За освітою журналіст.
На Українському Радіо Віталій працює з 1983-го року. Займається здебільшого політичною журналістикою: брав участь в усіх президентських та парламентських кампаніях та завжди залишався відданим цінностям, які лежать в основі радіо — любов до слухача, відповідальність за слово в ефірі, професіоналізм.
Вважає, що нічого кращого і доступнішого за радіо людство на сьогодні не має і навряд чи матиме: "Вражаючий за доступністю, швидкістю реагування та аналізу подій комунікативний майданчик", — каже він.
Надихається можливістю бути першими, повідомляючи про важливі події, та втерти носа колегам з того ж телебачення. Звісно, ретельно перевіривши інформацію.
Любить спорт, піші прогулянки, читання детективів та перегляд кіно.
Прийшов на роботу в Держтелерадіо УРСР у 1983 році. Одразу потрапив до Головної редакції інформації радіо — своєрідної кузні кадрів. Практично весь час роботи займається проблемами економіки, а з 1991-го року, від здобуття незалежності, — ще й політичними питаннями. Висвітлював у прямому ефірі чимало значних для Української державності подій: перші візити в Україну президентів США Білла Клінтона, Росії Бориса Єльцина, Папи Римського Івана Павла Другого, усі президентські перегони.
Вважає, що радіо — наймобільніший, найдемократичніший засіб масової інформації.
Передачі з архіву Українського радіо
Україна з державного бюджету щомісяця виплачує за рішенням Європейського суду з прав людини від 100 до 200 тисяч євро.
Відкрився ХIІ Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал". На зв'язку — Ольга Русіна, журналістка Українського Радіо, письменниця, перекладачка, авторка книжок для дітей та підлітків, членкиня Українського ПЕН-клубу.
Відбулася церемонія оголошення і нагородження переможців конкурсу "Честь професії", загалом цьогоріч учасники подали на конкурс рекордну кількість матеріалів — 1240, з них 990 матеріалів у основних номінаціях та 250 — у спеціальних. На зв'язку — Ірина Жданова, журналістка Українського Радіо.
Тарифи на електроенергію. Чи зміняться вони з 1 червня або Кабмін відкладе це рішення? Гість: Олександр Харченко, генеральний директор Центру дослідження енергетики.
Де брати гроші під час війни і чи допоможе в цьому підвищення податків? Гість — Олег Устенко, економіст, радник Президента.
Ситуація з обмінами. У росії заявили про призупинення обмінів на кілька місяців, тим часом в Україні мусять будувати 3-й табір для російських полонених, бо їх стає дедалі більше. Гість — Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ (Української Гельсінської спілки з прав людини).
Ще 300 тисяч війська і новий наступ росії з півночі, навіщо і кого лякає міністр оброни Умєров: чим і ким будемо оборонятися, якщо нинішня мобілізація можливо покриє тільки поточну нестачу людей?
Хто відповість за харківський провал на третьому році війни? Чи доповідають президенту, який здається був раніше впевнений в будівництві фортифікацій, а зараз впевнений в достатній кількості снарядів на фронті, правдиву інформацію?
Мобілізація: здається система знову не здатна обробити велику кількість людей в чергах в ТЦК, але при цьому готова затримувати людей на вулицях і відправляти їх у військо без належного медогляду і дотримання законних процедур?
США і надалі проти застосування своєї зброї проти території рф, при цьому Франція і деякі інші країни дозволяють використовувати свою зброю без обмежень, як це виглядатиме?
Саміт миру і позиція великих держав і глобального Півдня, навіщо він потрібен, якщо на нього не поїдуть керівники США, Китаю і Бразилії? Перспективи інших мирних ініціатив: "Китайський план", який підтримує росія, ЄС нібито на осінь готує мирний саміт за участі росії тощо? Гість програми — Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
Мобілізація та самовідчуття українців на третій рік Великої війни.
Бронювання по-новому: чи сприйме вимушені новації бізнес? Якою буде реакція суспільства ? Чим відповість економіка? Гість програми — Дмитро Васильєв, політичний експерт, президент розвиткової Агенції досліджень та аналітики "Рада".
