Укриття, сховища, підвали ― що треба знати
"Ми перевіряли наявність укриттів та відповідність позначок на мапі, опублікованій на сайті КМДА. Укриття є, вони зачинені на замки, щоб не було бардаку. І все було у відповідності: на схемі зазначено ― вказівники намальовано. Це підвали 5-поверхових цегляних будинків, де можна укритися. Класичне уявлення про бомбосховище мають люди, яким у школі розповідали, що треба лягати ногами до епіцентру ядерного вибуху, що ці бомбосховища розташовані заглиблено, витримують удар ядерної зброї, там є запаси їжі та води. Але ми говоримо зараз про звичайну війну. Просто вивчити, де є укриття ― цього недостатньо. Люди мають знати алгоритм дій у певних обставинах. По-перше, навіщо ці укриття. Вони можуть захистити людей від уламків касетних боєприпасів, уламки розлітаються і косять все навколо. Але треба розуміти, з якої відстані прилетіли ці набої та чи встигнуть люди почути сигнал оповіщення і добігти до укриття. Різні системи стріляють з різної відстані, відповідно, різна швидкість прильоту. Якщо ракету випущено з відстані 100 км, то ніяка система оповіщення не допоможе людям, вони встигнуть лише опинитися на вулиці. Тому краще розробити лаконічні алгоритми "Що робити, якщо…". Варто знати різницю між укриттям і просто підвалом. Підвал зачиняє і контролює двірник ― зачинив і кудись пішов. А укриття мають бути відчинені за командою влади, у відповідній критичній ситуації люди зможуть туди зайти".
"Важливо пам’ятати, що це не Друга світова війна, коли летять повільні бомбардувальники і скидають килимовим способом бомби на місто. Сьогодні сучасне озброєння літає з величезною швидкістю, тобто між залпом, який ви не чуєте, і прильотом мине такий час, що система сповіщення просто не встигне вас поінформувати. Є системи, які можуть прилетіти з території Білорусі. Вони будуть спрямовані на об’єкти інфраструктури, важливі для життєдіяльності міст, наприклад, ТЕЦ. Системи не полетять по житлових кварталах. Ще момент ― дорогі ракетні комплекси не будуть витрачати, щоб стріляти по селах. Тому не варто самих себе аж так напружувати. У нас 8 років іде війна, і люди весь цей час живуть у прифронтових зонах".
Денис Семирог-Орлик дав пораду киянам, які відчувають тривогу і хвилювання:
· зайдіть на сайт КМДА і відкрийте карту, де позначені укриття;
· подивіться, які укриття найближчі до вас;
· спокійно спустіться зі свого дому до дверей укриття і порахуйте час.
"Ви тепер знаєте цей шлях. Якщо стрілятимуть ракетні комплекси, які можуть прилетіти за декілька хвилин, то вам просто треба ховатися в хаті, у найглибшому місці, і захистити свої вікна від ударної хвилі. Володіти такою інформацією ― надзвичайно важливо. Якщо ти знаєш, ти можеш цим скористатися навіть просто на вулиці. Наприклад, ви маєте якісь сталі маршрути пересування ― робота, садочок, школа тощо. Ви можете дослідити навколо цих маршрутів, де є укриття. І ви буде спокійні, що знаєте, куди бігти в разі чого. Зробіть собі таку прогулянку, знайдіть час із цим розібратися. Повторюся, владі треба було б розробити короткі інструкції на зразок брошурки "Без паніки" видавництва "Астролябія", вона є на сайті. У цих брошурах мали б бути зображення службовців, як вони виглядають, яка форма Збройних Сил, Нацгвардії, ДСНС, Поліції, щоб люди їх розрізняли. Плюс додаткові корисні телефони".
Про реальний сенс "тривожної валізки"
"Увесь цей ґвалт з укриттями і тривожними валізками тільки роздратовує і розхитує людей. Немає нормальних пояснень, а лише якісь обговорення валізок та укриттів. Куди ти понесеш 10 літрів води і запас їжі на три дні? Якщо треба швидко покинути приміщення, то при собі треба мати дві речі ― документи і необхідні ліки. Я саме за таку тривожну валізку – документи і ліки в одному місці. Звісно, можна зробити вдома якийсь невеличкий запас харчів. До речі, у нас в країні є певний стратегічний резерв продуктів, які підтримуються в належному стані".
До розмови долучився Павло Щибря, співробітник департаменту муніципальної безпеки КМДА, і розповів про перший рекрутинговий центр тероборони, що відкрився на Хрещатику: "У цьому центрі громадяни можуть отримати особисту консультацію, як вступити до лав територіальної оборони та які її завдання. Центр був створений з метою розвантажити навалу дзвінків, які до нас надходять. Ще один такий центр плануємо відкрити на лівому березі. Від моменту нашого відкриття ми мали досить спорадичну кількість людей. Сьогодні, наприклад, було троє жінок і п’ятеро чоловіків, іноді приходять групами, щоб разом записатися до підрозділу. Наші телефони для охочих долучитися до територіального резерву: 096 0208897, 095 7753700, 063 6514446". А Денис Семирог-Орлик додав, що найкоротший шлях долучитися до територіальної оборони ― зайти на сайт https://sprotyv.in.ua/#pub. Тут є відповіді на всі поширені запитання і телефони центрів комплектування по всій Україні. Гаряча лінія сил тероборони: 0800507028.
Насамкінець Денис Семирог-Орлик зазначив: "Треба усвідомити, що зараз не 2014 рік. У нас потужне високомотивоване військо, яке нікого нікуди не пропустить. У нас навчені командири з бойовим досвідом. З того боку ― теж живі люди, яким страшно. Якщо вони сюди попхаються, то знатимуть від самого початку, що вони не праві і що їх будуть тут вбивати. Відповідно, розповіді про страшне російське військо ― це не так. Нашому населенню треба заспокоїтись і зрозуміти: ми просто живемо в такій парадигмі".
Фото: sprotyv.in.ua
