Як швидко проходитиме відновлення легітимності влади на територіях після 8 місяців окупації?
— Я була на територіях після звільнення Ізюма, в Балаклії. Ти тільки там розумієш, наскільки важливими є військові люди.
Такі речі як відновлення критичної інфраструктури, гуманітарні питання можуть виконувати більш ефективно керівники військових адміністрацій, які призначаються відповідними указами. Спочатку мають бути зробленими першочергові питання, а потім ми будемо відновлювати владу на місцях.
Військові адміністрації. Наскільки це конституційно і чи цим не зловживають?
— В 2015 році було ухвалено закон, який дозволяє вводити військові адміністрації. Вони створюються і працюють. Я не бачила, щоби були зловживання. Якби вони були, то ми б їх розглядали в нашому Комітеті. В Україні, в якій триває війна, особливо на тих територіях, які зараз деокуповуються, єдине правильне і ефективне рішення — це військові адміністрації. Вони перебувають у постійній координації з обласними радами, з очільниками громад, з представниками місцевих депутатів.
Читати також: Голова Верховного Суду: "Головне, що на сьогодні потрібно змінити в судочинстві — це запровадити дистанційне судочинство"
Як швидко можна відновити законні органи місцевого самоврядування? Чи доведеться чекати виборів?
— Треба підходити до кожної території окремо, тому що може ситуація на деокупованих територіях відрізнятися. На деяких територіях не потрібно буде чекати виборів. Можливо, десь були певні колаборанти або робилися неправильні і неприємні речі з місцевою владою. Можливо, тоді військова адміністрація буде перебувати на цих територіях до виборів.
Що відбудеться з владою Херсонщини після деокупації?
— Роботи всім точно вистачить. Зараз у нас працює призначений голова Херсонської військової адміністрації. Його обирали за професійними рисами, а не за політичною приналежністю. Він постійно перебуває в комунікації з усіма представниками.
Потрібно буде багато коштів на деокуповані території…
— Якщо говорити про відновлення, то їх можна поділити на три площини.
Оперативне відновлення: коли потрібно дуже швидко налагодити транспортне сполучення, відремонтувати інженерну інфраструктуру. Під ударом знаходилася енергетична інфраструктура.
Урядом виділяються кошти з резервного фонду. Він був передбачений у 2022 році. І на 2023 рік є такі кошти теж. Вони оперативно виділяються на певні області: Київську, Житомирську, Сумську і Чернігівську, Харківську області. Ми будемо їх виділяти і на Херсонську область.
Відновлюються і ремонтуються пошкоджені будинки людей. Через бюрократичні процедури не так швидко це все робиться. На рівні місцевої влади, областей, громад очільники вживають всі відповідні заходи для того, щоб до зими робота зі встановлення вікон, ремонту дахів проводилася.
Друге питання стоїть більш масштабно щодо відбудови, коли вже буде беззаперечною наша перемога. Тоді треба буде розуміти, за якими стандартами вона буде відбуватися. Ми розуміємо, що питання безпеки буде стояти на першому місці. Зараз переглянута система укриттів, бомбосховищ, вся система цивільного захисту. Ухвалено закони, які підписано Президентом. Розробляються нові державні будівельні норми для того, щоб система укриттів, яку ми зараз будемо буквально будувати з нуля, щоб вона була ефективною і оптимальною. Будемо використовувати і споруди подвійного призначення, такі як паркінги, басейни, спорткомплекси. Зараз у місцевої влади стоїть питання щодо територій, де можна будувати і використовувати систему цивільного захисту. Залучені представники ДСНС, представники Міністерства розвитку громад і територій, місцева влада.
Друге питання — це питання енергоефективності, цю складову треба тримати у пріоритеті. Бо енергетичний шантаж з боку РФ буде тільки подовжуватися і посилюватися. Ми повинні розуміти, за якими стандартами ми будемо будувати енергоефективність.
Питання екології буде стояти на одному з перших місць. У нас такі руйнування, стільки тонн будівельного сміття в Україні… Ми маємо знати, як його переробляти, за якими стандартами його використовувати. Ніхто не захоче, щоб ми його десь захоронювали, щоб воно заважало екології.
Пропрацьовується різний досвід, зокрема ізраїльських і французьких компаній. Вони мають певні технології. Є високий показник переробки будівельного сміття, коли його можна буде використовувати більше ніж на 80%. Ми шукаємо технологічні можливості. Щоби в нас це було зроблено на рівні законодавства і на рівні технічних документів. Один Бучанський район має понад 2 мільйони тонн будівельних руйнувань. Страшно уявити, що відбувається у Харкові, Маріуполі.
Це також реформи, які зараз не можна зупиняти. Ми хочемо бути сучасною модернізованою країною, членом ЄС. Тому всі реформи, які ми розпочали, вони не повинні бути замороженими. Вони повинні тривати. І та ж реформа містобудування, реформа з приватизації, екології, місцевого самоврядування.
Як фінансуватимуться потреби ВПО, тих, хто повністю втратив житло?
— Головне зараз — це працевлаштування і житло, яке зруйноване і пошкоджене. Тому Міністерство економіки активно працює над питаннями працевлаштування наших громадян. А ми в нашому комітеті працюємо над тим, як забезпечити людям, які втратили житло, відповідну компенсацію. Я сподіваюся, що в цьому місяці буде ухвалено у другому читанні законопроєкт 7198, який стосується компенсації за зруйноване житло. Нам кажуть, що ми дуже довго його розглядаємо. А ми довго шукали джерела наповнення для такої компенсації. Тому що можна ухвалити будь-який гарний закон. Але якщо він не працює, якщо його можна якось не виконати, обійти або затягнути терміни, то точно це буде не на користь людям, які постраждали, і не на користь державі.
Ми ухвалили два закони. Один стосувався змін до державного бюджету на 2022 рік. А другий — бюджету на 2023 рік. Вже функціонує Фонд з ліквідації наслідків збройної агресії РФ. Вже є перші наповнення. Це гроші від російського Сбєрбанка, які були арештовані тут в Україні. Вони складають понад 13 мільярдів грн на сьогодні. І це буде використано на те, щоби людям надавати першу компенсацію. Наступного року передбачено 35 мільярдів грн. А в законопроєкті ми прописали, що джерелами компенсації можуть бути не лише кошти цього Фонду, а і інші: що це можуть бути кошти наших міжнародних партнерів. Наші міжнародні партнери також захочуть долучитися до цього фонду, коли побачать, як працює наша процедура надання такої компенсації. Вона у нас максимально цифровізована і прозора, бо сюди долучилося Мінцифри, щоби запрацював реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, яке буде основою надання таких компенсацій. І цей закон залишиться не на папері. І буде активно працювати.
Люди зможуть отримувати цільові гроші у вигляді житлового сертифіката, який вони зможуть витратити на придбання нового готового житла або на вторинному ринку, або на первинному ринку будь-якого населеного пункту. Це може бути будь-який тип житла. Ми тут даємо максимальну свободу і всі обмеження познімали. Бо відомо, що понад 1000 підприємств переїхало з однієї області в іншу. Люди прив'язані до працевлаштування. Ми хочемо, щоб швидко запустилася ця програма.
Ці програми максимально реалізуються на рівні обласних адміністрацій. Треба лише, щоби пришвидшувалися всі процеси.
Реформування центральних органів виконавчої влади.
— Я є прихильником таким об'єднань. Коли ми готуємося до великої відбудови, треба, щоби такий центр було зосереджено в одному місці. Міністерство інфраструктури займається відновленням інфраструктури, Міністерство розвитку громад і території займається відновленням соціальної інфраструктури. Це пов'язані речі. Повинна бути єдина організація, яка буде впливати на ці процеси відновлення.
В бюджеті на 2023 рік ми зменшили витрати на апарат чиновників на державному рівні на величезну суму: 11 млрд гривень. Ці об'єднання зможуть допомогти скоротити витрати, і ці гроші перенаправити на ЗСУ. Я думаю, що комітет буде підтримувати таке рішення.
Міністерство євроінтеграції, Мінкульт та Міністерство інформполітики вже попередньо узгоджено. Його функціоналом стане вступ до ЄС. Його очолить Ольга Стефанішина.
— Вступ до ЄС — наше першочергове завдання. Ми всі зробили велику роботу на вступ до кандидатства. Величезну роботу проводила Ольга Стефанішина. Зараз ця робота триває. Ми хочемо, щоб ці терміни не розтягувалися.
Це буде ефективна модель, яка допоможе Україні стати членом ЄС.
Фото:Українське радіо
