Програма про особливості та причини виникнення діалектів, що є різновидами мови, які люди використовують для спілкування на певній території держави. Слухачі почують цікаві, незвичні слова, дізнаються, як і чому вони утворилися і в яких регіонах України ними послуговуються. Крім того, будуть проаналізовані особливості словотвору відповідно до географічного розташування регіону та його історії.
Що таке "Тремпель"? Тремпель — це вішалка, плечики. Діалекти Харкова.
Що таке "Бігме"? Ці діалектні слова "бігме" і "бодайчинє" використовують у селі Смідин Волинської області. "Бігме" — це правда, а "бодайчинє" — напевно.
Що таке "Бутильок"? Так у Запорізькій області називають скляний посуд на три або чотири літри для зберігання сипучих чи рідких продуктів, тобто банку.
Що таке "Джінжик"? Це — комар. Джінжиком його називають на Вінниччині. А ще кажуть: баньки — на очі, кушка — на ніс, льоха — на свиню, гоїрок — на огірок, подра — на горище, кабак — на гарбуз, чуні — на домашнє взуття.
Що таке "бульбаники"? На Рівненщині, точніше північному сході цієї області, труть картоплю і смажать з неї бульбаники. Зовсім поряд із цим регіоном — кордон з Білоруссю, де на картоплю кажуть бульба. Крайні північні говірки середньополіського говору біля кордону з Білоруссю низкою рис поєднується з північними говірками східнополіського говору.
Хто така ДЯДИНА? Діалектизми Черкащини.
Робе, носю, я була ходила в магазин, – такі діалектні слова вживає у своєму повсякденному житті 33-річна Діана Тяско з Черкащини. Дівчина говорить, що нині молодь хибно думає, що діалектизми - це слова із закарпатських говірок, чи навіть сприймає їх, як суржик. Хоча насправді ці слова мають давнє праслов’янське походження.
Що таке "Апука"? Це слово, яке можна почути лише на Ріпкинщині – Чернігівська область. Воно вимовляється як "А-ПУ-КА" і позначає саморобний м’яч, який виготовляли з вовни домашньої худоби. Про це розповідає Наталія Лук’яшко, носійка місцевої говірки.
Що таке "Апука"? Це слово, яке можна почути лише на Ріпкинщині – Чернігівська область. Воно вимовляється як "А-ПУ-КА" і позначає саморобний м’яч, який виготовляли з вовни домашньої худоби. Про це розповідає Наталія Лук’яшко, носійка місцевої говірки.