230 тисяч українських айтішників є ФОПами, що не так з їхніми податками?

230 тисяч українських айтішників є ФОПами, що не так з їхніми податками?

2% скасування податку і повернення третьої групи оподаткування з липня нинішнього року. Такі рішення готує для підприємців уряд України. Він розробляє відповідні зміни до Податкового кодексу та інших законів. Як це позначиться на діяльності ФОПів, зокрема айтішників і що це дасть державі? Свою думку висловив в ефірі Українського радіо керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Проєкт закону від уряду

Метою цього законопроєкту є виконання Україною зобов’язань у рамках меморандуму з МВФ. У ньому прописано, що кабмін скасує режими, які почали діяти з початком повномасштабного вторгнення. Ініціатива походила, як каже Ілля Несходовський, від Міністерства фінансів. Вона була включена та підписана. Зараз її треба виконувати, підкреслює експерт. І пояснює, про які зміни йтиметься: "це стосується третьої групи спрощеної системи оподаткування щодо 2% і повернення до 5%. Необхідно також повернутися до статусу платника ПДВ. Відновляться контрольні перевірки, скасовані 24 лютого. Також відновлять штрафні санкції щодо податкових правопорушень і можливе звільнення від спрощеної системи оподаткування 1 і 2 групи. Держава сподівається таким чином збільшити надходження до бюджету, але у Несходовського є сумніви щодо позитивних наслідків таких кроків. 

"Уряд не робить жодного перехідного періоду"

Ілля Несходовський нагадує, що держава припинила роботу реєстрів з 24 лютого 2022 року. Щоби стати платником ПДВ, слід отримувати податкові накладні від свого постачальника. Саме там розраховується податок на додану вартість, який треба сплатити до бюджету. Неможливо було знати про ті податкові накладні, які було виписано постачальником. "Податок з доданої вартості у 20% був з обігу. Це суттєво погіршувало роботу підприємств. І замість відкриття реєстрів та забезпечення ефективної роботи вирішили запровадити двовідсоткову систему. Замість того, щоби платити ПДВ, ти отримав податок із обігу", – каже експерт. У деяких підприємствах це викликало суттєве податкове навантаження. Це не спрощена система оподаткування, а проблема ПДВ. "Уряд не робить жодного перехідного періоду. Це створить купу проблем. Бізнес почне займатися паперами, а не своєю роботою. Коли бізнес-клімат є несприятливим в Україні, українці стають лідерами з відкриття бізнесу за кордоном, зокрема в Польщі", – переконує фахівець. 

Читати також: "Бажання Росії "душити" Україну економічно": у Мінагро пояснили, чому зерновий коридор майже зупинився

"А що, у нас закінчилася війна?"

Ілля Несходовський переконаний, що у нас не повинно бути взагалі дискусії з приводу будь-яких податків. "У нас дуже багато їх є: 9 різних податків, які ми сплачуємо і 2 місцевих збори. Треба правильно підходити до системи оподаткування". Якщо говорити про податок доходів фізичних осіб, то, впровадивши вищу систему оподаткування для людей, які заробляють більше і відповідно, меншу систему оподаткування для людей, які заробляють менше, це буде така ж сума, яка надходить до держбюджету. І це дозволить зменшити податковий тиск на людей, які отримують низькі зарплати. І тому зросте їхня платоспроможність. "А вони потім підуть в магазин (як покупці – ред.) і відновлять нашу економіку.  Що стосується ПДВ. В Європі продукти харчування оподатковуються за ставкою від 5 до 12%, у нас 20%. Як результат збільшена система оподаткування в порівнянні з Європою. Ми маємо підійти об'єктивніше до цього питання", – вважає експерт. На його думку, під час війни варто піднімати акцизи. Чому? "Бо інфляція перевищує темпи зростання тих акцизів, які у нас були. Як результат ми втрачаємо підняття акцизів на розмір інфляції на тютюнові та алкогольні вироби. А це дало б додаткові доходи до бюджету. Треба розглядати кожен податок окремо: як він функціонує, які з них можна підвищувати, а які зменшувати? Це інструмент, яким треба вміти користуватися так, щоби забезпечити максимально дохідність при меншому навантаженні на бізнес. Якщо ми збільшуватимемо розмір оподаткування і бізнес стане неконкурентним, то підприємництво зменшуватиме діяльність. При збільшенні оподаткування зменшиться дохідність до бюджету. До всього треба підходити з розумом. Варто оцінювати загальний стан. Можна збільшити удвічі оподаткування, а вийде падіння по конкретній статті", – резюмує експерт.

"Пільги крупному бізнесу і одночасно навантаження малому"

Держава дала свого часу пільги по ренті, нагадує Ілля Несходовський. "Так би мовити, використала ситуацію війни. Більшість наших видобувних галузей належать олігархічним кланам. Виходить так, що ви даєте пільги крупному бізнесу і одночасно збільшуєте навантаження малому бізнесу. Уряд закрився сам в собі. Він не проводить консультації з експертами та бізнесменами. Часто рішення приймаються не на користь держави", – стверджує експерт. 

"Є відчуття, що уряду не потрібна економіка. Головне – бюджет"

Уряд запровадив податок на додану вартість на IТ послуги. Витрати в цій сфері пов'язані із зарплатами програмістів. Як каже Ілля Несходовський, "навантаження йтиме на зарплату програмістам і становитиме 50%. Ще згори буде додаватися ПДВ у 20% + ще дрібніші оподаткування. За кожну зароблену гривню 80 копійок йтиме в бюджет. І тоді цей бізнес стає невигідним. Як тільки якась певна сфера починає розвиватися, її одразу "зрізають під корінь". Такий підхід є необгрунтованим. Треба думати не лише про надходження до бюджету, а й про наслідки для конкретної галузі". Коли інші країни пропонують кращі умови оподаткування, то програмісти, не прив'язані до засобів виробництва, дуже легко переміщуються деінде. Таким чином буде йти відтік IT-бізнесу, незважаючи на те, що він в Україні на зараз зростає дуже динамічно. За експортними операціями Україна посідає 2 місце. Відомо станом на початок 2022 року про 285 тисяч працівників в IT-бізнесі. 230 тисяч з них працюють, як ФОПи. Найгірші ініціативи виходять, на думку Іллі Несходовського, за авторства кабміну. "Є відчуття, що уряду не потрібна економіка. Головне – бюджет. А те, що деякі види бізнесу закриватимуться, бо створюються несприятливі умови, ніхто поки не скасовував (відключення світла, генератори, логістика, воєнний стан, мобілізація)", – констатував експерт.  

Фото: ФБ сторінка Ілля Несходовський