"Підтримка кандидатства України в ЄС — це найбільш послідовна позиція Орбана за останні роки" — Тужанський

"Підтримка кандидатства України в ЄС — це найбільш послідовна позиція Орбана за останні роки" — Тужанський

Президент України Володимир Зеленський 21 червня провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, під час якої запросив його відвідати Україну. Чи прийме запрошення угорська сторона? Як це може вплинути на відносини між двома країнами? Як змінилася позиція угорської влади? Про це в ефірі Українського радіо розповів політолог, директор Інституту Центральноєвропейської стратегії, експерт з ​​українсько-угорських відносин Дмитро Тужанський.

0:00 0:00
10
1x

Про телефонну розмову Зеленського і Орбана

Ця розмова — це дуже добрий знак. Це не означає, що від сьогодні українсько-угорські відносини стануть безхмарними і вирішилися всі проблеми. Але це дуже добрий знак в дуже потрібний момент. В один із вирішальних моментів, коли Україна, сподіваюся, остаточно отримає статус кандидата. І дуже добре, що Угорщина таким жестом не те щоб спростовує всі попередні підозри чи критичні зауваження з українського боку на адресу угорців, але щонайменше їх балансує. Тобто сьогодні не можна сказати, що Угорщина є супер проукраїнською чи що вона перестала бути проросійською. Але це означає, що все-таки між Києвом і Будапештом може бути порозуміння. Є теми, де можна знаходити спільний інтерес, що має вести Україну в ЄС і НАТО. Кандидатський статус — це дуже гарний приклад. 

Що зумовило зміну позиції Угорщини 

Віктор Орбан дивиться насамперед не тільки на Москву, а й на Брюссель, Берлін, Париж, Вашингтон, Лондон та Варшаву. В контексті інтеграції України в ЄС ця підтримка з боку Будапешта — це найбільш послідовна позиція Віктора Орбана за останні роки. Попри українсько-угорські суперечки навколо мови й освіти, Будапешт завжди пояснював і наголошував, що Угорщина підтримує інтеграцію України. Це обумовлено декількома факторами. 

Насамперед є загальна візія Угорщини у вигляді об'єднання угорської нації. Відповідно до Тріанонського мирного договору 1920 року велика частина етнічних угорців, які й досі проживають на своїх історичних землях, опинилися у сусідніх державах. Це не тільки Україна, а й Словаччина, Румунія, Сербія та Хорватія. Відтак, є світоглядне бачення угорської еліти — об'єднати угорську націю, якщо не в межах кордонів Угорщини, то в межах таких альянсів, як ЄС та НАТО. Тобто в Угорщини присутній імперський фантомний біль, який вона намагається подолати і прагне інтегрувати ті країни, де є угорські громади.

По-друге, в інтересах Угорщини, щоб країна не була крайнім східним кордоном ЄС і НАТО, бо це завжди питання безпеки, міграції тощо. Тобто вони хочуть мати ще щось після себе. 

По-третє, попри їхні прекрасні відносини з Росією, в Орбана чудово розуміють, що таке Росія і які вона має безпекові нюанси. Тому Орбан заявляв, що стратегічний інтерес Угорщини — мати ще щось між Росією та Угорщиною. Тобто не мати безпосереднього кордону з Росією. Відтак, в той час Україна розглядалася як буфер. Але зараз, коли логіка процесів виглядає так, що Україна обрала європейський шлях і хоче бути членом ЄС і НАТО, Угорщина це буде підтримувати. Тому що це буде додатковий захист. 

Крім того, є економічні інтереси, енергетична безпека, питання робочої сили. І якими б угорці не були скептичними щодо міграції, але вони дуже хочуть, щоб українські робітники у них працювали. Крім того, WizzAir та OTП Банк — це їхній успішний бізнес в Україні. Тому угорці мають великий інтерес щодо розширення Євросоюзу. 

Про те, що Угорщина запропонувала свою територію як можливий маршрут для українського експорту зерна 

Тут питання спільного інтересу, і цей інтерес вже давно присутній. Нам варто подивитися не тільки на Угорщину, а й Словаччину. Це країни, де ми можемо використовувати як широку, так і вузьку, тобто європейську лінію. Це країни, які зацікавлені у розвитку своєї східної частини, яка прилягає до України. Крім того, є п’ятий пан'європейський коридор, який через ці території сполучає Україну з Трієстом та іншими портами. Тому лише є питання, як домовитися, щоб всім було вигідно. 

І це взагалі може дати поштовх до розвитку регіону, тому що той виклик модернізації інфраструктури східної Угорщини, східної Словаччини, північної Румунії, які прилягають до України — це зараз один з таких ключових інтересів не тільки України, Угорщини, Словаччини та Румунії, а й Євросоюзу. Бо це питання інвестиції на рівні Примор’я та ЄС, і в цьому можуть бути зацікавлені значно більше гравців, ніж просто Угорщина та Україна. І це питання не лише з зерном, бо ці ланцюги постачання — це ще й електроенергетика, пальне, газ. І є перспективи відмовитися не тільки від російських енергоносіїв і тих шляхів постачання, які зараз блокує Росія, а й налагодити нові через наших західних сусідів. Відтак, це означає два моменти: ще більше інтегруватися в ЄС та НАТО і стати більш стійкими, не залежати від постачання через Чорне море і з Росії. 

Фото: Getty Images