war

"Ми знижуємо інтенсивність і темп війни, але це не вирішує головної проблеми. До перемоги ще далеко", — Кузан про ситуацію на фронті

5.08.2022 р., 13:00

Ворог здійснює наступальні дії, продовжує обстріли цивільних об'єктів, цілеспрямовано знищує інфраструктуру міст. Про те, що насправді відбувається на фронті розповів слухачам Українського радіо керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.

Донеччина

"Ситуація зберігається напруженою. Тривають наступальні дії ворога, зокрема на Бахмутському та Авдіївському напрямку. Ворог не атакує Бахмут напряму, а намагається обходити його з півдня і півночі, розуміючи, що місто укріплене. Намагається прочавити нашу оборону якраз таким обхідним маневром. Гаряче в Пісках, Мар'їнці, Красногорівці. Ворог намагається обійти Авдіївку. Постійно йде ротація у ворога, його підкріплення, відбувається велике переміщення сил. Він зняв свої підрозділи з Харківського, Білгородського, Донецького напрямку і перекинув їх на Запорізький, Херсонський і частково на Криворізький напрямок. Намагаються змінити акценти ведення своїх наступальних дій". 

Харківщина, Запоріжжя і Миколаївщина

"Харків і Миколаїв постійно знаходяться під вогневим ударом противника. Ворог перейшов на масове застосування зенітних ракетних комплексів С-300. Взагалі це комплекси протиповітряної боротьби. Але вони їх переобладнують датчиком по наземних цілях, і застосовують як ракети, що атакують наземні цілі. Це потужна ракета, яких є багато, адже це старі радянські ракети. Коли в цій ракеті є система наведення, безпілотник чи коригувальник, то ця ракета є достатньо точною. Якщо цієї системи в ній немає, то оскільки вона призначена для літаків у небі і там немає перешкод, то ракета ця може бути дуже неточною. Касетні снаряди завдають дуже великої шкоди. Харків обстрілюють саме такими ракетами".

Київщина, Сумщина і Чернігівщина

"По Сумщині і Чернігівщині загрози саме з боку Білорусі немає. Але підрозділи РФ розташовані у Брянську і Курську. Тому загроза з боку РФ є. Наші прикордонні села постійно перебувають під обстрілами. Туди ворог підкидає додаткове підсилення, зокрема танкове озброєння. Але цього недостатньо, щоб вести атаки, наступи і повноцінно воювати. Це робиться для тиску на наші оборонні структури. І для того, щоб розтягувати наші війська по всій лінії фронту".

Як зараз постачається зброя росіянам

"Вони не можуть не реагувати на наші далекобійні реактивні снаряди. Збільшується плече підвозу їхніх постачань і палива. Як результат знижуються темпи обстрілів. Ми знищуємо ефективно їхні склади. Ми сповільнюємо постачання до передових позицій їхніх підрозділів. Ми знижуємо інтенсивність і темп війни, але це не вирішує головної проблеми. До перемоги все ж таки ще далеко. Вони не можуть вже випускати по 45-60 тисяч снарядів на добу. Вони мусять роззосереджувати свої склади і більше застосовувати колісну техніку, бо не можуть накопичувати все в одному місці і спокійно займатися логістикою. Розконсервовують свою колісну техніку, щоби довозити нею зброю, людей і паливо. Близько 1500 вантажівок зараз перевозять із Росії до України. Також ворог забирає у Білорусі близько 12 тисяч тонн набоїв, щоб перекинути на східний фронт. Їм потрібно робити більш інтенсивні обстріли, тому немає часу чекати, поки з-за Уралу привезуть велику кількість снарядів"

Щодо контрнаступу ЗСУ

"Просування по лінії Соледар і Бахмут росіяни не можуть перейти. Вони навіть не дійшли до наших основних укріплень. А це міська конгломерація трохи західніше Донецької області. Вся російська армія вперлася у села і невеликі містечка на сході Донеччини. Вони розуміють, що провалюється їхня оборона на півдні, що ЗСУ реально крок за кроком нарізають і звільняють населений пункт один за одним. На півдні вже звільнено понад 50 сіл. Тому зараз противник перекидає величезну кількість військ на південь, бо на Донецькому напрямку не можуть досягти суттєвих змін. І якось виправдати свої програші там. І це бачить весь світ. 

Щодо бойового духу росіян: перехоплення телефонних внутрішніх розмов між офіцерами і особовим складом вказує на низький бойовий дух. Солдати не вірять у своє командування, не вірять в те, що російські командири будуть битися за Херсон. Вони готові тікати при першій нагоді, щойно почнеться масований наступ ЗСУ. Росіяни самі не розуміють, чому вони повинні стояти на смерть за південні області, які вони окупували." 

Фото: Facebook/Руслан Марцінків

"Ми знижуємо інтенсивність і темп війни, але це не вирішує головної проблеми. До перемоги ще далеко",  — Кузан про ситуацію на фронті

Новини по темі