"Першу європейську коаліцію на підтримку України намагався створити ще Пилип Орлик" — історикиня Тетяна Таїрова-Яковлєва

"Першу європейську коаліцію на підтримку України намагався створити ще Пилип Орлик" — історикиня Тетяна Таїрова-Яковлєва

17 листопада у Києві в Музеї гетьманства відбулася презентація документального видання “Пилип Орлик і мазепинці. Джерела” видавництва “Кліо”. Ця книга упорядкована відомою російською дослідницею українського козацтва Тетяною Таїровою-Яковлєвою. В ефірі Українського радіо авторка книги, історикиня, докторка історичних наук, дослідниця історії України XVI-XVII століть, колишня професорка кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету розповіла найцікавіші факти про добу Орлика та Мазепи, а також — повернення яких історичних пам’яток має вимагати Україна в Росії після своєї перемоги.

0:00 0:00
10
1x

Після 24 лютого Тетяна Таїрова-Яковлєва заявила, що винними в тому, що сталося, є всі росіяни й перш за все — журналісти. Також, за її словами, винними є й сотні тисяч та мільйони українців, які живуть в Росії та мовчать, наприклад, українські зірки. Проте Таїрова-Яковлєва впевнена, що Україна переможе, адже козацький дух й надалі живе.

"Мене звільнили з університету після того, як я проголосила свою позицію після початку війни. Після цього там вже було неможливо працювати", — зазначила в ефірі гостя.

Історикиня розповіла про своє зацікавлення Пилипом Орликом, відзначивши, що цей рік є ювілейним — 350 років від народження Орлика: "Крім того, Пилип був улюбленцем Івана Мазепи, а я багато років вивчаю його добу. Тому для мене Орлик також є дуже цікавою людиною та політичним діячем України. Також ще до війни я знайшла в архівах в Москві дуже цікаві документи, які стосуються Пилипа Орлика та мазепинців, й вже тоді планувала це надрукувати".

"Пилип Орлик першим намагався створити європейську коаліцію в підтримку України. Й існує багато документів, які стосуються якраз того, як Орлик працював в Європі. Також в книжці описані дуже цікаві документи, які зробив писар Пилипа Орлика Григорій Герцог, та багато матеріалів стосовно побутових речей, економічного стану гетьманщини часів Мазепи, дрібниць щодо його маєтків, торгівлі, виробництва. Є навіть такі неймовірно цікаві речі, як те, що Мазепи мав онучку, яка була одружена з Григорієм Герцогом", — зазначила Таїрова-Яковлєва. 

Історикиня додала, що за часів Мазепи в країні був надзвичайний економічний розвиток: "Це були найкращі часи України в плані розвитку в ранньомодерну добу. Україна тоді мала величезний профіцит бюджету, саме тому Мазепа мав можливість підтримувати розвиток культури, освіти. Документи, які ввійшли в книжку, якраз це все пояснюють та додають багато дрібниць, про які раніше не було відомо".

Окремо науковиця торкнулася й питання Березневих статей — додатку до Переяславської ради, зазначивши, що оригінал документа не зберігся: "Збереглися тільки чернетки, оригінал перебував в Україні і, напевно, був знищений під час війни з Туреччиною, коли Чигирин був захоплений турками. Саме тоді був знищений архів гетьманів. Але існує й багато інших цікавих джерел: наприклад, до війни я знайшла документи, які стосуються Івана Богуна, і сподіваюся наступного року написати про них книжку". 

Наостанок Тетяна Таїрова-Яковлєва розповіла про роботу в московських архівах, а також культурну та історичну спадщину України, яка перебуває в Росії: 

"Більшість архівів має бути оцифрована, і це все має бути в інтернеті. Проблема роботи в московських архівах завжди полягала в тому, що вони не мають описів.  Працівники архівів не знають, що вони мають, де що знаходиться. Ніхто не цікавився українськими джерелами, і останні описи були зроблені наприкінці XVIII століття. З тих часів майже нічого не робилося. Й останні десять років ми друкували описи документів стосовно історії України, які зберігаються в московських архівах. Це була величезна праця, яку, на жаль, ми зараз далі не можемо робити". 

"Після перемоги, на мою думку, Україна має повернути те, що залишилося в Росії під час Радянського Союзу. Наприклад, під час Другої світової війни багато всього було евакуйовано з України і залишилося в архівах та музеях Росії. Існують документи щодо цих речей, тож їх набагато легше знайти й обґрунтувати повернення", — підсумувала історикиня.

Фото: Укрінформ