня концерт "Ґвара" і твій день народження. Це пов'язані штуки?
Так, починаючи з 2016 року, коли був заснований гурт YUKO, я кожен День народження святкувала на концертах. Це був або фестиваль, або сольний концерт. Два роки поспіль цього не відбувалось, і нарешті я вирішила зробити великий сольний концерт.
Мені дуже страшно, бо там буде повністю новий матеріал, який люди ще не чули на попередніх концертах. Він зроблений за останні півтора місяці. Ось зараз з двома віолончелями, скрипкою, барабанами, електронною музикою, з аранжуваннями, які я написала самостійно і за допомогою Андрія Jandy і з дівчатами мого фольклорного гурту "Ґвара" ― розучуємо це все.
Буде велика кількість людей на сцені, буде серйозна зйомка цього лайву, режисером виступить Ілля Дуцик. Дуже талановитий і перспективний, він вже зараз доказує, що він ― це нове дихання в режисурі кліпів і лайвів теж.
Ти збираєшся щось зробити з відзнятим матеріалом?
Так, цей концерт буде записуватися і випускатися як альбом. Це буде знято на відео і викладено на моєму YouTube-каналі, а також на моїх музичних платформах, де можна буде його прослухати. Зараз багато людей покинули країну і багато шанувальників потребують такої музики. Я хочу просто їм показати, що ми тут робимо, як продовжуємо культуру, традиції і як ми витягуємо це все. Це буде концертний лайв.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Артисти, які мають величезну аудиторію, проходяться по самим верхівкам і ліплять з українців традиційний стереотипний образ, що це люди аграрні, з гопачком, із вишиванкою і віночком на голові, які танцюють "гопца-дрица гоп ца-ца". Це не відповідає реальності
Перед релізом пісні "Голубочки" ти на своїй сторінці в Інстаграмі розкритикувала артистів за так звану "шароварщину". Поясни, будь ласка, в чому саме полягає ця проблема?
Ця проблема полягає в тому, що особисто мені як фольклористу, як людині, яка знає наскільки якісна музика в українському фольклорі, яку функцію несли глибинні тексти, які бувають багатоголосся, (жаль, що) в нас є стільки традиційної музики, яку ніхто не підіймає і яку дуже мало артистів залучає до своєї творчості.
У нас є великі артисти, які мають величезну аудиторію, і вони проходяться по самим верхівкам і ліплять з українців вже традиційний стереотипний образ, що це люди аграрні, з гопачком, із вишиванкою і віночком на голові, які танцюють "гопца-дрица гоп ца-ца". Це не відповідає реальності.
По-перше, це несмак, а по-друге ― люди, які займаються цим і вкладають всю свою душу, дуже сильно ображаються на таку творчість. І мене як артистку, яка будувала і будує свою кар’єру, поєднуючи фольклорну музику з електронною, це ображає тим, що сучасне покоління, яке шукає гарну якісну музику, думає, що вся музика, яка пов'язана з фольклором ― вона така сама, і просто не слухає її. Мені за це дуже прикро, це образило мене особисто. Тому був такий виплеск негативних емоцій.
Ти очікувала такого резонансу від свого посту?
Ні. Я після уроку вокалу відкриваю телефон ― а в мене вся стрічка в новинах, всі мені пишуть. Ну, нехай буде такий резонанс, тому що це дійсно накипіло. Я почула відгуки багатьох людей, які погоджуються з моєю думкою і яким теж це накипіло. Так, я стала такою альтернативною людиною, яка "віщає" свою думку, але однодумців в мене багато.
Твій пост не вплинув на спілкування з іншими артистами? Чи не сталось такого, що хтось перестав з тобою спілкуватися після твоєї критики?
Мене підтримали ті артисти, з якими я товаришую. Андрій Хайат одразу мені написав, бо його це теж дуже сильно бентежило. Мені багато артистів написали, були навіть ті, кого я не згадувала, але вони образилися. Але я думаю, що ті артисти, на яких я поклала свій пост з хейтом, зараз не виправляються, а роблять все тільки гірше Мені не подобається, що вони зараз роблять ― це антикультурно.
Як гадаєш, в чому природа "шароварщини" і чи можна її побороти?
Шароварщина ― це наслідки того, що нам насаджувала російська імперія, внушаючи комплекс меншовартості. Що українці ― це якийсь маленький народ, хоча насправді це не так. Просто нашу багатовікову культуру, яка має величезні культурні пласти, забивають і приховують. Показують якісь атласні кофточки з маками ― хоча взагалі маки є поховальною культурою і їх не треба носити. Якщо у вас є вишиванка з маками, то викидайте її, будь ласка! Просто люди забувають про ці традиції.
Так само відбувалося із мовою. Багато людей, які говорили раніше російською, розповідали мені, що в школі їм насаджували, що українською говорять лише якісь селюки. А звідки це пішло, що треба говорити російською мовою? ― з росії. І ця культура знищувала українську, і через це ми маємо боротися з усім цим. І якщо ми маємо велику аудиторію, то потрібно її розвивати, а не навпаки, продовжувати російський наратив і нав’язувати далі комплекс меншовартості.
Хто може прийти до тебе в "Ґвару"? За яким принципом обираються співачки?
Будь-хто. Ні за яким принципом не обираються, є тільки бажання вивчати український традиційний фольклор. В мене на фольклорних курсах є айтішниці, флористки, акторки, люди, які займаються фольклором, фармацевти, графічні дизайнерки тощо. Є люди, які приходять і кажуть, що взагалі не вміють співати ― і це нормально, всі виспівуються.
Я вважаю, що кожна людина може співати, потрібно тільки якісно і грамотно до цього підійти і навчити. Найяскравіший приклад, як на мене ― це Тимофій Музичук, який зараз всім відомий через пісню "Стефанія". Ми з ним вчилися разом, жили в одному гуртожитку, багато концертували в складі ансамблю "Кралиця". На першому курсі він був сопілкар, він взагалі не співав. Але він виспівався і до п’ятого курсу вже співав краще за інших.
Дівчатам, які приходять до нас, ми показуємо манеру, як правильно дихати, говорити, співати. Всі потім виспівуються, ми 13―15 пісень вивчаємо, записуємо і всі потім мають матеріал з фольклорними піснями.
І можна потім зіграти і виступити на сцені?
Так, дівчата вже зробили свій окремий колектив і ходять співають, збирають гроші на ЗСУ.
Я не створюю пісні для того, щоб попасти в чарти, тренди і так далі. Я артист, який пробивається і робить все самотужки
Якщо повернутися до твоєї сольної творчості, останні твої релізи ― не найпозитивніші пісні. Коли почнеш випромінювати радість у своїх піснях?
Не знаю. Коли закінчиться війна перемогою України. Я не створюю пісні для того, щоб попасти в чарти, тренди і так далі. Я самостійний музичний артист без лейблу, який самостійно пробивається і робить все самотужки. І музика для мене ― це прояв моєї особистості. Якщо в мене поганий настрій, то я буду відображати це в піснях і в музиці, я не буду писати щось веселе ― якщо на це просто є запит. Бо це моє особисте. І однодумці, яким те саме болить, хочеться чути, слухати або відчувати ― вони зі мною.
Ти перебуваєш у процесі набуття громадянства України. Як просувається ця справа?
Останнє, що я зробила, це пройшла тест на знання української мови, у мене 95 балів зі 100. Я дуже сильно переживала, бо хотіла 100 із 100. Зараз вже є в Державному реєстрі мій сертифікат на вище володіння знання української мови середнього ступеню. Документи подала, тепер чекаю. Це дуже довгий процес, і якщо хтось може мені допомогти ― я буду дуже вдячна.
Редакторки текстової версії — Ірина Віцан і Міла Кравчук
Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
