Закінчила КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Інститут журналістики.
У 90-х роках почала працювати редактором в інформаційній службі. Згодом, обійнявши спочатку посаду коментатора, а потім політичного оглядача, висвітлювала найгостріші соціальні та економічні проблеми держави. Має і телевізійний досвід. На початку двохтисячних на Першому каналі УТ вела авторську програму "Україна. День за днем". У творчому доробку низка авторських радіопрограм, зокрема, "Господарі землі", "Урядові будні", "Час реформ". Очолювала Редакцію закордонної кормережі. Нині на посаді заступника Головного редактора Першого каналу Українського Радіо займається координацією спецпроєктів. За її авторства в ефір вийшла низка спецпроєктів, зокрема, "Голоси Незалежності", "Легенди — про радіо" та інші. Має у доробку щотижневі авторські спецпроєкти "Персона ґрата" і "Здорова політика", участь у яких беруть найвідоміші та найвпливовіші особистості.
Світлана вважає, що "радіо — це любов!". "Найоперативніший і найдоступніший для людей ЗМІ надихають люди і їхні добрі справи", — каже вона.
Заслужена журналістка України.
Любить біг, плавання, кіно та читання.
За життям Світлани можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
10-ті Дні української музики стартували цими днями у польській столиці. Інтерв'ю Романа Реваковича, польського і українського диригента, композитора, який займається промоцією української музичної культури в Польщі та світі.
Польська журналістка, перекладачка та дипломатка Наталія Брижко-Запуря дослідила феномен Президента України Володимира Зеленського. Торік була презентована її книга "Я тут. Ми тут. Ми всі — це Україна. Феномен Володимира Зеленського". Як виникла ідея написання книги про феномен Президента України, як зараз, на третьому році повномасштабної війни, сприймають Україну у Європі, у Польщі та які теми польсько-українських відносин на часі.
15 серпня — 95 років виповнилося б Анні Валентинович, українці і засновниці польської профспілки "Солідарність". Про людину-легенду, символом польської боротьби з комуністичним режимом, яка мала українське коріння. Інтерв'ю з Робертом Чижевським, польським істориком, ексдиректором Польського інституту у Києві (2020 – 2024).
15 серпня виповнилося б 95 років польській політичній і громадській діячці, засновниці профспілки "Солідарність", українки за походженням Анні Валентинович. У Польщі її називають "Матір’ю Солідарності". Адже створена у вересні 1980 року у Польщі незалежна профспілка робітників, згодом переросла у суспільно-політичний рух і почала боротьбу польського народу з комуністичним режимом. Гість — Ігор Галагіда, історик, професор Гданського університету.
Пам’ятні заходи, приурочені 80-им роковинам геноциду ромів 2 серпня відбувались не лише в Україні, але і в інших країнах, зокрема, у Польщі, на території колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау. Про трагічні сторінки історії ромів, намагання активістів створити архів свідчень про злочини Голокосту, а також коли в Україні з’явиться Музей ромської історії — в інтерв'ю Володимира Яковенка, виконавчого директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури "Арка".
Яким нині є стан ромської мови в Україні та у світі? Інтерв'ю Януша Панченка, українського етнографа ромського походження, фахівця з культури, історії та мови ромів, громадського активіста.
Ми перебуваємо на найважчому етапі цієї війни. У цьому переконана польська журналістка і волонтерка Альдона Гартвінська, яка вже понад два роки працює на передовій і допомагає українським військовим.
Про те, якими нині є польсько-українські відносини та як вони змінювались упродовж останніх років, зокрема, в часи російсько-української війни — Олена Бабакова, дослідниця та журналістка, яка спеціалізується на польсько-українських відносинах.
Інтерв’ю українського етнографа ромського походження, фахівця з культури, історії та мови ромів, громадського активіста Януша Панченка.
Про 81 роковини Волинської трагедії та презентовану Богданом Гудем у Польщі книгу "Від Унії Люблінської до волинських масакр", у якій представлений український погляд на складні сторінки історії України та Польщі, зокрема Волинську трагедію. Інтерв'ю з українським істориком, професором Богданом Гудем.
