Культурна дипломатія та унікальні формати: Радіо "Культура" 20 років в ефірі

Культурна дипломатія та унікальні формати: Радіо "Культура" 20 років в ефірі

Як народилося Радіо "Культура" 20 років тому? З якими програмами вийшло в ефір? Який шлях було пройдено за цей час? Про це в ефірі Радіо "Культури" розповіли керівник Українського радіо у статусі державного мовника Анатолій Табаченко, заступник директора каналу Духовного відродження — радіо "Культура" у 2003 році, завідувач Музею історії урядів України Володимир Татаренко і заслужена журналістка України, ведуча, режисерка та екскерівниця радіо "Культура" Неля Даниленко.

0:00 0:00
10
1x

Як народилося радіо "Культура"

"У 1991 році в радіоефірі було три загальноукраїнських радіоканали. Перший канал — змішаний союзнореспубліканський, де були передачі з Москви та Києва. Другий канал — виключно український інформаційно-музичний "Промінь". Третій канал — всесоюзне радіо "Маяк". Тоді було ухвалено рішення, що всі три канали мають бути виключно українськими. І замість радіо "Маяк" створили культурний канал Радіо-МУЗ. Це література, музика, театр тощо.

Спочатку цей канал виконував дуже важливу функцію національного відродження, тому що в умовах тоталітарної держави історія була викривлена, були величезні білі плями в національній літературі, коли ми не знали про плеяду українських письменників-патріотів, які були знищені радянською владою. Тож канал мав на меті покінчити з такою прогалиною.

З одного, був дуже потрібен патріотичний зміст. З іншого боку, канал був дещо статичним на відміну від Першого каналу, де активно використовувалися прямі ефіри, та Променя, де звучала нова українська музика. І коли в 2003 році третій канал став радіо "Культура", тоді він почав по-справжньому змінюватися", — розповідає Анатолій Табаченко.

Про участь патріарха Філарета у розвитку каналу

За ідеєю Леонтія Даценка, спочатку це мав бути канал Духовного відродження — радіо "Культура". У 2002 році в нашому суспільстві відбувалися процеси відродження духовності, з’являлися нові церкви і розвивалися ті, які були, тож виникла думка зробити на державному радіо такий канал. Як наслідок, на третьому каналі було створено редакцію релігійно-пізнавальних передач, яку очолила Лідія Гончар.

Про початок прямоефірних передач

"У нас щоп’ятниці була дуже гостра програма "На перетині думок", де порушувалися важливі й суперечливі питання. До нас приходили гості і сперечалися в прямому ефірі, був інтерактив зі слухачами, і це було дуже цікаво, адже зібралося багато людей, які щиро люблять і вірять в Україну, які щасливі, що є канал духовного відродження, де можна висловити власну думку. А коли приходила знакова постать, можна було поставити зручні і незручні запитання. І все це була така динаміка, яка, я вважаю, була на користь Україні, зокрема радіо "Культура"", — згадує Неля Даниленко.

"Керівництво змогло створити дуже сприятливі умови для творчої молоді, яка прийшла тоді до каналу. Тоді з’явилася пара ведучих Дмитро Хоркін та Тетяна Литвинова, які зуміли створити драматизм і зіткнення різних поглядів у прямому ефірі, і це те, що насправді може максимально викликати інтерес радіослухачів", — додає Анатолій Табаченко.

Про створення Будинку звукозапису і постать Леонтія Даценка

"Леонтій Даценко — це генератор ідей. Зокрема ідея прямоефірних ефірів належить йому. Крім того, було проведено чотири конкурси радіоп’єс. Програма "На перетині думок", де бралися за барки та наближалися до істини у дуже складних питаннях культури й духовності, — також його ідея. Це людина, яка дуже любила і любить радіо "Культура", і він віддавався повністю цій роботі", — зауважує Неля Даниленко.

Перший керівник радіо "Культура", заслужений журналіст України Леонтій Даценко

Даценко доклав зусиль до того, що на радіо "Культура" активно запрацював Будинок звукозапису Українського радіо. Це прекрасна технічна база, найкраща акустична студія в Україні для запису симфонічного оркестру. І відтоді стали регулярно проводити прямі ефір із великої концертної студії, зокрема творчі вечори знакових діячів української культури. У прямому ефірі запрацювали наші художні колективи. І нині Будинок звукозапису став справжнім сценічним майданчиком. Тож загалом вихід радіо "Культура" на новий професійний рівень — це значною мірою заслуга Леонтія Даценка", — каже Анатолій Табаченко.

Про обмеження кількості доступних FM-частот

"Політика витіснення Українського радіо з інформаційного простору тривала до 2014 року. І коли прийшов новий склад Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, коли ситуація в країні докорінно змінилася, тоді почалося відродження, і ми отримали частоти. Ми хотіли бути почутими. На мою думку, новий етап розвитку радіо "Культура" почався після 2017 року, коли воно стало Суспільним. Тоді насправді відкрилося нове дихання і вийшло багато класних радіопроєктів, зокрема 30-серійний фільм "Ліки від амнезії. 30 історій про українську незалежність" та "Я — Віртуоз". Тож радіо "Культура" — це не просто засіб інформації, який висвітлює культурне життя. Це потужний генератор культурно-мистецьких подій", — зазначає Анатолій Табаченко.

"Слухаєш, але бачиш": секрет радіофільмів

"Радіофільм чомусь поступово сходив з арени і забувався. Якщо це художньо-документальний радіофільм, то поєднання ігрових моментів, відтворення фактів і сам документальний матеріал, і щоб все це поєднати в композицію так, аби нічого не можна було викинути, бо інакше порушиться вся композиція, — це неймовірно цікаво. Це цілий світ.

Крім того, цікаво працювати з і акторами, і зі звукорежисерами. Їм потрібно розвивати внутрішнє бачення, аби знати, як через звуки історію побачив слухач. І мені дуже хочеться, щоб саме так і виходило. Щоб люди слухали і бачили", — розповідає Неля Даниленко.

Про культурну дипломатію

"Радіо "Культура" є членом Європейської телерадіомовної спілки, і ми єдині в Україні маємо можливість обмінюватися музичними програмами. І все найкраще, що з'являється у світовому класичному мистецтві, звучить на каналі, зокрема щорічний традиційний новорічний Віденський бал. Водночас на нашому каналі створюється продукція на експорт, і вона з величезними успіхами розходиться у світі, зокрема постановка Дмитра Бортнянського "Алкід" в Одеській опері під керівництвом диригентки Оксани Линів", — каже Анатолій Табаченко.

Фото: Неля Даниленко. Святкування 1-ої річниці радіо "Культура". 2004 рік.

Останні новини
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Стрибки між стилями та емоціями: The Unsleeping випустив альбом "Справжній бедрум панк"
Стрибки між стилями та емоціями: The Unsleeping випустив альбом "Справжній бедрум панк"
Новини по темі
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
Держбюджет-2025: чи виживе українська культура в умовах війни?
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич
Поступово російська армія стає маршовим батальйоном ― Коваленко про 1000 днів війни