Юрій Бова розповів, як відбувався перехід на індивідуальне опалення у Тростянці.
"Ми розробили програму підтримки населення для переходу на індивідуальне опалення. На свій бюджет ми взяли видатки по проєктній роботі, зокрема зробили повністю гідравліку, перекладали мережі по вулицях, а люди брали на себе витрати в будинку, бо будинок є власністю мешканців. Там, де були квартири з соціально незахищеними людьми, зокрема пенсіонерами, сиротами, багатодітними родинами, ми їм надавали фінансову підтримку. І після переходу, вже в першу зиму, люди відчули результат. Тому що вони одразу почали економити. Відбулася тотальна економія газу людьми, адже ніхто не хоче топити зайвий газ. Якщо людина не живе в цій квартирі з певних причин, то квартира взагалі може бути вимкнена або лише горить на фітильку. Відтак немає шалених рахунків", — сказав він.
Бова наголосив, що це той механізм, який дозволяє людям стати власниками тепла у своїй оселі.
"Коли хтось будує свій котедж, ніхто не шукає центральну мережу теплопостачання і не приєднується до неї. Тож це той механізм, який дозволяє людям стати власниками тепла у своїй оселі, самим регулювати це і менше сплачувати. А зекономлені гроші використовувати. Тому я за те, щоб кожен мешканець був власником. Згідно зі законом він сам обирає спосіб опалення своєї оселі. Тому якщо хочуть мешканці поставити в будинок модульну котельню, хай збираються. Якщо кожен зі співвласників будинку буде стовідсотково платити", — пояснив Бова.
Міський голова Тростянця також зауважив, що у зв’язку з масованими обстрілами росіян об’єктів критичної інфраструктури, зокрема ТЕЦ, локальне постачання тепла є безпечним і дозволяє зберегти тепло у помешканнях.
"У нас в місті понад місяць не було освітлення, бо були пошкоджені електромережі. Люди жили без води. Але тепло у людей було. Тому що котел вмикається, газ горить, і помешкання можна хоч трохи нагріти. Водночас найголовніше — це не наражає людей на небезпеку. Ворог насамперед може бити по об'єктах критичної інфраструктури, в потужні ТЕЦ, бо він розуміє, що одним ударом може змусити дві-три області або все місто залишитися без тепла. Тож наявність у місті потужної ТЕЦ провокує ворога на її обстріл. І невідомо, куди ця ракета полетить: в житловий будинок чи в ТЕЦ. Тому це ризики для людей, які живуть навколо цих ТЕЦ", — сказав він.
"Коли система децентралізована і коли не можеш влучити у кожну квартиру, а навіть якщо влучиш в якийсь будинок і квартира буде пошкоджена, то інші залишаються з теплом, бо кожна квартира індивідуально споживає своє тепло. Тому це по суті уникнення провокацій ворога на якийсь обстріл", — додав Бова.
На його думку, у прикордонних містах має працювати саме децентралізована система постачання тепла.
"Прикордонні території я б виключно розглядав як децентралізовану модель, а не модель потужних ТЕЦ. Там, де є ризики обстрілів, а це 40-кілометрова зона вздовж кордону, я на рівні країни впроваджував механізми, аби максимально децентралізувати те, що можна", — сказав він.
Мер Тростянця Юрій Бова переконаний, що, якщо говорити про індивідуальне опалення, невеликі будинки можна перемкнути навіть за місяць, тобто для цього ще є час, були б стимули.
"Припустимо, щоб перевести на індивідуальне опалення п’ятиповерхівку, треба два місяці. А щоб модернізувати котельню, треба рік. Тому там, де можна це зробити, шляхом державних коштів та місцевого самоврядування треба максимально стимулювати перехід людей на індивідуальне опалення, щоб розвантажити газову мережу і зменшити споживання газу. Бо дефіцит газу є. До листопаду ще є час. І можна ще якісь будинки перевести. Ми так зробити і забули про цю проблему. За 12 років у нас не зірвався жоден котел і люди не задихнулися чадним газом. Я за інтереси людей, а не приватних теплових компаній, які подають тепло. Вони не зацікавлені в тому, аби зменшити кількість проданого тепла. Адже чим більше вони продадуть тепла і чим більші платіжки випишуть людям, тим більше самі зароблять", — каже Бова.
Фото: facebook.com/yura.bova.trostyanets
